Справа № 352/765/23
Провадження № 1-кп/352/182/23
18 травня 2023 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 42023091780000014 від 26 січня 2023 рокуза обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м. Івано-Франківськ, громадянка України, з вищою освітою, розлучена, проходить військову службу за контрактом на посаді начальника продовольчого сховища складів взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, військове звання - штаб-сержант, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України,
Начальник продовольчого сховища складів взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України штаб-сержант ОСОБА_4 , будучи матеріально-відповідальною військовою службовою особою, наділеною адміністративно-господарськими функціями щодо матеріальних цінностей, які зберігаються у продовольчому сховищі, у період часу з 09 листопада 2022 року по 20 січня 2023 року, перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , недбало ставлячись до військової служби в умовах воєнного стану, діючи всупереч вимог «Положення про продовольче забезпечення Національної гвардії України в мирний час», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України №1118 від 14 вересня 2015 року, своїх функціональних обов'язків, затверджених наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №315 від 24 грудня 2022 року, а також вимог щодо умов зберігання м'яса яловичини, визначених ДСТУ 6030:2008, затверджених наказом Держспоживстандарту № 485 від 22 грудня 2008 року, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді псування продуктів харчування, хоча повинна була і могла їх передбачити, в порушення періодичності повірки контрольованих параметрів роботи морозильної камери здвоєного типу XTM-64V-100, визначених у таблиці 3-1 «Паспорта камери морозильної здвоєного типу XTM-64V-100, t=-18?С (Габарити: 8000х3650х2600мм), загальний об'єм-64 м3», не здійснювала контроль за умовами зберігання м'яса яловичини, не контролювала температуру його зберігання у відповідності до затверджених методик, не контролювала стан випарника і вентилятора після відтайки на предмет обмерзання, не здійснювала щоденне та щотижневе прибирання у приміщенні сховища, внаслідок чого, останньою не виявлено обледеніння випарника, блокування роботи вентиляторів холодильника і підвищення температури всередині морозильної камери здвоєного типу XTM-64V-100 понад норму, що призвело до псування ввіреного їй для зберігання м'яса яловичини першої категорії загальною вагою 8382,12 кг, у зв'язку із чим останнє стало непридатним для вживання та було списане згідно акту № 8 від 04 лютого 2023 року списання продуктів харчування (м'яса яловичини), які втратили термін придатності та непридатні для вживання, чим військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України спричинено збитки на загальну суму 1 012 430 гривень 22 копійки, що є тяжкими наслідками, чим вчинила недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 425 КК України.
Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковано за ч. 4 ст. 425 КК України, як недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах воєнного стану.
18 травня 2023 року до суду надійшла угода про визнання винуватості від 18 травня 2023 року, укладена між прокурором ОСОБА_3 , якій на підставі ст.37 Кримінального процесуального кодексу України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та ОСОБА_4 , яка є обвинуваченою в цьому ж кримінальному провадженні, за участю захисника ОСОБА_5 зі змісту якої вбачається, що обвинувачена повністю визнала свою вину у вищевказаному діянні і зобов'язувалася беззастережно визнати в судовому засіданні свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Згідно угоди, сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в дохід держави.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 стверджувала, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.4 ст. 425 КК України, щодо якого вона визнала себе повністю винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз'яснені судом.
Крім того, ОСОБА_4 зазначила, що вищезазначена угода про визнання її винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.
Обвинувачена ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 просили суд затвердити угоду та винести на її підставі вирок.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні також просив суд затвердити угоду.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та ОСОБА_4 може бути затверджена.
Так, згідно ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинила ОСОБА_4 відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам ст.472 КПК України, можливість виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 визнала повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України та пояснила, що розуміє роз'яснені судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь.
Крім того, ОСОБА_4 зрозумілі наслідки укладення та затвердження вищевказаної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, в якому вона визнала себе винуватою і вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання на підставі пояснень ОСОБА_4 , суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбаченні в угоді.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої за ч. 4 ст. 425 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачена може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби та місцем проживання, розлучена, має на утриманні одну неповнолітню дитину, проходить військову службу за контрактом в Національній гвардії України, бажає продовжити військову службу, а також відсутність обставин які обтяжують покарання, наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку. Враховуючи наведене, при визначенні покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, можливо застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 4 ст. 425 КК України, а саме - службового обмеження для військовослужбовців.
Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
Керуючись ч.1 ст. 314, ч.4 ст.469, ст. ст. 472, 473 ч.2, п.п.1, 3, 4 ч.4 ст.474 та ст.475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 травня 2023 року у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42023091780000014 від 26 січня 2023 року, укладену між прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .
Визнати винуватою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України та призначити їй покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді службового обмеження на строк 2 (два) роки із відрахуванням 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_4 в дохід держави.
Речові докази: книгу обліку продуктів харчування № 4 від 01 січня 2023 року на 103 арк., оригінал журналу обліку температури в холодильних (морозильних) камерах війської частини 3072 на 26 арк. - повернути до війської частини 3072., інші документи, що визнані речовими доказами - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта за проведення експертизи № 164/23-22 в сумі 8603,28 грн.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. На вирок може бути подана апеляція з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в Івано-Франківський апеляційний суд через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя Максим ОЛІЙНИК