Справа №345/579/23
Провадження № 3/345/348/2023
18.05.2023 м.Калуш
Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Калуського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо, не працюючого, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 30.01.2023 о 20:30 год. по вул. Дзвонарська в м. Калуш керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat» з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ІІ. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином та завчасно повідомлявся про час та місце розгляду справи, шляхом направлення повістки про виклик до суду на адресу його місця проживання. Клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Зокрема, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (пункт 69).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (пункт 41).
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність.
Отже, суд, враховуючи, що протокол відносно ОСОБА_1 складений 30.01.2023 у його присутності, тобто з даного моменту він знав про наявність справи, однак, з того часу жодного разу не поцікавився провадженням відносно нього, тим самим має намір ухилятися від явки до суду, тому, зважаючи на обмежені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість розгляду справи у відсутності особи, яка притягається до відповідальності.
ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази:
винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 190593 від 30.01.2023, в якому викладена суть адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 від надання пояснень, ознайомлення зі змістом протоколу та отримання його копії відмовився (а.с. 1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним щодо ОСОБА_1 , відповідно до якого у останнього були виявлені наступні ознаки алкогольного сп'яніння:запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду відмовився (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Калуську ЦРЛ, складеним 30.01.2023 о 21:02 год. щодо ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, почервоніння шкіри. Огляд не проводився (а.с. 3);
- рапортом інспектора СРПП Калуського РВП від 30.01.2023, згідно з яким останній доповів про те, що до них звернулися військовослужбовці Національної Гвардії, які зупинили автомобіль «Volkswagen Passat» під керуванням ОСОБА_1 . Останньому було запропоновано прийти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», а також проїхати до Калуської ЦРЛ, на що він відмовився (а.с. 4);
- рапортами військовослужбовців від 30.01.2023, згідно з яких останні доповіли, що під час патрулювання ним було виявлено особу, яка рухалася по вул. Дзвонарська на автомобілі «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , після чого його було зупинено. Вказана особа на вигляд перебувала в стані алкогольного сп'яніння та поводила себе неадекватно, у зв'язку з чим до нього було застосовано спецзасіб «Кобра-1Н» та фізичну силу для його затримання. Останній потім назвався ОСОБА_2 . Після чого його доставили до Калуського РВП (а.с. 5, 6);
- відеозаписом, який розміщений на лазерному диску, що долучений до матеріалів справи. Зокрема, на ньому зафіксовано, як працівник поліції запитує у ОСОБА_1 , чий автомобіль марки «Volkswagen Passat», та чи він керував вказаним транспортним засобом, на що останній відповідає, що це його автомобіль, однак, у нього був водій і вони стояли під магазином «Сільпо». На запитання військовослужбовця, чи це він був за кермом, коли вони підійшли до його автомобіля, останній сказав, що зробив маневр. На пропозицію поліцейського продути «Драгер» ОСОБА_1 відмовляється, при цьому на питання, чи буде він їхати в лікарню, останній відповідає, що так. ОСОБА_1 зазначає, що відмовляється продувати прилад, бо йому пшикнули перцем в рот (а.с. 9).
ІV. Оцінка суду:
оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд враховує таке.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
ОСОБА_1 поставлено у провину, що він, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на визначення стану сп'яніння відмовився.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність.
При цьому, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до змісту ст. 266 КУпАП та згаданої Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Оскільки у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції мали право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на визначення стану сп'яніння. Водночас, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується долученими до матеріалів справи рапортами військовослужбовців, які його зупинили, а також відеозаписом, на якому останній вказує, що зробив маневр на автомобілі.
При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, їхньої упередженості або будь-якої зацікавленості у результатах розгляду справи чи притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи, що відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння та фіксація відмови від нього були проведені працівниками поліції з дотриманням процедури його проведення, керування транспортним засобом знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу поліцейського відмовився пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу.
Обставин, які пом'якшують та які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 стягнення, яке б вiдповiдало вчиненому ним правопорушенню та його особі, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від огляду на стан наркотичного сп'яніння буде сприяти досягненню основної мети - вихованню правопорушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі вище викладеного, ст. 7, 33, 130, 251, 252, 266, 280 КУпАП та керуючись ст. 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач: ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), номер рахунку (IBAN): UA148999980313070149000009001).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 діб з часу проголошення.
Суддя: