Справа № 344/7770/23
Провадження № 3/344/3286/23
16 травня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Тринчук В.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадяка України що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серія ВАВ № 785250 ОСОБА_1 17 квітня 2023 року близько 21:00 години, перебуваючи по АДРЕСА_1 висловлювалася у сторону своєї дочки ОСОБА_2 нецензурною лайкою та застосувала щодо останньої фізичну силу, що спричинило домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 щодо обставин, які зазначені у протоколі заперечила та вказала, що по відношенні до неї не було вчинено домашнього насильства, а між нею та її матір'ю виникла побутова суперечка.
ОСОБА_1 будучи повідомленою про час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду не подала.
Суд звертає увагу, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом неодноразово і було зроблено.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За вказаних обставин, суд враховуючи принцип передбачений ст. 28 КПК України, щодо розумності строків та відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалах.
Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП не доведена.
Статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Будь-яких доказів вчинення ОСОБА_1 насильницьких дій психологічного чи фізичного характеру у відношенні до ОСОБА_2 у матеріалах справи немає. На думку суду, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", а наявний у матеріалах рапорт працівника поліції не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки поліцейські є зацікавленими особами. Більше того, наявні матеріали справи та пояснення потерпілої спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися та припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не буде доведено згідно з законом.
В силу ч. 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов'язку для суду збирати докази.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Оскільки подані суду на дослідження докази не дають підстав для того, щоб зробити категоричний висновок про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого адміністративного правопорушення, то суд приходить до переконання, що провадження у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити.
З урахуванням наведеного та керуючись ч.1 ст. 173-2, ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173 - 2 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Тринчук