Справа № 603/501/22
Провадження № 1-кп/603/14/2023
17 травня 2023 року Монастириський районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастириська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211130000175 від 08 жовтня 2022 року, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Залісся Монастириського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який не працює, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 ,
Обвинувачений ОСОБА_3 08.10.2022 року о 07 год 55 хв, під час дії на території України правового режиму воєнного стану, перебуваючи у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у якому здійснює підприємницьку діяльність ОСОБА_5 , усвідомлюючи свої протиправні дії та передбачаючи їх наслідки, переконавшись у відсутності свідків та очевидців, будучи впевненим, що його дії мають таємний характер, без будь-якого дозволу, всупереч встановленому законом порядку, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу зайшов за прилавок відділу продажу алкоголю та цигарок вищевказаного магазину, де, пригнувшись та відсунувши замок свого светра, витягнув з-під прилавка та заховав під светр один блок сигарет марки «Winston XStyle» кількістю десять пачок, вартістю 725,10 грн, два блоки сигарет марки «L&M LOFT» кількістю двадцять пачок, вартістю 1429,60 грн, один блок сигарет марки «Parlament Aqua Blue» кількістю 10 пачок, вартістю 862,20 грн, загальною вартістю 3016,90 грн.
Помістивши вищевказані блоки сигарет під светр, у який був одягнений, та застебнувши його замок, обвинувачений ОСОБА_3 вийшов із-за прилавка відділу продажу алкоголю та цигарок магазину «Любава» та попрямував у сторону виходу із магазину. Проте обвинувачений ОСОБА_8 не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений та зупинений директором ТзОВ «Любава-Агро» ОСОБА_9 .
Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, та відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суду пояснив, що за зазначених в обвинувальному акті обставин він, перебуваючи у приміщенні магазину «Любава», скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігав, намагався таємно викрасти з під прилавка 3-4 блоки сигарет, які сховав під куртку. Надалі він підійшов до вхідних дверей, відчинив їх, проте у цей час у приміщення магазину зайшов підприємець ОСОБА_9 , у якого він працював.
У вчиненому щиро кається та шкодує про вчинене. Просив вибачення у потерпілої ОСОБА_5 за скоєне. Просить суд його суворо не карати.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті, суду пояснила, що того дня приблизно о 08 год, до початку робочого часу, вона разом із продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ОСОБА_3 , який працював у підприємця ОСОБА_9 та привозив у магазин товари, зайшли у приміщення магазину. Вона разом із продавцем залишили ОСОБА_3 у торговому залі, так як довіряли йому, він у цей час, як завжди, готував собі каву, а самі пішли в інше приміщення переодягатися. Коли вона повернулася, то побачила шарпанину між ОСОБА_9 та обвинуваченим, а також те, що у ОСОБА_3 почали випадати блоки сигарет.
Потерпіла просить обрати обвинуваченому сувору міру покарання.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, а також порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинений в умовах воєнного стану.
Статтями 50 і 65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даних про особу винного.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65, 68 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження, а також особу винного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, не працює, на обліку у лікаря-нарколога та під наглядом у лікаря - психіатра не перебуває, сімейний стан - одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка хворіє, а також обставину, що пом'якшує покарання, до якої суд відносить щире каяття у вчиненні злочину.
Враховуючи вищевказане, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, із врахуванням думки потерпілої ОСОБА_5 та її представника щодо міри покарання, суд приходить висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією статті обвинувачення.
Водночас, з урахуванням вищевказаних обставин, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, наявністю позитивних даних про особу обвинуваченого, суд вважає за можливе виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства та на підставі ст. 75 КК України звільнення останнього від відбування призначеного судом покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Таке покарання, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме меті покарання, наведеній у ст. 50 КК України.
Підстав для застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Визначаючись із мірою покарання, суд зазначає, що думка потерпілої щодо суворого покарання обвинуваченого враховується в сукупності з іншими обставинами, однак не обмежує суд у реалізації своїх дискреційних повноважень, визначених законом про кримінальну відповідальність.
Окрім цього, обвинуваченому ставиться у провину вчинення незакінченого кримінального правопорушення, правила призначення покарання за яке передбачено положеннями ст. 68 КК України.
Так, ч. 3 ст. 68 КК України визначено, що за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Санкція ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Виходячи з наведеного, суд не вправі призначити покарання у максимальному розмірі, передбаченому санкцією статті обвинувачення.
Представник потерпілої ОСОБА_6 , яка діє в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , просить стягнути 20 000 грн витрат на правову допомогу, з яких 10 000 грн вже фактично понесені та 10 000 грн будуть сплачені потерпілою в день проголошення вироку.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні вважає, що заявлений розмір витрат на правову допомогу підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 10 000 грн, які вже фактично понесені потерпілою, у решті просить відмовити.
Обвинувачений підтримав позицію захисника.
Положенням ст. 124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат на правову допомогу.
Із долученого до матеріалів провадження Договору №31/10 про надання правової допомоги від 31.10.2022 року, Додатка №1 до зазначеного Договору, Рахунку №27/04 на оплату гонорару від 27.04.2023 року, довідки про оплату гонорару за надання правової допомоги від 27.04.2023 року, акта приймання - передачі наданих послуг за Договором №31/10 про надання правової допомоги від 31.10.2022 року (від 27.04.2023 року), детального опису робіт адвоката ОСОБА_6 за договором від 27.04.2023 року, вбачається, що сторони обумовили фіксовану суму гонорару, незмінну від обсягу робіт, наданих послуг та витраченого адвокатом часу у кримінальному провадженні, в розмірі 20 000 грн, половина з яких сплачена, а решта - будуть сплачені в день проголошення вироку.
Враховуючи часткові заперечення сторони захисту, складність цього кримінального провадження, кількість та тривалість судових засідань, виходячи з принципів співмірності і розумності процесуальних витрат, суд приходить висновку, що з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути понесені витрати на правову допомогу, проте у зменшеному розмірі, а саме на суму 15 000 грн.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України наявні у кримінальному провадженні процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/120-22/9808-ТВ від 20.10.2021 року, № СЕ-19/120-22/9809-ТВ від 20.10.2022 року, № СЕ-19/120-22/9810-ТВ від 24.10.2022 року на суму 2831,70 грн слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн витрат на правову допомогу.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- один блок сигарет марки «Winston XStyle», поміщений у сейф-пакет № 5769316, два блоки сигарет марки «L&M LOFT», поміщені у сейф-пакет № 5880064, один блок сигарет марки «Parlament Aqua Blue», поміщений у сейф-пакет № 5769315, які знаходяться у камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, - повернути потерпілій ОСОБА_5 ;
- DVD-диск № CMFP690XK30084040 із відеозаписом з камер внутрішнього відеоспостереження магазину «Любава» - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведені судові товарознавчі експертизи № СЕ-19/120-22/9808-ТВ від 20.10.2021 року, вартістю 943,90 грн, № СЕ-19/120-22/9809-ТВ від 20.10.2022 року, вартістю 943,90 грн, № СЕ-19/120-22/9810-ТВ від 24.10.2022 року, вартістю 943,90 грн, на загальну суму 2831 (дві тисячі вісімсот тридцять одна) грн 70 (сімдесят) коп - стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
ОСОБА_1