Справа № 127/6777/23
Провадження № 1-кп/127/214/23
10 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення прокурора ОСОБА_5
зі сторони захисту захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши клопотання прокурора у кримінальному провадженні за обвинувальним актом за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, відомості про яке внесено 02 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022020000000217-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт, затверджений 06 березня 2023 року, відносно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 110 КК України.
Ухвалою суду від 15 березня 2023 року за обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 призначено підготовче судове засідання.
В ході підготовчого судового засідання прокурором заявлено клопотання про здійснення розгляду кримінального провадження в процедурі спеціального судового провадження. Так, прокурор ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , оскільки вона проживає та перебуває на території РФ та з метою ухилення від кримінальної відповідальності умисно переховується від слідства та суду, у зв'язку із чим оголошена у розшук. З метою дотримання прав обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора неодноразово публікувались виклики до суду, однак обвинувачена жодного разу не з'явилась. Сукупність вказаного, на думку прокурора, є підставою для здійснення спеціального судового провадження. До клопотання додано матеріали на його обгрунтування.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_6 вважала, що вказану процедуру застосовувати не можна, слід здійснити розгляд справи за участю обвинуваченої.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та додані до нього документи, обвинувальний акт з додатками, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 323 КПК України, судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Вказана норма визначає три умови для застосування процедури спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Першою умовою є обвинувачення особи у вчинені конкретно визначених законом кримінальних правопорушень (злочинів). Перелік вказаних злочинів визначений законом, а саме ч. 2 ст. 297-1 КПК України.
Частиною 2 ст. 297-1 КПК України, яка визначає вказаний перелік злочинів передбачено, що такий порядок може застосовуватись у кримінальному провадженні щодо злочинів, зокрема, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
З обвинувального акту слідує, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України. Вказаний злочин належить до переліку злочинів, передбачених ч. 2 ст. 297-1 КПК України.
Разом з тим, конструкція норм ч. 3 ст. 323 та ч. 2 ст. 297-1 КПК України визначає, що саме по собі обвинувачення у вчинені вказаного кримінального правопорушення не є самостійною підставою для застосування спеціальної процедури та має поєднуватись з двома ознаками поведінки особи, яка є обвинуваченою, та визначає і пряму заборону щодо проведення такої процедури щодо неповнолітньої особи.
Оцінюючи вказане суд зазначає, що згідно із обвинувальним актом обвинувачена ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто є повнолітньою особою як на момент події, зазначеної в обвинувальному акті, так і на час вчинення судом теперішньої процесуальної дії, тобто виключення щодо неї на застосування спеціальної процедури не застосовується.
Ознаками поведінки особи, які є обов'язковими для застосування процедури та визначені ч. 3 ст. 323 КПК України є те, що обвинувачений має переховуватись від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
З поданого прокурором обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_7 народилась в смт. Павлово на Неві Кіровського району Ленінградської області, проживає у м. Москва РФ та працює за адресою: АДРЕСА_1 , тобто перебуває на території Російської Федерації.
Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року N 129-VIII та Постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VІІІ, якою схвалено Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», Російську Федерацію визнано державою-агресором.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_7 перебуває на території Російської Федерації - держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором.
Разом з тим, сам факт перебування на території вказаної держави-агресора не утворює підстав для застосування спеціальної процедури, для вказаного необхідні докази того, що особа переховується від органів слідства та суду та/або оголошена в міжнародний розшук.
З конструкції норми, що передбачає як поєднувальний так і розділовий (виключний) сполучник та/або, суд дійшов переконання, що вказані підстави (переховування і розшук) можуть існувати як одночасно, так і окремо одна від одної і утворювати як сукупність підстав, так і бути окремими самостійними ознаками для застування спеціальної процедури.
З постанови про оголошення розшуку підозрюваного від 06.05.2022 року, винесеної старшим слідчим в ОВС слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_8 вбачається, що з 06.05.2022 року підозрювану ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.
Вказане доводить наявність визначеної Законом підстави - оголошення особи в міжнародний розшук, що у поєднанні з наведеними вище доведеними обов'язковими ознаками переконує суд у доведеності прокурором, визначених Законом підстав.
ОСОБА_7 знала про розпочате щодо неї кримінальне провадження, повістки про виклик публікувались в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження в газеті «Урядовий кур'єр», на офіційних веб-сайтах Офісу Генерального прокурора.
Проте, ОСОБА_7 до органів досудового слідства не з'явилась, що підтверджено ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.06.2022, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 оскільки вона з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховувався від органів слідства на території Російської Федерації.
Таким чином, вказаним судовим рішення підтверджено і факт того, що ОСОБА_7 на виклики під час досудового розслідування не з'являлась, тобто переховувалась від органів досудового розслідування на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 18.05.2004 «Шомоді проти Італії», проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».
З метою дотримання прав обвинуваченої, суд неодноразово здійснював виклик ОСОБА_7 в судові засідання шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті суду та шляхом публікації у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр».
Разом з тим, ОСОБА_7 до суду не з'явилась, жодним чином на виклики суду не відреагувала.
Сукупність вказаного переконує суд у тому, що ОСОБА_7 переховується від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно із ч. 3 ст. 323 КПК України, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Перевіривши вказане клопотання на відповідність вимогам закону, дослідивши матеріали і докази, що підтверджують кожну з обставин, визначених законом для можливості застосування процедури спеціального судового провадження, суд дійшов висновку, що у даному проваджені доказами підтверджено наявність всіх обов'язкових підстав, що надають право суду застосовувати спеціальну процедуру.
Доказами і матеріалами підтверджено, що обвинувачена ОСОБА_7 , яка обвинувачується за ч. 3 ст. 110 КК України переховується від органів слідства та суду на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошена в міжнародний розшук, що є підставою для здійснення спеціального судового провадження, а саме розгляду провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Можливість розглянути справу і прийняти у ній рішення за відсутності обвинуваченого відповідає загальним засадам демократичного суспільства, стандартам судового розгляду, закріпленим, зокрема, в Резолюції (75) 11 Комітету Міністрів Ради Європи від 19.01.1973 «Про критерії, що регламентують розгляд, що здійснюється за відсутності обвинуваченого».
При цьому суд зазначає, що ч. 4 ст. 323 КПК України визначено, якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Вказане є підставою роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_7 її право з'явитись до суду на будь-якій стадії кримінального провадження та реалізувати всю сукупність прав обвинуваченого, гарантованих міжнародно-правовими актами, Конституцією України та кримінальним процесуальним законом, в тому числі і право на участь в судовому проваджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 297-1, 323, 370, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України задоволити.
Здійснювати спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 110 КК України, відомості про які внесено 02 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022020000000217.
Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Головуючий суддя:
Судді: