Справа №346/2389/23
Провадження №3/346/1381/23
17 травня 2023 року м. Коломия
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Валігурська Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , головний бухгалтер Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)», -
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)», несвоєчасно подала платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме: рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2, 3 та 4 квартали 2022 року, граничний термін сплати якої за 4 квартал 2022 року - 20.02.2023, фактично було сплачено 06.03.2023, чим порушила п. 57.1 ст. 57, п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП як несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов?язкових платежів).
Під час судового розгляду ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП визнала частково, зазначивши, що перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) було здійснено невчасно у зв'язку з тим, що в установі, яка фінансується за рахунок державного бюджету, були відсутні кошти на їх сплату і у зв'язку з чим неодноразово направлялися звернення до Західного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції з даного приводу, на які відповіді ними отримано не було, а фінансування було або недостатнім, або взагалі було відсутнє.
На обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 надала суду проект кошторису на 2003 рік за бюджетною програмою 3601020 розрахунку по КЕКВ 2800 «Інші поточні податки»; затверджений кошторис на 2023 рік ДУ «Коломийська виправна колонія (№41); план асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2023 рік ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)»; розпис асигнувань загального фонду Державного бюджету України за КПКВ 3601020 Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України на 2023 ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)»; звернення начальника ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)» щодо потреби коштів на сплату податків від 21.11.2022, від 25.01.2023, від 03.04.2023 та від 01.05.2023; інформацію про уточнену потребу в коштах загального фонду за бюджетною програмою КПКВК КПКВ 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» КЕЕВ 2710 «Виплати пенсій і допомоги» та КЕЕВ 2800 «Інші поточні видатки»; пропозиції щодо мінімально нагальної потреби у додатковому фінансуванні за КПКВК 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України», зазначивши, що сказані документи свідчать про неодноразові звернення за виділення додаткових коштів, а також свідчать про те, що тих коштів, які виділялись було об'єктивно замало для закриття поточних потреб.
Так вина ОСОБА_1 підтверджена наступними дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення №1471 від 29.05.2023, який містить відомості щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення. Так визначено, що граничний термін подання податкової декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2022 року - 20.02.2023, проте фактично подана вказана декларація - 06.03.2023;
- актом за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету ДУ «Коломийська виправна колонія (№41) №4808/09-19-04-07-16/08563613 від 01.05.2023, з якого вбачається, що ОСОБА_1 несвоєчасно подала платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а саме рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за 2, 3 та 4 квартали 2022 року, граничний термін сплати за 4 квартал 2022 року - 20.02.2023, фактично було сплачено 06.03.2023.
Дослідивши наведені вище докази, суд приходить до наступних висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За нормами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України).
Оцінюючи викладені докази та позицію ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, допущеного ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
У той же час, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, судом враховуються вимоги ст. ст. 23, 33 КУпАП, в силу яких стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, поваги до правил співжиття, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, а також, те, що правопорушення було допущено не внаслідок недбалості ОСОБА_1 , а було обумовлено об'єктивними причинами такими як відсутність належного фінансування, про що свідчать надані суду документи, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності у зв?язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
На думку суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 23, 33, 163-2, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1ст. 163-2 КУпАП відповідно до ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: Л.В. Валігурська