справа №176/834/23
провадження №1-кп/176/116/23
Іменем України
18 травня 2023 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
судового розпорядника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Жовті Води, на підставі обвинувального акту, що надійшов з угодою про визнання винуватості від 21 квітня 2023 року, кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, із повною середньою освітою, одруженого, маючого на утримані двох неповнолітніх дітей, працюючого експедитором ТОВ «Зов», не маючого інвалідності, військовозобов'язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2023 року за №12023041220000100,-
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним та особою із числа резервістів в особливий період, у зв'язку з проведенням призову громадян за мобілізацією відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 106 Конституції України, на виконання Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, де 12.07.2022 пройшов медичний огляд, за результатами якого визнаний військово-лікарською комісією придатним до військової служби у воєнний час.
14 лютого 2023 о 20 год. 03 хв. в приміщені № 12 четвертого відділу в АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , виписана бойова повістка на 08 год. 00 хв. 16 лютого 2023 року, яку він відмовився отримувати.
Обвинуваченому роз'яснено зміст повістки, права та обов'язки військовозобов'язаного, та можливі правові наслідки, які настають при ухиленні від призову за мобілізацією.
В результаті відмови від отримання бойової повістки військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 складено відповідний акт від 14 лютого 2023 року, в якому ОСОБА_4 засвідчив особистим підписом ознайомлення з даним актом.
ОСОБА_4 , не бажаючи виконувати загальний обов'язок, щодо відбування військової служби, покладеного на громадян України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст.65 Конституції України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, ст. 17 Конституції України, діючи умисно, протиправно, маючі на меті ухилитися від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби, та умисно відмовився отримувати бойову повістку для відправлення у зазначений у повістці пункт і у строк о 08 год. 00 хв. 16.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 для проходження військової служби.
Крім цього, ОСОБА_4 20 лютого 2023 року, 08 год. 00 хв. в приміщені № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що знаходиться за вказаною вище адресою, отримав бойову повістку на відправку до військової частини, на 08 год. 00 хв. 21 лютого 2023 року, яку він підписав особисто.
Точного часу не встановлено, ОСОБА_4 , не бажаючи виконувати загальний обов'язок відбувати військову службу, покладеного на громадян України, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення ст.65 Конституції України, ст.1, ст.9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022, ст. 17 Конституції України, діючи умисно, протиправно, маючі на меті ухилення від призову за мобілізацією, достовірно знаючи про свій обов'язок щодо призову за мобілізацією, будучи військовозобов'язаним та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відмовився від призову на військову службу за мобілізацією та проходження військової служби, та умисно не з'явився на відправлення у зазначений у повістці пункт і у строк о 08 год. 00 хв. 21.02.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , для проходження військової служби
Під час досудового розслідування, а саме 21 квітня 2023 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та обвинуваченим (на час укладання підозрюваним) ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , укладена угода про визнання винуватості.
Відповідно зазначеної угоди, обвинувачений визнав свою винуватість і зобов'язався визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні. При цьому, сторони узгодили призначення останньому покарання за ст. 336 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. При цьому, на підставі ст.75 КК України, узгодили звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк, тривалість якого визначить суд, та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи, в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.
Прокурор в судовому засіданні зазначила, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, у зв'язку із чим просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру та вид покарання. Зауважила на розумінні обмежень при оскарженні відповідного вироку.
Обвинувачений також просив укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся. Також дав згоду на застосування узгодженого виду та міри покарання, вказавши що може його відбути. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди роз'яснені та зрозумілі. Окрім цього, зрозумілі наслідки не виконання угоди про визнання винуватості. Неодноразово наголошував на тому, що як визнав свою вину, так і підписав угоду, а наразі наполягає на її затверджені добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував, як і не надавав обіцянок не передбачених угодою. Укладання угоди відбувалось в присутності захисника
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 , також просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити підзахисному узгоджене покарання. При цьому зазначив, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, без будь якого примусу чи то обіцянок та за його особистої присутності. Також вказав, що стороні захисту зрозумілі наслідки затвердження даної угоди, обмеження оскарження.
Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Відповідно до частини 7 статті 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:
1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань;
6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Дії ОСОБА_4 як кримінальне правопорушення, передбачене ст.336 КК України кваліфіковані правильно, при цьому можливе укладення даної угоди.
Обвинувачений і захисник погоджуються на призначення узгодженого покарання.
Таким чином, підстав для відмови у затвердженні угоди, через її невідповідність вимогам закону немає, оскільки правова кваліфікація дій обвинуваченого, є правильною, дозволяє укладення угоди про визнання винуватості.
Суспільний інтерес полягає у забезпеченні державної безпеки, конституційного ладу, суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, обороноздатності, тобто основ національної безпеки України, що забезпечує саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної і правової держави.
За таких обставин є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя, призначенні особі узгодженого покарання, запобігання вчинення обвинуваченим та іншими особами кримінальних правопорушень.
Суд приходить висновку, що умови угоди відповідають інтересам українського суспільства.
Істотні умови угоди, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України.
Таким чином, не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Судом не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним.
Вивченням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості з'ясовано, що існують підстави стверджувати, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 Кримінального кодексу України. Фактичні обставини, описані у обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження обвинуваченим цих обставин, дають можливість суду дійти висновку існування фактичних підстав для визнання ним вини.
Отже, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Підстав для відмови в затвердженні угоди немає.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Враховуючи особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, одружений, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, працевлаштованний, на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не має інвалідності, а також наявність обставин, що пом'якшують покарання і відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що покарання узгоджене сторонами угоди відповідає положенням ст.ст. 50, 65-67 КК України.
За викладеного, підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, укладеної 21 квітня 2023 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим (на час укладання підозрюваним) ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , судом не встановлено. Таким чином, виконавши вимоги передбачені ст. 474 КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Судові витрати, як і речові докази відсутні.
Цивільні позови у кримінальному проваджені не заявлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 314, 371, 373, 374, 468, 469, 472-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 лютого 2023 року за №12023041220000100 , укладену 21 квітня 2023 року між прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 та обвинуваченим (на час укладання підозрюваним) ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому узгоджене покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, на ОСОБА_4 покласти обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_8