Справа №587/1576/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Степаненко О. А.
Номер провадження 33/816/389/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
11 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченко Д.С. розглянувши у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевченка Д.С. на постанову Сумського районного суду Сумської області від 27 березня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою судді Сумського районного суду Сумської області від 27 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік за те, що 24 вересня 2022 року о 08 год. 20 хв. на а/ш Суми - с. Старе село 4 км він керував транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №806 від 30 вересня 2022 року, чим порушив п. п. 2.9а ПДР України і скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Шевченко Д.С., звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити.
Крім того, захисник просить дослідити матеріали справи про адміністративне правопорушення № 587/1576/22.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт вказує, що під час судових засідань Сумського районного суду Сумської області ОСОБА_1 висловив свою категоричну незгоду стосовно складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, звернув увагу на упередженість працівників поліції, недотримання ними вимог чинного законодавства та порушення порядку і процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Як зазначає апелянт, п.п 1, 3, 4, 5 Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» встановлено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Ч. 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» експлуатація засобів вимірювальної техніки здійснюється з дотриманням вимог щодо їх експлуатації, встановлених в експлуатаційних документах на такі вироби. Відповідно до інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу Драгер інтервал між операціями «Градуювання» складає не менш ніж 1 раз на 6 місяців. Згідно листа МОЗ України № 45 від 18 січня 2018 року газоаналізатори Драгер потребують регулярної повірки (калібрування). Для даного виробу встановлено інтервал між калібруваннями у 6 місяців.
З чеку газоаналізатора Драгер, який використовувався при огляді ОСОБА_1 , вбачається, що останнє калібрування приладу відбувалося 02 листопада 2021 року, а зважаючи на те, що огляд останнього проводився 24 вересня 2022 року, тобто, майже через 10 місяців після калібрування, поза дозволених інтервалів використання приладу Драгер після його попереднього калібрування, що свідчить про те, що огляд з його використанням був проведений з порушенням, а його результати втрачають юридичну силу. Крім того працівники поліції не вручили ОСОБА_1 чек та акт за результатами проходження огляду та не роз'яснили порядок застосування технічного засобу, чим порушили п.п.5, 10 Розділу II вищевказаної Інструкції та, загалом, право особи на захист.
Також, апелянт вказує, що після проходження огляду на місці зупинки т/з ОСОБА_1 не погодився з його результатами і працівники поліції, у наказовій формі, змусили його кудись їхати з іншими невідомими людьми. ОСОБА_1 категорично не був згоден кудись їхати, про що зазначив поліцейським, але під примусом та, не бажаючи цього, змушений був сісти в автомобіль. При цьому, жодної чіткої пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров'я, як того вимагає ст. 266 КУпАП та вищезазначена Інструкція, від працівників поліції не надходило та згода на це не надавалася, чим було порушено особисті права водія та процедуру проходження огляду.
Крім того, апелянт посилається на те, що до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів були внесені дані про двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які реальної участі у проведенні огляду не приймали, а поставили свої підписи в акті вже після того, як ОСОБА_1 з невідомим особами кудись поїхав, тобто свідки не могли ні бачити, ні чути жодних пропозицій поліцейського та відповідей ОСОБА_1 . Крім того вказані свідки є військовослужбовцями, які несли службу на блокпості разом з поліцейським, а отже є упередженими особами, оскільки не можуть діяти всупереч служби та відмовити своїм колегам.
Також, апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутнє відео проведення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, а тому неможливо встановити, куди його возили невідомі особи і для чого, а також яким чином він проходив огляд, під час проведення якого жодних свідків не залучалося. При цьому, відомостей про те, що огляд проводився у лікарні у присутності поліцейського немає і бути не може, оскільки працівник поліції взагалі нікуди не їздив. Відеозапис, що міститься у матеріалах справи, має декілька окремих коригованих частин, тобто не вівся безперервно і не у повному стані, як того вимагає Інструкція із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України № 1026 від 18 грудня 2018 року.
Крім того, апелянт вказує, що зупинка т/з під керуванням ОСОБА_1 відбулася 24 вересня 2022 року, а протокол про адміністративне правопорушення відносно останнього складений був лише 03 жовтня 2022 року, тобто поза передбаченими ч. 2 ст. 254 КУпАП строками і за таких обставин протокол не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 .
Що стосується самого висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння, то як зазначає апелянт, він не може бути визнаний належним і допустимим доказом, оскільки огляд ОСОБА_1 , в порушення ч. 4 ст. 266 КУпАП, проводився за відсутності поліцейського, що підтверджується відсутністю його підпису, так як поліцейський залишився на місці зупинки т/з, крім того у вказаному висновку відсутній підпис ОСОБА_1 , що суперечить п. 17 розділу III вищевказаної Інструкції.
Посилаючись як національне законодавство, так і на позицію ЄСПЛ, з врахуванням вказаного, апелянт вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП належними та допустимими доказами не доведена, а чисельна кількість сумнівів, які виникають, мають тлумачитись лише на користь останнього.
На думку апелянта, у діях ОСОБА_1 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим провадження у даній справі підлягає закриттю.
Заслухавши доповідь головуючого судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Шевченка Д.С. на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, у відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку апеляційного суду, розглядаючи вказану справу, суддя суду першої інстанції дотримався вимог вищезазначеного закону та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, суддею суду першої інстанції був встановлений з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№074859, який було складено 03 жовтня 2023 року, та з якого вбачається, що 24 вересня 2023 року о 08 год. 20 хв. на а/ш Суми - с. Старе село 4 км останній керував транспортним засобом Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, тестування на алкоголь, який було проведено за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер 6820», результат якого показав наявність 1,30 проміле, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, висновку щодо результаті медичного огляду №806 від 30 вересня 2023 року, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 було проведено 24 вересня 2023 року о 08 год. 40 хв. і було встановлено, що останній перебував у стані алкогольного сп'яніння, письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також відеоматеріалу, долученого працівниками поліції до протоколу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку і визнавати їх неналежними та недопустимими, у апеляційного суду підстави відсутні.
Посилання апелянта на те, що останнє калібрування газоаналізатора Драгер, який використовувався при огляді ОСОБА_1 , відбувалося 02 листопада 2021 року, і майже через 10 місяців після цього, тобто, поза дозволених інтервалів його використання, було проведено огляд останнього, що свідчить про те, що такий огляд з допомогою зазначеного приладу був проведений з порушенням, не заслуговують на увагу, з таких підстав.
Так, з матеріалів даної справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Drager «Alcotest 6820», останнє калібрування якого проводилось 02 листопада 2021 року.
У ч. 1 ст.1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» зазначено визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, а статтею 27 врегульовано питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.
Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», в тому числі і на газоаналізатор «Drager «Alcotest 6820». На офіційному сайті вказаного товариства, яке надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств, необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання» та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців, тобто, міжповірочний інтервал вказаних приладів становить 1 рік, і у пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Оскільки останнє калібрування даного приладу «Drager «Alcotest 6820» було проведено 02 листопада 2021 року, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, а саме 24 вересня 2022 року, інтервал калібрування даного приладу, ще не закінчився і його використання було правомірним.
Ті обставини, на які вказує апелянт, а саме, що працівники поліції не вручили ОСОБА_1 чек тестування, не свідчать про те, що працівниками поліції було порушено вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а акт за результатами проходження такого огляду останній відмовився підписувати.
Крім того, посилання апелянта на те, що до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів були внесені дані про двох свідків - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які реальної участі у проведенні огляду не приймали, а лише поставили свої підписи, не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження того, що вказані свідки засвідчили обставини, які стосувались не ОСОБА_1 чи надали неправдиві свідчення, доказів надано не було.
При цьому, на спростування доводів апелянта, апеляційний суд зауважує, що з відеоматеріалу, який було проглянуто в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду, не вбачається, що після незгоди ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду за допомогою газоаналізатора Драгер, працівники поліції не примушували останнього їхати до лікарні, таке бажання виявив сам ОСОБА_1 , після чого був запрошений до службового автомобіля і у супроводі не невідомих осіб, а саме працівника поліції, був доставлений до КНП СОР «Обласний клінічний центр соціально небезпечних захворювань», де і було здійснено лікарем його огляд 24 вересня 2022 року о 09 год. 35 хв. на стан сп'яніння, у висновку щодо результатів якого за №806 від 30 вересня 2022 року вказано, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів апелянта про те, що у матеріалах справи відсутнє відео проведення огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров'я, а тому неможливо встановити, яким чином він проходив огляд, під час проведення якого жодних свідків не залучалося, то апеляційний суд зауважує, що Розділом ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» відеофіксація та залучення свідків при проведення саме огляду у медичному закладі не передбачено.
При цьому, обставини, за яких було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , пропозиція поліцейських та проходження ним огляду на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера та незгода з його результатами, а також, складання та вручення останньому протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, і жодних порушень з боку працівників поліції, при цьому, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, посилання апелянта на те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося поза передбаченими ч. 2 ст. 254 КУпАП строками, є безпідставними, оскільки відеозаписом підтверджується те, що останній поліцейським не залишив свої контактні дані і його прийшлося розшукувати і саме після того, як працівники поліції виявили ОСОБА_1 , що сталося 03 жовтня 2022 року, відносно нього і був складений протокол про адміністративне правопорушення, вчинене 24 вересня 2022 року, враховуючи висновок лікаря за результатами проведеного останньому огляду на стан сп'яніння, дата заповнення якого зазначено 30 вересня 2022 року. З відеозапису, також, вбачається, що під час складання протоколу, ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського надати свої пояснення, у відповідній його графі зазначив, що «вживав вечером перед цим днем», підписав протокол і жодних заперечень щодо його змісту не висловлював.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що вину ОСОБА_1 у керуванні автомобілем у стані алкогольного сп'яніння було встановлено суддею суду першої інстанції за результатом повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з врахуванням належних та допустимих доказів, з наданням їм правової оцінки, і обставин, за яких справа підлягала б закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що просить апелянт в апеляційній скарзі, під час її апеляційного перегляду, не встановлено.
За таких обставин, всупереч доводів апелянта, апеляційний суд вважає оскаржуване рішення законним, обґрунтованим та вмотивованим, не вбачає підстав для його скасування, а тому, постанову судді суду першої інстанції слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Сумського районного суду Сумської області від 27 березня 2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Шевченка Д.С. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.