Справа № 182/1856/23
Провадження № 1-кс/0182/486/2023
15.05.2023 м. Нікополь
Слідчий суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл..
ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Нікополі клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за № 42023042100000014 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, працює директором КП «Вднжитлокомсервіс» Верхньодніпровської міської ради, депутат
9 скликання Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області, який зареєстрований у АДРЕСА_1 , фактично мешкає у АДРЕСА_2 , раніше не судимий
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
10 травня 2023 р. до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. надійшло клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за № 42023042100000014 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .
Доводи клопотання
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що в провадженні СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за № 42023042100000014 за ознаками кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.
Органом досудового розслідуванням встановлено, що 06.06.2022 Верхньодніпровською міською радою, в особі міського голови ОСОБА_7 (Орган управління майна),укладеноконтракт з ОСОБА_5 про призначенняостаннього (далі по тексту вказаного контракту - Керівник) на посаду директора Комунального підприємства «Вднжитлокомсервіс» Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту вказаного контракту - підприємство), строком з 01.06.2022 по 01.06.2023.
Згідно Розділу № 1 вищевказаного контракту Керівник підприємства зобов'язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством,забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна (п.1.1. контракту). Керівник є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами (п.1.3).
Відповідно до Розділу № 2 вищевказаного контракту, на Керівника підприємства покладено, зокрема, наступні обов'язки: здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує
його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність; несе персональну відповідальність за господарсько-фінансову діяльність підприємства; зобов'язується забезпечити виконання показників ефективності використання комунального майна.
Керівнику належать закріплені за ним повноваження і права,
які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативними актами, а також, передбачені статутом підприємства та цим контрактом.
Також, відповідно до Розділу № 2 вищевказаного контракту, Керівник підприємства має право: укладати господарські та інші угоди; відкривати рахунки в банках; користуватися правом розпорядження коштів підприємства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові
для всіх підрозділів та працівників підприємства; укладати договори
щодо використання (оренди) майна та об'єктів, що знаходяться у розпорядженні та/або на балансі Підприємства.
Таким чином, з 06.06.2022 ОСОБА_5 набув повноважень посадової особи підприємства, яка на постійній основі займає посаду, пов'язану
з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто, згідно прим. 1 ст. 364 КК України, є службовою особою.
Відповідно до статуту Комунального підприємства «Вднжитлокомсервіс» Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області (далі по тексту - Підприємство), затвердженого в новій редакції рішенням Верхньодніпровської міської ради від 20.10.2022 №917-20/IX, Підприємство є суб'єктом господарювання, створеним у формі комунального унітарного підприємства (п.1.1). Підприємство засноване на комунальній власності Верхньодніпровської міської територіальної громади в особі Верхньодніпровської міської ради та перебуває в управлінні Верхньодніпровської міської ради (Орган управління) (п.1.2). Юридична адреса Підприємства - Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Мостова, 36 (п.1.4). Підприємство є комерційним унітарним комунальним підприємством, створеним на невизначений термін. Здійснює свою діяльність на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування, власного комерційного ризику та вільного найму працівників (п.2.1). Підприємство є юридичною особою публічного права (п.2.2). Може набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, вчиняти правочини відповідно до законодавства
та до Статуту, самостійно планує свою господарську діяльність і провадить таку діяльність на підставі договорів, реалізує власну продукцію (роботи, послуги) (п.2.3). Підприємство, яку юридична особа має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки (поточний, розрахунковий, валютний, вкладний) в установах банків України (п.2.4).
Керівництво діяльністю Підприємства здійснює директор (Керівник) (п.6.4.1). Керівник Підприємства без довіреності діє від імені Підприємства
в межах встановлених Статутом і законодавством, та представляє Підприємство у відносинах з громадянами, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади і місцевого самоврядування, є розпорядником майна та коштів Підприємства, затверджує та виконує кошторис, закриває та відкриває банківські рахунки (п.6.4.4). Керівник Підприємства укладає, змінює та розриває контракти та договори (п.6.4.5.4). Має право першого підпису на фінансових, банківських та інших документах, самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що належать до компетенції Засновника (п.6.4.5.5).
Окрім того, в ході досудового слідства встановлено, що за результатами проведених 25.10.2020 місцевих виборів депутатів Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5 обрано депутатом 9 скликання вказаної міської ради.
Виконання ОСОБА_5 повноважень депутата 9 скликання Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області розпочато на підставі рішення першої сесії Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області 9 скликання № 1-1/IX від 03.12.2020.
Отже, директор Підприємства ОСОБА_5 , керуючись в своїй діяльності Статутом Підприємства, контрактом, будучи службовою особою юридичної особи, яка має статус комерційного унітарного комунального підприємства, будучи службовою особою, на яку покладено виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, маючи прямий умисел, керуючись корисливим мотивом, прохав надати для себе та одержав неправомірну вигоду за вчинення в інтересах того, хто надав неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища за наступних обставин.
Так, 25.01.2023, в денний час доби, комерційний директор
ТОВ «Наутилус 2021» ОСОБА_8 , яка уповноважена згідно довіреності представляти інтереси вказаного Товариства, перебуваючи у приміщенні адміністративної будівлі, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Дніпровська, 88, звернуласядо директора Підприємства ОСОБА_5 з питанням про можливість розміщення та зберігання автомобілів типу цистерна та ємностей з очищеною питною водою, які належать ТОВ «Наутилус 2021», на території Підприємства, для здійснення підприємницької діяльності з реалізації очищеної питної води у м. Верхньодніпровську Кам'янського району Дніпропетровської області.
Під час розмови директор Підприємства ОСОБА_5 повідомив
ОСОБА_8 , що він, як директор комунального підприємства,
має можливість надати вказані об'єкти у користування та між їхніми підприємствами може бути укладено договір зберігання та розміщення майна ТОВ «Наутилус 2021» (надання складських послуг), за умов щомісячного надання Підприємству очищеної питної води об'ємом 3 куб. м.
В цей момент у директора Підприємства ОСОБА_5 ,
який є службовою особою, виник злочинний умисел, направлений на прохання для себе та одержання ним неправомірної вигоди за укладання вказаного договору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 25.01.2023, у денний час доби,
більш точний час досудовим слідством не встановлено, спрямований
на прохання для себе та одержання ним неправомірної вигоди, усвідомлюючи характер свого діяння, передбачаючи його наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, використовуючи свої службові повноваження, директор Підприємства ОСОБА_5 ,відразупісляповідомлення ОСОБА_8 умов вищевказаного договору, повідомив останній про необхідність щомісячного надання ОСОБА_5 особисто в якості «подяки», тобто, в якості неправомірної вигоди, коштів в сумі
10 000 грн за швидке та безперешкодне укладання вказаного договору, а також, за подальше всіляке сприяння з боку ОСОБА_5 комфортному веденню бізнесу, але перший такий платіж ОСОБА_8 повинен бути здійснений
в сумі 60 000 грн, тобто «подяка» за перші півроку дії майбутнього договору. При цьому ОСОБА_5 вказав ОСОБА_8 , що у разі ненадання йому вказаних коштів у визначеному розмірі, ТОВ «Наутилус 2021» не зможе укласти договір на зберігання та розміщення майна, а отже, не зможе зберігати свою техніку та майно на території Підприємства. Також ОСОБА_5 зазначив ОСОБА_8 , що у разі ненадання йому вказаних коштів ТОВ «Наутилус 2021» не зможе в подальшому розмістити свої стаціонарні торговельні точки з розливу очищеної питної води у м. Верхньодніпровську, оскільки питаннями надання та погодження необхідних дозвільних документів для здійснення такої діяльності займається Верхньодніпровська міська рада Кам'янського району Дніпропетровської області, а він є депутатом вказаної міської ради та, використовуючи свій вплив на керівництво та інших депутатів міської ради, зробить так, що будь-які документи дозвільного характеру ТОВ «Наутилус 2021» не буде погоджено.
Комерційний директор ТОВ «Наутилус 2021» ОСОБА_8 , розуміючи, що без передачі вказаних коштів у визначеному розмірі, вона не зможе укласти договір щодо зберігання та розміщення майна ТОВ «Наутилус 2021» на території Підприємства, а також те, що ОСОБА_5 зможе в подальшому взагалі перешкодити ТОВ «Наутилус 2021» здійсненню господарської діяльності в м. Верхньодніпровську, погодилась передати ОСОБА_5 вказані кошти.
Продовжуючи спілкування, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що у разі її згоди на надання неправомірної вигоди у визначеній сумі
за укладання вказаного договору, остання може підготувати проект договору зберігання та розміщення майна між Підприємством та ТОВ «Наутилус 2021», який вона має направити на погодження ОСОБА_5 .
В подальшому, ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 копію статуту Підприємства та його інші реквізити, необхідні ОСОБА_8 для складання проекту вказаного договору.
Так, 15.02.2023 між КП «Вднжитлокомунсервіс» ВМР (Зберігач),
в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Наутилус 2021» (Поклажодавець),
в особі комерційного директора ОСОБА_8 укладено договір
№ 309-23 зберігання та розміщення майна Поклажодавця. Термін дії вказаного договору - 1 рік. В подальшому, додатком до вказаного договору сторонами було складено акт приймання - передачі, згідно якого Поклажодавець передає,
а Зберігач приймає на використання та відповідальне зберігання
три автомобілі марки YUEJIN NJ-1062DA, з державними номерами
НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які належать ТОВ «Наутилус 2021».
Приблизно о 14:00 год, 15.02.2023, перебуваючи у адміністративній будівлі КП «Вднжитлокомсервіс» ВМР, розташованій за адресою: Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Верхньодніпровськ, вул. Мостова, 36, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на прохання та одержання ним неправомірної вигоди, перед укладанням вищевказаного договору, наполягаючи на наданні неправомірної вигоди, директор Підприємства ОСОБА_5 , погодився з пропозицією
ОСОБА_8 щодо зменшення розміру суми «подяки» до 20 000 грн,
тобто до розміру першого платежу за перші два місяці дії договору. При цьому ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що остання повинна перерахувати зазначені ним кошти в сумі 20 000 грн на розрахунковий рахунок однієї фізичної особи-підприємця, реквізити якої ОСОБА_9 надасть, оскільки йому так зручніше отримувати неправомірну вигоду.
ОСОБА_5 , 16.02.2023 використовуючи мобільний додаток «Viber» власного мобільного телефону, надав ОСОБА_8 розрахунковий рахунок ФОП « ОСОБА_10 » (РНОКПП: НОМЕР_4 ), на який ОСОБА_8 повинна була перерахувати кошти в сумі 20 000 грн, в якості раніше визначеної ОСОБА_5 неправомірної вигоди. Для реалізаціїсвоєївимоги, цього ж дня, ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 рахунок-фактуру № М-0000001 від 15.02.2023 на суму 20 000 грн, де було зазначено
р/р НОМЕР_5 , відкритий в ПАТ «КБ Приватбанк»,
на який потрібно було перерахувати вказану суму коштів.
Також, ОСОБА_5 надав ОСОБА_8 акт № 3 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), згідно якого ФОП ОСОБА_10 (Виконавець) надав послуги з ремонту оргтехніки ТОВ «Наутилус2021» (Замовнику) на загальну суму 20 000 грн.
Виконуючи вимогу ОСОБА_5 щодо передачі йому коштів, 16.02.2023 приблизно о 18.00 год. ОСОБА_8 за допомогою терміналу самообслуговування, розташованого у приміщенні торгівельного центру «Пассаж» по пр. Дмитра Яворницького, 50 в м. Дніпро, навимогу ОСОБА_5 перерахувала на розрахунковий рахунок
ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) НОМЕР_5 , відкритий в АТ «КБ Приватбанк», кошти в сумі 20 000 грн., тим самим виконала вимогу директора Підприємства ОСОБА_5 щодо передачі йому першої частини неправомірної вигоди.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України - прохання надати для себе та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення
в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої
дії з використанням наданого їй службового становища.
27.04.2023 ОСОБА_5 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/ передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Оскільки ОСОБА_5 вчинив нетяжкий злочин, , за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання та є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти наявним ризикам; у його оточенні немає осіб, які заслуговують на довіру й зможуть поручитися за виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. З урахуванням викладеного, слідчий просить обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу на думку слідчого неможливе, оскільки такий запобіжний захід фактично не зможе забезпечити реальне запобігання наявним ризикам. Обрання ж запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту можливе, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити, оскільки вважає, що є обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, а також є ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт зможе запобігти вказаним ризикам та гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти клопотання слідчого про застосування стосовно нього запобіжного заходу заперечував. При цьому додав, що про те, що стосовно нього проводиться досудове розслідування він дізнався лише 26.04.2023, коли до нього приїхали працівники поліції для проведення обшуку. Він заперечує проти обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки це суттєво вплине на його життя, він не зможе працювати, щоб забезпечувати свою родину.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 проти клопотання слідчого заперечував. Вважає висунуту його підзахисному підозду необґрунтованою, а жодний із вказаних прокурором ризиків не існує, їх наявність не підтверджена належними та достатніми доказами. ОСОБА_5 за весь час досудового розслідування сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки - не переховувався, місце проживання не залишав; завжди вчасно з'являвся до слідчого, надавав на вимогу слідчого всі необхідні документи; місце мешкання не змінював, зі свідками ніколи не спілкувався та зараз не спілкується, впливу на них також не має, бо немає жодного доказу, який би свідчив, що його підзахисний з кимось з них спілкувався або ж висловлював їм погрози з метою зміни ними показів; всі документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення вилучені, а тому й знищити або сховати їх теж неможливо. Тобто будь-які ризики, на його думку, які б давали підстави для застосування до ОСОБА_5 цілодобового домашнього арешту, відсутні, а тому просив відмовити у задоволенні клопотання у зв'язку з необґрунтованістю або ж застосувати більш мякий запобіжний захід.
Оцінка та висновки слідчого судді
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя, суд, як це зазначено у ст. 178 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється;
3) вік та стан здоров'я;
4) міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію;
7) майновий стан;
8) наявність судимостей;
9) дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Як вбачається з наданих копій матеріалів, а саме з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості про вчинене кримінальне правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 368 КК України, внесені до ЄРДР 03.02.2023 за № 42023042100000014.
27 квітня 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у проханні надати для себе та одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення
в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої
дії з використанням наданого їй службового становища, а саме у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.
Таким чином, ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України.
Щодо наявності обґрунтованої підозри
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема: оглядами місця події, протоколами допитів свідків, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколом обшуків, іншими матеріалами кримінального провадження.
Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення /злочину/.
Ураховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що повідомлена ОСОБА_5 підозра на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні слідчого і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв'язку є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Наявність ризиків та їх обґрунтованість
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Так, у клопотанні слідчим заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.
Слідчий суддя вважає, що заявлений стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду) об'єктивно існує.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, який відноситься до категорії нетяжких злочинів, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, то суворість можливого вироку та тяжкість ймовірного покарання, особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява № 31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Щодо ризику знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Що стосується наявності цього ризику, то слідчий суддя вважає, що такий ризик слідчим ніяким чином не обґрунтований та конкретизований, бо не зазначено, яким чином і які саме із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, можуть бути знищені або приховані підозрюваним.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Що стосується наявності ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), то вказаний ризик також існує, так як підозрюваному відомо їх місце роботи.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни ними показів, так як з ними знайомий. Вказаний ризик на даному етапі досудового розслідування існує.
Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Що стосується наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає, що такий ризик не існує, оскільки у клопотанні взагалі не зазначено у чому він полягає.
Щодо можливості застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належить до категорії нетяжких, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 даного кримінального правопорушення; доведення існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків, а також те, що ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; працює, є депутатом Верхньодніпровської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області; має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, що, на переконання слідчого судді, дає певну характеристику особі підозрюваного. Зважаючи на вищевикладені обставини у сукупності, слідчий суддя переконаний, що стороною обвинувачення доведено необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, бо саме цей запобіжний захід зможе запобігти встановленим під час судового розгляду ризикам, не зможе перешкодити можливості переховування підозрюваного та його незаконного впливу на свідків.
Отже з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення /злочину/, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дієвості кримінального провадження щодо нього.
Також слідчий суддя вважає необхідним та доцільним застосувати умови домашнього арешту, заборонивши ОСОБА_5 залишати місце постійного проживання тільки в нічний час.
За таких обставин, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ст. слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2023 за № 42023042100000014 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши в період часу з 21.00 год. до 6.00 год. наступної доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу органу досудового розслідування, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора під час досудового розслідування або суду, коли обвинувальний акт у кримінальному провадженні буде розглядатися судом.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Верхньодніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці та не більше строку досудового розслідування, тобто до 26.06.2023 і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та прокурору.
Слідчий суддя ОСОБА_1