Справа № 342/1052/22
Провадження № 2-о/342/7/2023
08 травня 2023 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді Андріюк І.Г.,
секретаря судового засідання Малик Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городенка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу (заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області),
Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Терлецький Р.І., звернулася до суду із вказаною заявою та після збільшення позовних вимог просила встановити юридичний факт належності їй правовстановлюючих документів: архівних довідок обліку трудового стажу Д-26/01-15, Д-28/01-15 від 12.07.2021 року, трудової книжки НОМЕР_1 .
В обґрунтування заяви зазначає, що має право на призначення пенсії по досягненню пенсійного віку, у зв'язку з чим у серпні 2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою та відповідними документами. При огляді документів спеціалістами Пенсійного фонду встановлено розбіжності у написанні її імені та по батькові в архівних довідках, відсутність печатки підприємства на записах при прийнятті та звільненні її з роботи у трудовій книжці НОМЕР_1 . Зокрема, в архівній довідці обліку трудового стажу Д-28/01-15 від 12.07.2021 їїім'я зазначено як « ОСОБА_2 », а по батькові - « ОСОБА_3 »; у архівній довідці Д-26/01-15 від 12.07.2021по батькові вказано як « ОСОБА_4 ».
Заявниці невідомі причини неправильного зазначення її імені та по батькові у вказаних документах. У належній їй трудовій книжці НОМЕР_1 , заповненій російською мовою 12.09.1979, на сторінці 1 у відповідних графах зазначені її анкетні дані - « ОСОБА_5 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , образование - «среднее». Вперше трудова книжка заповнена Івано-Франківським плодокомбінатом, однак печатка даного підприємства на записах №1,2,3 про те, що 12.09.1978 по 03.05.1979 працювала фасувальницею магазину №318 на даному підприємстві, а у період з 10.09.1979 по 05.03.1980 робочою овочевої бази, не проставлена. На даний час діяльність Івано-Франківського плодокомбінату припинено, записів щодо нього згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань немає. Заінтересованою особою надано пояснення від 10.11.2022, що заявницею для призначення пенсії надано копію трудової книжки НОМЕР_1 , де відсутня печатка підприємства у записах за період з 12.09.1978 по 03.05.1979 року, що стало причиною відмови у призначенні пенсії; інших аргументів щодо відмови не зазначено.
Згідно первинних документів ім'я та по батькові заявниці - ОСОБА_6 .
Ухвалою Городенківського районного суду від 26.10.2022 відкрито провадження у справі, справу постановлено розглядати в порядку окремого провадження.
Згідно повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 20.01.2023 на підставі розпорядження керівника апарату суду № 20 від 20.01.2023, для розгляду вказаної справи визначено суддю Андріюк І.Г.
Ухвалою від 01.02.2023 суддею Андріюк І.Г. дану справу прийнято до свого провадження, повторно розпочато розгляд справи по суті в порядку окремого провадження.
Судове засідання 22.02.2023 не відбулося у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території Івано-Франківської області.
Судове засідання 16.03.2023 не відбулося, оскільки представник заявниці ОСОБА_1 , адвокат Терлецький Р. подав клопотання про його відкладення.
04.04.2023 представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Терлецький Р. подав заяву про збільшення позовних вимог.
Судове засідання 11.04.2023 відкладено судом через неявку учасників справи у судове засідання.
Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у судові засідання не з'явився, надіслав до суду письмове пояснення, де зазначив, що заявниці ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії згідно рішення від 17.08.2022 у зв'язку з необхідністю страхового стажу, оскільки подані нею документи для призначення пенсії, зокрема архівні довідки Д-26/01-15, Д-28/01-15 від 12.07.2021 року містять розбіжності у написанні її імені та по батькові; копія трудової книжки не містить печатки підприємства на записах за період з 12.09.1978 по 03.05.1979 року, що унеможливлює встановлення належності вказаних документів саме ОСОБА_1 .
Крім того, у письмовому поясненні Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області просить розгляд справи проводити без участі представника Головного управління.
У судове засідання учасники справи не з'явились.
19.04.2023 до суду надійшла заява від представника заявниці - адвоката Терлецького Р.І. про розгляд справи за його відсутності та за відсутності заявниці. У заяві просив ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.
Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Упостанові Верховного Суду від 5 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) зазначено, що згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. З урахуванням розумності положення ч.5 ст.268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що заява обґрунтована і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Як зазначено у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», із змінами, внесеними постановою від 25.05.1998 р. № 15, на підставі п.6 ст. 273 ЦПК (Української РСР 1963 року, що відповідає п.6 ч.1 статті 315 діючого ЦПК України) при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові надати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.Суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
У постанові від 10.04.2019 у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Заявниця просить встановити факт належності їй правовстановлюючих документів: архівних довідок обліку трудового стажу Д-26/01-15, Д-28/01-15 від 12.07.2021 року, трудової книжки НОМЕР_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.01.2018 року повторно, прізвище, ім'я, по батькові заявниці - ОСОБА_7 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , запис за № 40 від 09.06.1961 року у книзі записів актів громадянського стану про народження.
У зв'язку із укладенням шлюбу 28.08.1984 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_8 », запис за № 4 від 28.08.1987 р. у книзі реєстрації актів про укладення шлюбу, що стверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.
Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 26.01.2000 року, ОСОБА_1 розірвала шлюб із ОСОБА_9 , актовий запис №40 від 31.07.1990. Прізвища після розірвання шлюбу: ОСОБА_8 .
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 01 серпня 1997 року Городенківським РВ УМВС України в Івано-Франківській області; копії картки фізичної особи - платника податків, виданої 14.05.2008 (дублікат), прізвище, ім'я, по батькові заявниці - ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Статтею 48 КЗпП України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову дiяльнiсть працівника; до трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що вперше трудова книжка НОМЕР_1 , видана ОСОБА_1 , заповнена Івано-Франківським плодокомбінатом, де містяться записи №1,2,3 про те, що вона з 12.09.1978 по 03.05.1979 працювала фасувальницею магазину №318 на даному підприємстві, та 03.05.1979 року звільнена з даного підприємства у зв'язку з вступом на навчання; у період з 10.09.1979 по 05.03.1980 працювала робочою овочевої бази Івано-Франківського плодокомбінату. Зокрема, запис №2 про звільнення ОСОБА_1 з роботи за період з 12.09.1978 по 03.05.1979 року неоформлений належним чином, а саме відсутня печаткапідприємства або відділу кадрів, що є порушеннямп.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях, зареєстрованої Міністерством юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, із змінами (далі - Інструкції ).
Щодо посилання представника заявниці про незавірення записів про прийом на роботу вперше, доцільно зауважити, що при заповненні відомостей про прийняття працівника на роботу і його переведення, проставляти відбиток печатки у трудовій книжці не потрібно. Згідно з вимогами п. 2.12 Інструкції в обов'язковому порядку відбиток печатки підприємства або (за наявності) печатки відділу кадрів повинен проставлятися на титульному аркуші трудової книжки.
У п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Також у матеріалах справи є копія трудової книжки НОМЕР_5 , виданої 25.10.1998 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка 29.01.1994 прийнята на роботу у Спілку селян «Олієво-Королівське».
Таким чином, заявниця має дві трудові книжки.
Крім цього, архівним відділом № 1 Коломийської районної державної адміністрації Івано-Франківської області ОСОБА_1 було видано архівні довідки:
- № Д-28/01-15 від 12.07.2021 про те, що в документах сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) «Колос» значиться прізвище ОСОБА_10 (так у документах) Іл. (по батькові Іль.- так у документі в 1996 році), яка працювала у спілці селян «Олієво-Королівська» (з 1996 року - ЗАТ «Олієво-Королівське», з 1998 року - агрофірма «Олієво-Королівська» Городенківського району Івано-Франківської області та зазначена її заробітна плата за 1994-1999 роки;
- № Д-26/01-15 від 12.07.2021 про те, що у книгах обліку трудового стажу і заробітку колгоспників сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК) «Колос» значиться прізвище ОСОБА_1 (так у документі), ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працювала у колгоспі імені Калініна (з 1991 року - колгосп «Колос», з 1992 року - спілка селян «Олієво-Королівська», з 1996 року - ЗАТ «Олієво-Королівське», з 1998 року - агрофірма «Олієво-Королівська», з 2000 року - СВК «Колос») Городенківського району Івано-Франківської області та зазначений її трудовий стаж;
- № Д-27/01-15 від 12.07.2021 про те, що 1940 року створено колгосп, який згодом об'єднано у колгосп ім.Калініна, та така назва існувала до вересня 1991 року, коли змінено назву на колгосп «Колос»; у лютому 1992 року колгосп реорганізовано у спілку селян «Олієво-Королівська», яку у січні 1996 року реорганізовано у ЗАТ «Олієво-Королівське»; 11.04.1998 року ЗАТ «Олієво-Королівське» реорганізоване у агрофірму «Олієво-Королівська»; 21.02.2000 року агрофірму реорганізовано у СВК «Колос», який 05.06.2006 року ліквідований та документи передано у архів.
Згідно копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Івано-Франківський плодокомбінат не знайдено.
Згідно копії рішення №092550004685 від 17.08.2022 року заявниці відмовлено у призначення пенсії через незарахування до страхового стажу періодів роботи, зазначених у довідці Д-26/01-15 від 12.07.2021, де по батькові не відповідає даним паспорта; звільнення у трудовій книжці за період з 12.09.1978 по 03.05.1979 - не завірено печаткою, через відсутність наказів про звільнення та період навчання не відповідає даним паспорта.
Виправити вказану помилку у досудовому порядку заявниця не змогла, та вказані обставини стали підставою її звернення до суду для захисту порушеного права.
У п.45 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» від 17.03.2011 зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series A № 25, cc. 64-65, n. 161). Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey) [ВП], заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000-VII).
Отже, як судом встановлено, записи у трудовій книжці заявниці про звільнення неналежно оформлені, у архівних довідках допущено помилку у написанні її імені та по батькові, що не дозволяє заявниці реалізувати її право на отримання пенсії по віку.
Факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівних довідок підтверджується ідентичністю прізвища, імені, по батькові та датою її народження згідно копій свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, свідоцтва про укладення та розірвання шлюбу, паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.
З огляду на те, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів на підтвердження факту належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 та архівних довідок обліку трудового стажу Д-26/01-15, Д-28/01-15 від 12.07.2021 року, враховуючи, що іншим шляхом, окрім судового рішення, встановити зазначений факт неможливо, підприємство, де працювала заявниця, припинило свою діяльність, тому суд приходить до переконання, що заявлені вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76, 81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 ,заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про встановлення факту належності правовстановлюючих документів задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , архівних довідок обліку трудового стажу Д-26/01-15 від 12.07.2021, Д-28/01-15 від 12.07.2021 року, виданих архівним відділом Коломийської районної державної адміністрації, та трудової книжки НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Учасники справи:
заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ;
представник заявниці - адвокат Терлецький Р.І., адреса робочого місця адвоката: вул.Шевченка, 79А/12, м.Городенка Коломийський район, Івано-Франківська область.
заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Повний текст судового рішення складено 17.05.2023.
Суддя Андріюк І. Г.