Справа № 202/7477/23
Провадження № 1-кс/202/3772/2023
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
12 травня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022043010000053, внесеного до ЄРДР 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, яке погоджено з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022043010000053, внесеного до ЄРДР 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше 30.12.2021, та невстановленому місці, на виконання розробленого злочинного плану, діючи умисно, за попередньою змовою із начальником СП «Вагонне депо Нижньодніпровськ-Вузол» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5 , та головним інженером СП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливу мету, з метою заволодіння грошовими коштами Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» під час виконання умов Договору від 25.10.2021 № ПР/В-21561/НЮ щодо надання послуг з модернізації колісотокарного верстату КЗТС 1836М10 за адресою: м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, 1 Д, директор ТОВ «СтанТехСервіс» ОСОБА_7 шляхом використання свого службового становища склав, вніс недостовірні дані до офіційних документів, підписав, засвідчив печатками ТОВ «СтанТехСервіс» та видав Технічний акт введення в експлуатацію колісотокарного верстату КЗТС 1836М10 після надання послуг з модернізації за Договором №ПР/В-21561/НЮ від 25.10.2021, акт прийому-передачі наданих послуг від 30.12.2021, відомість матеріальних ресурсів до акту прийому - передачі наданих послуг від 30.12.2021 з метою заволодіння грошовими коштами у вигляді різниці вартості придбаних комплектуючих та матеріалів, а також невідповідності фактичній наявності деталей та вузлів на колесотокарному верстаті КЗТС 1836М10 зав.№130на загальну суму 434 136,77 грн. під час виконання умов договору від 25.10.2021 №ПР/В-21561/НЮ.
26.04.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Згідно відповіді на запит РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області ТСЦ МВС № 1249 встановлено, що ОСОБА_7 є власником наступних транспортних засобів: MERSEDES-BENZE 270 CDI, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; УАЗ 31512, 1989 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .
АТ «Укрзалізниця» завдано збиток на загальну суму 434 136, 77 грн., а не накладення арешту на вищевказане майно, може призвести до його відчуження або пошкодження, або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, що буде перешкоджати об'єктивному розслідуванню кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, яке перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_7 .
Посилаючись на п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України просив накласти арешт на рухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб MERSEDES-BENZE 270 CDI, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; транспортний засіб УАЗ 31512, 1989 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя вважає можливим розглянути подане клопотання без участі підозрюваного.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022043010000053 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
25.04.2023 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом допиту свідка ОСОБА_8 вiд 04.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 04.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 вiд 04.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 вiд 05.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 вiд 05.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 19.07.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 19.07.2022: протоколом обшуку вiд 15.07.2022; протоколом тимчасового доступу до речей i документів вiд 06.10.2022; висновком комплексної товарознавчої експертизи № CE-1235-6-1318.22 від 30.01.2023; висновком судово-економiчноi експертизи № 20/02/2023 від 23.02.2023 та iншими матеріалами кримінального провадження.
Наявність обґрунтованої підозри, з огляду на стадію розгляду цього кримінального провадження, слідчим суддею вважається доведеною.
Відповідно до інформації з РСЦ ГСЦ МВС в Дніпропетровській області ТСЦ МВС № 1249 ОСОБА_7 є власником наступних транспортних засобів: MERSEDES-BENZE 270 CDI, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; УАЗ 31512, 1989 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
При цьому, за змістом ч. 6 ст. 170 КПК України, за вказаною підставою, арешт накладається лише 1) на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, 2) за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.
Водночас, відповідно до положень ст. 128 КПК України, цивільний позов може бути заявлений у кримінальному провадженні до початку судового розгляду. З урахуванням того, що тягар доведення підстав та розміру цивільного позову лежить на цивільному позивачеві, такі законодавчі положення надають можливість останньому обґрунтувати свої позовні вимоги з урахуванням усіх зібраних в ході досудового розслідування доказів і подати цивільний позов вже після закінчення досудового розслідування.
Разом з тим, уже на стадії досудового розслідування виникає необхідність унеможливити втрату майна, за рахунок якого можливе відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення для забезпечення виконання вироку у цій частині. Вказане може бути реалізоване саме шляхом накладення арешту на відповідне майно.
Зазначене узгоджується з нормами Цивільного процесуального кодексу України, положеннями якого регулюються процесуальні відносини, що виникають у зв'язку з цивільним позовом в кримінальному провадженні. Так, згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Враховуючи що арешт у кримінальному провадженні з вказаної вище підстави накладається вже після повідомлення особі про підозру, існує обґрунтований ризик втрати майна, за рахунок якого можливе відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а тому накладення на нього арешту до подання цивільного позову є цілком виправданим та необхідним для забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
З огляду на вищезазначене, слідчий суддя, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, обґрунтованість розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також враховуючи можливий ризик втрати майна, за рахунок якого її може бути відшкодовано, дійшов висновку про необхідність накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
Розумність та співрозмірність обмеження права власності, на думку слідчого судді, відповідає завданням цього кримінального провадження, ураховуючи його стадію, характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 діяння та розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає виправданим саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 12022043010000053, внесеного до ЄРДР 23.06.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме майно, що на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: транспортний засіб MERSEDES-BENZE 270 CDI, 2000 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 ; транспортний засіб УАЗ 31512, 1989 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження та розпорядження майном.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1