Справа № 128/1296/23
18 травня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І., оглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним.
04.04.2023 ОСОБА_6 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до капітана поліції ДОП ВГУНП Каплінської А.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Оглядом матеріалів даної позовної заяви було встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160,161 КАС України.
Так, в порушення п.5 ч.5 ст. 160 КАС України позивачем не зазначено викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить ще і зобов'язати відповідача вчинити певні дії, однак в прохальній частині позовної заяви цього не зазначено.
Також, в порушення п.9 ч.5 ст.160 КАС України, за відсутності належного викладу обставин і при оскарженні дій відповідача, позивачем не зазначено обгрунтування порушення оскаржуваними діями прав, свобод, інтересів позивача.
Позивачем не додержано вимог ч.ч. 5, 6 ст. 161 КАС України щодо долучення до позовної заяви належно оформленого клопотання про витребування доказів та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Подана позовна заява таким вимогам не відповідає, оскільки не оплачена судовим збором та не надано доказів на підтвердження звільнення від його сплати.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2589,00 грн.
Згідно ч.2 ст. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позовної заяви, що подана фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб судового збору, тобто 1073 грн. 60 коп.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Ухвалою судді від 07.04.2023 дана позовна заява залишена без руху з наданням строку для усунення вищевказаних недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач просив продовжити термін виконання ухвали від 07.04.2023, зазначивши банківські реквізити для сплати судового збору.
Ухвалою судді від 21.04.2023 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків ухвали суду від 07.04.2023 про залишення позовної заяви без руху, зазначивши реквізити для сплати судового збору.
На виконання ухвали судді від 21.04.2023 позивач надав заяву, в якій просить, уважно ознайомитися з його матеріальним станом, та звільнити його від сплати судового збору за подання позовної заяви з наступних підстав.
Суму, яку потрібно сплатити за подання позовної заяви, для нього є непід'ємною, а від так, відповідно до статті 133 КАС України, суд при відкритті провадження повинен врахувати майновий стан сторони, та своєю ухвалою звільнити від їх оплати повністю або частково. Відповідно до довідки з ДФС України інших доходів у позивача немає.
Оглянувши подану заяву, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У ст.8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, вирішуючи такі заяви, суд повинен враховувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді в суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.
Повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо).
Крім того, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Приписами ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
При цьому, положення Закону України «Про судовий збір» кореспондуються з положеннями ст.2 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Так, згідно приписів вказаної статті усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов'язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.
У розумінні приписів ст.8 Закону України №3674-VІ «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, сторона має довести існування фінансових труднощів.
Водночас, позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, наявності на утриманні малолітніх дітей, як підстави для звільнення від сплати судового збору.
Надана позивачем довідка не може свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для сплати судового збору (вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про його скрутне матеріальне становище.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 111, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 132, 133, 242 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бондаренко