Справа № 671/316/23
17 травня 2023 року
2/671/206/2023
Іменем України
17 травня 2023 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Андрущенка О.Ю., за участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Волочиської міської ради,
про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Волочиської міської ради, про позбавлення батьківських прав, а саме: просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що вони з відповідачкою перебували в зареєстрованому шлюбі.
Від спільного шлюбу народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сімейне життя з відповідачкою не склалося в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 , в період перебування позивача за кордоном на роботі, залишила сім'ю і проживала з іншим чоловіком. В цей час утриманням доньки і її вихованням займався позивач.
14 вересня 2022 року заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Донька залишилася проживати з позивачем та знаходиться на його утриманні.
ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавиться її навчанням, не здійснює підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; дуже рідко спілкується з дитиною, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання дочкою освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про свідоме ухилення відповідача від обов'язку виховання дитини.
Згідно довідки директора Купільського ліцею Війтовецької ОТГ активність матері у шкільному житті дитини з часом зменшувалася. ОСОБА_2 перестала підтримувати контакт із школою та вчителями.
Згідно характеристики класного керівника Волочиської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 Волочиської міської ради Хмельницької області, позивач систематично відвідує батьківські збори, постійно підтримує зв'язок зі школою та вчителями, приділяє належну увагу вихованню дочки. ОСОБА_2 батьківські збори не відвідує, з класним керівником не спілкується.
Відповідач намагався зберегти сім'ю і відновити стосунки з дружиною, пропонував їй повернутися. Пройшов час, але позитивних змін не сталося, відповідачка не проявляє інтересу до дочки, не намагається приймати участь в її житті як мама.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 13.03.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Волочиського районного суду Хмельницької області від 05.05.2023 закрито підготовче судове засідання та призначено до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі від всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач на розгляд справи в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції (м. Хмельницький), актовий запис № 3.
Згідно довідки старости Холодецького старостинського округу № 22 Волочиської міської ради Хмельницької області від 22.03.2023 № 46 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, з 2020 року ОСОБА_2 перебуває за кордоном в Республіці Польща.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування Волочиської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Волочиської міської ради Хмельницької області № 181 від 28.04.2023 встановлено, що відповідач самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не здійснює підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання дочкою освіти. Відповідач рідко спілкується з дитиною в телефонному форматі - месенджері. Зазначено, що на цей час дитина проживає з батьком в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Волочиська міська рада, як орган опіки та піклування, вважає можливим та доцільним позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов'язує батьків виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних, історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" від 30 березня 2007 року № 3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Як зазначено ВС в постанові від 25.03.2020 № 237/1752/18 ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).
Досліджені під час розгляду справи докази свідчать про те, що ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов'язків стосовно своєї дочки, не приймає участі у її вихованні, навчанні та утриманні, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не цікавиться нею та фінансового не підтримує, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі своєї дочки.
Таким чином, позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.
З приводу вимог позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини в розмірі від всіх видів заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.
За змістом ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дитини, з врахуванням обставин справи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (частина перша статті 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»), в зв'язку з відсутністю клопотання позивачки щодо стягнення з відповідача сплаченого судового збору, судом дане питання не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, ст.ст. 164, 166 СК України, ст.ст. 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - служба у справах дітей виконавчого комітету Волочиської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини заробітку (доходу) до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 08.02.2023.
Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий.
Третя особа: Орган опіки та піклування Волочиської міської ради, місцезнаходження: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 43955557.
Суддя