Справа №127/14025/23
Провадження №1-кс/127/5547/23
18 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 пропродовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, на 60 днів, -
Прокурор у кримінальному провадженні № 12023020020000232 ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що на розгляді у Вінницькому міському суді Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023020020000232 від 24.03.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
24.03.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 196 КК України - тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. 12.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, - тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на строк 60 днів, дія якого закінчується 22.05.2023.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1 та п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- п. 1: переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 , усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, тобто позбавлення волі на тривалий строк, а саме до 10 років.
Також встановлено, що ОСОБА_4 офіційно не одружений, не має на утриманні непрацездатних осіб та дітей, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у обвинуваченого, а також про те, що з метою пошуку заробітку останній може в будь-який момент покинути місце проживання та направитись у невідомому напрямку;
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що ризик, визначений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - спроба переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є достатнім для переконання, що жоден з більш м'яких заходів в даному випадку є недоцільним і саме тримання під вартою може запобігти зазначеному ризику.
- п. 3: незаконно впливати на потерпілого чи свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 , матиме можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків з метою створення сприятливих для себе умов або ж їх залякування, оскільки особисто знайомий зі свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні та знає їх можливе місце перебування.
- п. 5: вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки ОСОБА_4 є неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів та в тому числі злочинів, пов'язаних із застосуванням насильства проти життя та здоров'я особи, що підтверджує його відмову ставати на шлях виправлення.
Крім того, застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
- особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу обвинуваченого, його репутацію та соціальні зв'язки;
- домашній арешт може стати можливістю для ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також слід враховувати складність контролю за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов'язків під час такого запобіжного заходу.
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та забезпечення запобігання зазначеним ризикам, виникла необхідність в обранні обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги викладене, жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам зазначених у даному клопотанні, оскільки ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, а також вчинити нове кримінальне правопорушення, більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання вищевказаних ризиків та не забезпечать належного виконання покладених на неї обов'язків.
Оскільки злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , скоєний із застосування насильства, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку із викладеними вище обставинами, які у свою чергу свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких заходів, в даному випадку, саме тримання під вартою може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, прокурор просив задовольнити клопотання.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просила продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м'який, а саме особисте зобовязання або домашній арешт в нічну пору доби.
Суд, дослідивши вказане клопотання та додані матеріали, заслухавши думку прокурора, пояснення обвинуваченого та його захисника, дійшов до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що органом досудового розслідування - Відділом поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, за процесуального керівництва Вінницької окружної прокуратури Вінницької області, здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 12023020020000232 від 24.03.2023, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
12.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на строк 60 днів, дія якого закінчується 22.05.2023.
Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання прокурора слідчим суддею враховується наступне.
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" від 18 жовтня 2022 року №2690-IX, який набув чинності 06.11.2022, внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо порядку розгляду клопотань про застосування та продовження дії запобіжних заходів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 176 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Частиною шостою статті 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX) передбачено у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Отже, наведеними положеннями Закону надано право слідчому, за погодженням з прокурором, та прокурору до початку підготовчого судового засідання (до проведення підготовчого судового засідання) звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу або його продовження, та, відповідно, надано повноваження слідчому судді на розгляд таких клопотань за межами досудового розслідування.
У наведених нормах Закону законодавцем застосовано формулювання "до початку підготовчого судового засідання" (ч. 1 ст. 176 КПК) та "до проведення підготовчого судового засідання" (ч. 6 ст. 199 КПК).
Таким чином, аналіз положень статей 176, 199 КПК України (в редакції Закону №2690-IX), у взаємозв'язку з положеннями статті 314 КПК України, дає підстави для висновку про те, що слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотань слідчого та/або прокурора про застосування запобіжного заходу або його продовження лише у випадках коли обвинувальний акт надіслано (подано) до суду, однак підготовче судове засідання судом ще не призначено, або ж призначено, проте термін дії запобіжного заходу закінчується до дати проведення такого засідання.
Як зазначено вище та встановлено судом, підготовче засідання у даному кримінальному провадженні Вінницьким міським судом Вінницької області ще не призначено, а строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає, а відтак розгляд і вирішення клопотання прокурора, на даному етапі, віднесено до повноважень слідчого судді за місцем здійснення досудового розслідування.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання та доданих до нього документів слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, наявність таких ризиків як можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, з метою уникнення покарання за вчинений злочин, продовження вчинення злочинів, здійснення незаконного впливу на свідків, а також особу підозрюваного, який на час розгляду клопотання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк до семи років.
Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені попередніми ухвалами про застосування запобіжного заходу та його продовження не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_4 в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я під час розгляду клопотання надано не було, а тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
З огляду на викладене слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою на 60 днів.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176 - 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 199, 309, 372, 400 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 діє до 16 липня 2023 року (включно).
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя