Справа № 127/2-3349/2010
Провадження № 2-зз/127/32/23
18 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці клопотання ОСОБА_1 , подане її представником - адвокатом Мишковською Тетяною Миколаївною, про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України в цивільній справі №127/2-3349/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Агза Ліс» про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мишковську Т. М. звернулася до суду із клопотанням про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Заява мотивована тим, що відповідно до ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року як забезпечення позову в цивільній справі №2-3349/2010 її тимчасово обмежено в праві на виїзд за межі України до виконання нею її зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «БМ Банк». 21 вересня 2010 року в цій цивільні справі за позовом ПАТ «БМ Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Агза Ліс» про стягнення заборгованості Замостянським районним судом м. Вінниці ухвалене заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Агза Ліс» на користь ПАТ «БМ Банк» загальну суму заборгованості в розмірі 550819,46 грн, з яких: строкова сума заборгованості по кредиту - 390000,00 грн, прострочена сума заборгованості по кредиту - 75000,00грн, строкова сума заборгованості по відсотках - 9249,04 грн, прострочена сума заборгованості по відсотках - 45659,85 грн. строкова сума заборгованості по комісії - 470,00 грн, прострочена сума заборгованості по комісії - 2350,00 грн, пеня 28090,57 грн, а також 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції змінено та стягнено з відповідачів на користь позивача 550819,48 грн, в іншій частині залишено без змін. 27 квітня 2023 року завянику відмовлено в перетині державного кордону на виїзд з України на підставі ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року, винесеної в цивільні справі №2-3349/10.
Заявниця зазначає, що тривале обмеження її в праві виїзду за межі України є неспівмірним і явно порушує її права. При цьому вказує, що ПАТ «БМ Банк» є ліквідований, постановою державного виконавця Другого ВДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 травня 2023 року виконавче провадження №53252723 з примусового виконання виконавчого листа №2-3349/10, виданого 06 грудня 2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 на корить ПАТ «БМ Банк» заборгованості в розмірі 552639,46 грн, закінчене на підставі п. 3 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вжиті ухвалою суду від 10 серпня 2010 року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню. Також заявник вважає, що в суду на час винесення ухвали від 10 серпня 2010 року не було правових підстав для застосування даного заходу забезпечення позову, так як ЦПК України (в реакції чинній на момент винесення даної ухвали суду) був відсутній такий вид забезпечення позову як тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України. За таких обставин просила скасувати захід забезпечення позову в частині тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України, яке було застосоване відносно неї ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року в справі №2-3349/10.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду клопотання були повідомлені в порядку, визначеному чинним законодавством.
Суд вважає за можливе провести розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову у відсутність інших осіб, які беруть участь у справі, оскільки відповідно до положень ст. 158 ЦПК України їх явка не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом установлено, що в провадженні Замостянського районного суду м. Вінниці перебувала цивільна справа №2-3349/2010 за позовом ПАТ «БМ Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Агза Ліс» про стягнення заборгованості.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року з метою забезпечення позову тимчасово обмежено право гр. України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виїзд за межі України, до виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «БМ Банк» (а.с.42).
21 вересня 2010 року Замостянським районним судом м. Вінниці в цій цивільні справі №2-3349/10 ухвалене заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Агза Ліс» на користь ПАТ «БМ Банк» загальну суму заборгованості в розмірі 550819,46 грн, з яких: строкова сума заборгованості по кредиту - 390000,00 грн, прострочена сума заборгованості по кредиту - 75000,00 грн, строкова сума заборгованості по відсоткам - 9249,04 грн, прострочена сума заборгованості по відсоткам - 45659,85 грн, строкова сума заборгованості по комісії - 470,00 грн., прострочена сума заборгованості по комісії - 2350,00 грн, пеня - 28090,57 грн, а також 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи(а.с.63-67).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 серпня 2016 року скасовано заходи забезпечення позову вжитті ухвалою Замостянського районного суду м.Вінниці від 10 серпня 2010 року по справі № 2-3349/10 в частині тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 до виконання ним свої зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «БМ Банк»(а.с.116)
Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2010 року змінено, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Агза Ліс» на користь ПАТ «БМ Банк» загальну суму заборгованості в розмірі 550819,46 грн, зокрема з них: заборгованість по кредиту - 465000,00 грн, заборгованість по процентам -54908,89 грн, заборгованість по комісії - 2820,00 грн, пеня за несвоєчасне погашення процентів - 3987,04 грн, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 23987,97 грн, та пеня за несвоєчасне погашення комісії - 115,00 грн. В іншій частині заочне рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2010 року залишено без змін (а.с.210-212).
27 квітня 2023 року рішенням начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (типу Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенантом ОСОБА_3 гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відмовлено у перетині державного кордону на виїзд з України на підставі ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року, винесеної в цивільні справі №2-3349/10.
З даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що АТ «БМ-2018», яке є правонаступником ТОВ «БМ-Банк» припинене в результаті ліквідації.
Виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3349/10, виданого 06 грудня 2016 року Вінницьким міським судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПП «Агза Ліс» на користь ПАТ «БМ Банк» суми заборгованості в розмірі 550819,48 грн, а також 1700,00 грн судового збору та 120,00 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи закінчено постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Макушинського В. І. від 02 травня 2023 року на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (припинення юридичної особи згідно з витягу з ЄДР за номером запису 1000741110031031021).
В Єдиному реєстрі боржників відсутня інформація за параметрами запиту фізична особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників від 12 травня 2023 року.
Згідно зі ст.13 Загальної декларації прав людини кожна особа має право вільно пересуватися і обирати собі місце проживання у межах кожної держави. Кожна людина має право покинути будь-яку країну, включаючи й свою власну, і повернутися в свою країну.
Ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Крім цього, відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
У справі «Гочев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених ч.3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і, по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам'ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом з метою з'ясування доцільності його подальшого застосування, при чому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.
Відповідно до ч.1, 2, 7, 8 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позову. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування, про що роз'яснюється в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
Як зазначалось раніше, ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року з метою забезпечення позову тимчасово обмежено право громадянки України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на виїзду за межі України, до виконання ними своїх зобов'язань за кредитним договором перед ПАТ «БМ Банк». Заходи забезпечення застосовані до ОСОБА_2 ухвалою суду від 11 серпня 2016 року скасовані, а відносно ОСОБА_1 продовжують свою дію. Підставою для застосування щодо ОСОБА_1 тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України було те, що остання є боржником за договором №01/35/220808 відновлювальної кредитної лінії від 22 серпня 2008 року, укладеним з ПАТ «БМ Банк», та до якої було пред'явлено позов. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 14 листопада 2016 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 вересня 2010 року за позовом ПАТ «БМ Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Агза Ліс» про стягнення заборгованості, змінено та стягнено з відповідачів на користь позивача 550819,48 грн.
Виконавчий лист № 2-3349/10 від 06 грудня 2016 року був пред'явлений до виконання. Однак, постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 02 травня 2023 року закінчено виконавче провадження з його примусового виконання у зв'язку із припинення юридичної особи згідно з витягу з ЄДР за номером запису 1000741110031031021 на підставі п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».
Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначені підстави для закінчення виконавчого провадження, наслідками чого згідно статті 40 цього закону є неможливість розпочати його знову за цим же виконавчим документом.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів у повному обсязі.
Зважаючи на те, що виконавче провадження закінчено у зв'язку з припиненням ПАТ «БМ БАНК», відомості про заявника, як боржника, у Єдиному реєстрі боржників відсутні, наявність обтяження не забезпечує виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню, так як виконавче провадження як таке відсутнє, суд вважає за можливе задовольнити клопотання, так як таке тривале обмеження особи у праві виїзду за кордон є недоцільним, непропорційним і таким, що порушує її права.
Що стосується посилання заявника, що в суду на час винесення ухвали від 10 серпня 2010 року про застосування даного заходу забезпечення позову не було правових підстав для його застосування, суд зазначає, що вищевказана ухвала суду набрала законної сили, при цьому, суд першої інстанції не вправі надавати оцінку прийнятому рішенню та перевіряти законність його прийняття. Відповідно до рішення Європейського суд з прав людини у справі «Салов проти України» від 06 вересня 2005 року, одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду.
На підставі викладеного, керуючись 158 ЦПК України, суд
Клопотання задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 10 серпня 2010 року в справі №2-3349/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного підприємства «Агза Ліс» про стягнення заборгованості та скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України встановлене відносно ОСОБА_1 до моменту виконання нею своїх зобов'язань за кредитним договором перед Публічним акціонерним товариством «БМ Банк».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: