№ 127/23170/21
12 травня 2023 р.Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Венгрин О.О.,
секретар - Паук Н.В.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сувалова В.О. про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу і витрат за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
В провадженні суду знаходилась цивільна справа №127/23170/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24.04.2023 р. в підготовчому засіданні залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. (а.с. 66 т. 2)
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Сувалов В.О. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №127/23170/21. Просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 25000,00 грн витрат на правничу допомогу та витрати за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 відповідно до доказів, наявних в матеріалах справи. (а.с. 73-78 т. 2)
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення заяви, оскільки прибутковий касовий ордер не є підтвердженням судових витрат відповідача, належним доказом оплати послуг адвоката є квитанція. Надав письмові пояснення. (а.с. 92 т. 2)
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 , його представник - адвокат Сувалов В.О. не з'явились, представник відповідача належним чином повідомлявся про день та час розгляду заяви.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та його представника відповідно до ст. 270 ч. 4 ЦПК України.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши та оцінивши відповідні докази, суд вважає, що у стягненні витрат на правничу допомогу та витрат за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 270 ч. 1 п. 3 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
На а.с. 79 т. 2 - договір про надання правової допомоги від 01.10.2021 р., укладений між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Суваловим В.О., згідно якого вартість гонорару адвоката складає 25000,00 грн.
На а.с. 30 т. 1 - копія ордеру серії ВН №188385 на надання правової допомоги адвокатом Суваловим В.О. відповідачу ОСОБА_2 .
Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №4 від 30.10.2021 р. відповідач ОСОБА_2 сплатив адвокату Сувалову В.О. 25000,00 грн витрат за правничу допомогу. (а.с. 81 т. 2)
На а.с. 80 т. 2 - акт виконаних робіт №1 згідно договору про надання правової допомоги від 01.10.2021 р., загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 25000,00 грн.
Згідно ст. 142 ч. 5 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони (ч. 9 ст. 141 ЦПК України).
Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно, пред'явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Відповідно до ст. 44 ч. 2 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Згідно постанови Верховного Суду від 02.12.2020 р. (справа №202/2600/15-ц) залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Крім того, звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст. 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
В постанові Верховного Суду від 08.09.2020 р. (справа №758/12381/18) зазначено,що, установивши, що заява відповідача не містить доводів і доказів необґрунтованості дій позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень у його реалізації. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачкою не доведено факту необґрунтованості дій позивача.
Отже, необґрунтовані дії позивача є єдиною підставою для покладення на позивача обов'язку компенсувати витрати, що здійснені відповідачем, як це передбачено ст. 142 ч. 5 ЦПК України.
Судом встановлено, що заява представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Сувалова В.О. про стягнення з позивача понесених судових витрат в розмірі 25000,00 грн не містить доказів необґрунтованості дій позивача ОСОБА_1 , допущення ним зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони згідно ст. 141 ч. 9 ЦПК України, що унеможливлює задоволення вимог про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Крім того, представник відповідача просить стягнути з позивача ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 згідно письмових доказів, які надані у справі. Відповідачем не надано письмового доказу, який би підтверджував витрати відповідача ОСОБА_2 на проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21, не зазначено навіть вартість експертизи.
На підставі викладеного, враховуючи те, що звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, доказів зловживання позивачем ОСОБА_1 чи його представником процесуальними правами не надано, заяву про залишення позову без розгляду подано позивачем до початку розгляду справи по суті, відповідачем не надано доказу оплати витрат на проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21, тому в стягненні витрат на правничу допомогу і витрат за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 141, 142, 270 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Сувалова В.О. про стягнення 25000,00 грн витрат на правничу допомогу і
витрат за проведення експертизи у цивільній справі №127/23170/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом 30 днів з дня складення повного додаткового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Повне додаткове рішення виготовлено 17.05.2023 р.
Суддя О.О.Венгрин