Справа № 2а-825/09
03 грудня 2009 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді Таранкової І.М.
при секретарі Ващенко А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив
В квітні 2009 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати незаконною бездіяльність Управління та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради в частині нездійснення перерахунку розміру допомоги по догляду за дитиною на рівні прожиткового мінімуму, що діяв на час нарахування допомоги, починаючи з 01.03.2008р. та зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної їй державної допомоги із здійсненням відповідної виплати за період з березня 2008 року по березень 2009 року із одночасним зобов'язанням відповідача проводити в подальшому нарахування допомоги в розмірі прожиткового мініму для працездатних осіб.
Заявлені вимоги, підтримані позивачем в судовому засіданні, обґрунтовуються посиланням на порушення відповідачем вимог ст. 43 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ”, відповідно до положень якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом - в даному випадку ст.58 ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 року “ з наведенням механізму проведеного розрахунку, відповідно до якого розмір недоплаченої допомоги становить 5523 грн. 67 коп. - суму, яку позивач просить стягти з відповідача в повному обсязі.
Представник відповідача позов не визнав. Вважає, що твердження позивача на обґрунтування заявленого позову є наслідком невірного тлумачення нею норм законодавства, які регулюють порядок призначення державної допомоги. Відповідно до положень ст.5 ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми“, органами, що призначають та здійснюють виплату державної допомоги сім'ям з дітьми, є органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків, і керуються в своїй діяльності положеннями ЗУ “ Про державну допомогу сім'ям з дітьми“ та ЗУ “Про державний бюджет” з дотриманням порядку призначення допомоги, як він визначений Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою КМУ № 256 від 04 березня 2002 року. Через необґрунтованість позову, в його задоволенні просить відмовити повністю.
Суд, дослідивши представлені сторонами на обґрунтування власних вимог і заперечень докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав:
Судом встановлено, що позивач має доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).
01.04.2008 року Управлінням праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради позивачці було призначено разову допомогу при народженні дитини в розмірі 620 грн. та допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісячно (а.с. 21-22).
Наводячи мотиви пред'явленого позову, та посилаючись на те, що зазначена допомога надається застрахованим особам і призначена їй у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством для працездатних застрахованих осіб , позивач просить провести перерахунок призначеної допомоги відповідно до положень ст. 43 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” в зв'язку із так званим «страховим випадком» - її перебуванням у відпустці в зв'язку із народженням та догляду за дитиною.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як вбачається із змісту ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обґрунтовуючи заперечення проти позову, представник відповідача, пославшись на положення ст. 95 Конституції України, відповідно до положень якої будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і їх цільове призначення визначаються виключно ЗУ «Про державний бюджет України на відповідний рік» , зазначив, що застосування положень ст.43 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» в даному випадку є неприпустимим, оскільки виплати по соціальному страхуванню мають інше цільове призначення, проводяться з інших фінансових джерел , і віднесені за Законом до обов'язку Фонду , а не Управління соціального захисту населення..
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно п. 2 Поставнови Пленуму Верхровного суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого Закону з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію України як акт прямої дії.
Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України виключно ЗУ “Про державний бюджет України” визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ст. 12 Розліду ІІ ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України “ в редакіції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім”ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. З 01 січня 2008 року допомога надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Згідно ст.1 ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється КМУ.
Відповідно до Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердежного Постановою КМУ від 02.11.2006 р. № 1543, Міністерство праці та соціальної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, соціального обслуговування населення, та, згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України - головним розпорядником бюджетних коштів. Відповідно до п/п 8 п.8 зазначеного Положення міністр приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінпраці Укрпаїни, з чого слід дійти висновку про те, що законодавством чітко визначено розпорядника бюджетних коштів та врегульовані правовідносини щодо виплат, передбачених ЗУ “Про державну соціальну допомогу сім”ям з дітьми” .
Вирішуючи справу відповідно до спрямованості завдання адміністративного судочинства та специфіки предмету судового розгляду, з огляду на критерії, зазначені в ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного:
Призначивши позивачу допомогу в порядку та розмірі, як вони визначені ст.15 ЗУ “Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми”, відповідач діяв в межах та у спосіб, що передбачені ст.ст.6, 95 Конституції України, з урахуванням цільового призначення бюджетних коштів , тобто здійснення платежів відповідно до бюджетного призначення.
Аналізуючи також положення п.23 розділу П ЗУ “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України (в т.ч. ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"), яка є чинною на момент розгляду справи і регламентує порядок призначення державної допомоги по догляду за дитиною, суд не вбачає невідповідності оскаржуваної позивачем бездіяльності відповідача її вимогам, з огляду на що приходить до висновку про відсутність обставин, якими обґрунтовано пред'явлений позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.159,160 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Судове рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в 10-денний термін з часу складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з надісланням її копії до суду апеляційної інстанції, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Суддя: підпис І.М.Таранкова
З оригіналом вірно:
Суддя: І.М.Таранкова