Справа № 447/659/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/432/23 Доповідач: ОСОБА_2
17 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції справу за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року,
з участю захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
встановила:
на розгляді Миколаївського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141250000467 24 грудня 2022 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора, змінено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою на строк 60 днів, до 01 липня 2023 року включно, із визначенням застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 грн. тапокладено на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 194 КПК України.
Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки порушив обраний йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій покликається на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення у зв'язку з неповнотою судового розгляду.
Наголошує, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим та винесеним з порушенням вимог КПК України.
Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_6 щодо його вкрай незадовільного стану здоров'я.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є занадто суворим для обвинуваченого ОСОБА_6 та не узгоджується з практикою ЄСПЛ і України, а розмір застави є непомірно великою сумою для останнього і його сім'ї.
Акцентує, що прокурор не довів належним чином неможливість застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Просить скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року та ухвалити нову ухвалу, якою обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, виступ захисника - адвоката ОСОБА_7 та пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Так, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються для досягнення дієвості цього провадження.
Порядок перевірки ухвал суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визначено ст. 422-1 КПК України.
Перелік запобіжних заходів у кожному конкретному випадку дозволяє індивідуалізувати його застосування враховуючи при цьому як інтереси правосуддя, так і недопущення невиправданих обмежень прав і свобод обвинуваченого. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс в окремих нормах конкретизує умови застосування певних запобіжних заходів.
При вирішенні питання, зокрема, про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, суд на підставі наданих сторонами матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, дотримання обвинуваченим умов раніше застосованого запобіжного заходу.
Ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Суть домашнього арешту полягає в тому, що за наявності достатніх підстав для обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за рішенням слідчого судді, суду встановлюються обмеження, пов'язані зі свободою пересування поза межами житла цілодобово чи у визначений період час.
У випадку винесення рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в ухвалі суду, окрім загальних вимог, визначених в ст. 196 КПК України, зазначаються також і конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Миколаївського районного суду Львівської області від 09 березня 2023 року, відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено обов'язки, передбачені п.п.1, 2, ч.5 ст. 194 КПК України.
Разом з тим, під час розгляду кримінального провадження ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся в судові засідання і про причини неявки суду не повідомляв, ухвала про привід обвинуваченого виконана не була, оскільки останній був відсутній за місцем проживання.
Проаналізувавши вищенаведене, колегія судів вважає, що розглядаючи клопотання прокурора, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на найбільш суворий, що є виправданим, з огляду на встановлені судом першої інстанції порушення умов домашнього арешту, які полягають у неналежній процесуальній поведінці ОСОБА_6 під час дії щодо нього раніше обраного запобіжного заходу.
Таким чином, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_6 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні та гарантуватиме запобіганню встановленим ризикам, оскільки перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а відтак, недостатнім є застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, про що вірно зазначено в оскаржуваному судовому рішенні, з чим погоджується і апеляційний суд.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду є законною і не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги сторони захисту.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону при розгляді справи колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 - без зміни.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4