Справа № 943/166/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/291/23 Доповідач: ОСОБА_2
16 травня 2023 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Буського районного суду Львівської області від 24.02.2023 року про застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Вірменія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянину України, примусових заходів медичного характеру,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
встановила:
цією ухвалою до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_7 , 07 грудня 2022 року, близько 06 години 30 хвилин, в умовах воєнного стану оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ набрав чинності 18 листопада 2022 року, перебуваючи по вул. Львівській, 36, в м.Буськ Золочівського району Львівської області, в приміщенні АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», повідомив оператору заправної станції про те, що бажає заправити повний бак автомобіля дизельним паливом «Pulls Diesel», при цьому взяв дві пляшки мінеральної сильно газованої води «Perrier» об'ємом 0,5 л. кожна загальною вартістю 118 грн. Після чого, оператор ОСОБА_10 , не здогадуючись про наміри ОСОБА_11 , увімкнула автоматизовану систему для заповнення дизельного пального з колонки. Коли бак заповнився пальним в кількості 55,36 літра на загальну суму 3210,88 гривень, оператор вказала йому про необхідність розрахунку за пальне та мінеральну воду в загальній сумі 3328,88 грн., на що останній, підійшов до оператора та надав банківські картки, фактично не маючи наміру розраховуватись за це пальне, та при спробі розрахунку оплатити за товар не вдалося, оскільки відбувалися відмови банківських операцій з оплати. В подальшому маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, не повідомивши своїх дій та намірів, ОСОБА_7 вийшов із приміщення вищевказаної станції та направився до свого автомобіля марки MERSEDES-BENZ GLE 300D р.н. НОМЕР_1 та незважаючи на прохання оператора про необхідність оплати за пальне та мінеральну воду, сів у вказаний автомобіль та поїхав у невідомому напрямку, у такий спосіб відкрито викрав згадане дизельне пальне та мінеральну воду, завдавши матеріальної шкоди ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на загальну суму 3328,88 гривень.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду змінити та виключити з її мотивувальної частини покликання на умисне вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_7 є неосудною особою, а тому позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Зазначає, що умисел є ознакою усвідомленої вольової діяльності людини, прояв якої є неможливим у разі неосудності особи, тобто нездатності її усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вказує, що умисел є елементом суб'єктивної сторони злочину та встановлюється лише щодо осудної особи. З огляду на це, вважає, що ОСОБА_7 , який є неосудним не усвідомлював значення своїх дій, а тому суд першої інстанції необґрунтовано покликався у оскаржуваній ухвалі на умисне вчинення ним суспільно небезпечного діяння.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, захисника, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння, яке містить об'єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а також вид застосованих примусових заходів медичного характеру, у апеляційній скарзі не оспорюється, а тому не підлягають перевірці судом апеляційної інстанції.
Разом з цим, заслуговують на увагу доводи прокурора у апеляційній скарзі на необхідність виключення із мотивувальної частини оскаржуваної ухвали покликання на умисне вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, з огляду на наступне.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Буського районного суду Львівської області від 24.02.2023 року до ОСОБА_7 застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, у зв'язку з його неосудністю.
Відповідно до ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_7 , 07 грудня 2022 року, близько 06 години 30 хвилин, в умовах воєнного стану оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Законом України від 16.11.2022 № 2738-ІХ набрав чинності 18 листопада 2022 року, перебуваючи по вул. Львівській, 36, в м.Буськ Золочівського району Львівської області, в приміщенні АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ», повідомив оператору заправної станції про те, що бажає заправити повний бак автомобіля дизельним паливом «Pulls Diesel», при цьому взяв дві пляшки мінеральної сильно газованої води «Perrier» об'ємом 0,5 л. кожна загальною вартістю 118 грн. Після чого, оператор ОСОБА_10 , не здогадуючись про наміри ОСОБА_11 , увімкнула автоматизовану систему для заповнення дизельного пального з колонки. Коли бак заповнився пальним в кількості 55,36 літра на загальну суму 3210,88 гривень, оператор вказала йому про необхідність розрахунку за пальне та мінеральну воду в загальній сумі 3328,88 грн., на що останній, підійшов до оператора та надав банківські картки, фактично не маючи наміру розраховуватись за це пальне, та при спробі розрахунку оплатити за товар не вдалося, оскільки відбувалися відмови банківських операцій з оплати. В подальшому маючи умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, не повідомивши своїх дій та намірів, ОСОБА_7 вийшов із приміщення вищевказаної станції та направився до свого автомобіля марки MERSEDES-BENZ GLE 300D р.н. НОМЕР_1 та незважаючи на прохання оператора про необхідність оплати за пальне та мінеральну воду, сів у вказаний автомобіль та поїхав у невідомому напрямку, у такий спосіб відкрито викрав згадане дизельне пальне та мінеральну воду, завдавши матеріальної шкоди ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» на загальну суму 3328,88 гривень.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Таким чином, предмет доказування у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, характеризується прямим умислом.
Виходячи з положень статей 23, 24 КК України умисел є однією з форм вини, яка включає в себе інтелектуальну та вольову ознаки: усвідомлення характеру свого діяння, передбачення його наслідків та бажання чи свідоме допускання їх настання.
Усвідомлення означає розуміння не лише фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об'єкта, предмета, об'єктивної сторони складу конкретного злочину, а і його негативного соціального значення у виді суспільної небезпеки. Зокрема, при вчиненні грабежу винний усвідомлює, що він порушує право власності, відкрито викрадає чуже майно і тим самим завдає потерпілому майнової шкоди.
Передбачення є адекватним розумовим уявленням особи про неминучість чи можливість конкретних результатів своєї дії (бездіяльності). Бажання полягає у прагненні досягти чітко визначеної мети і спрямованості волі на її досягнення.
Таким чином, умисна форма вини передбачає правильне відображення у свідомості суб'єкта як фактичних, так і юридичних ознак злочину, обов'язковою передумовою чого є осудність.
Наявність умислу є неможливим у разі порушень психічних функцій, за яких особа нездатна усвідомлювати характер і значення своїх діянь та керувати ними.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 судом першої інстанції визнаний неосудною особою та до нього у зв'язку з цим застосовані примусові заходи медичного характеру, а також з огляду на те, що наявність умислу як обов'язковий елемент суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, відповідно до ст. 505 КПК України, не підлягають доказуванню у кримінальному проваджені щодо застосування примусових заходів медичного характеру, суд першої інстанції необґрунтовано встановив наявність у вчиненому ОСОБА_7 суспільно небезпечному діянні вказаного вище елемента суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
З огляду на це, колегія суддів приходить до переконання, що із мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції слід виключити покликання на умисне вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, що відповідно до ст. 408 КПК України, є підставою для зміни ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
апеляційну скаргу заступника керівника Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу Буського районного суду Львівської області від 24.02.2023 року змінити та виключити із мотивувальної частини посилання на умисне вчинення ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4