справа № 542/592/23
провадження № 1-кп/542/76/23
17 травня 2023 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нові Санжари, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.04.2023 за № 12023175480000069 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малі Солонці Новосанжарського району Полтавської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, не працюючого, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
11.04.2023 близько 22:00 год ОСОБА_4 перебував за адресою: АДРЕСА_3 , у житловому будинку ОСОБА_5 . Між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізовуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, направленим на умисне завдання тілесних ушкоджень іншій людині, перебуваючи в приміщенні вказаного житлового будинку ОСОБА_4 , стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_5 , наніс їй один удар долонею правої руки в область правого ока, після чого наніс ще два удари долонями правої та лівої руки в скроневу область та область верхньої губи ОСОБА_5 .
Згідно з висновком судово - медичної експертизи від 14.04.2023 № 86 у потерпілої ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження, а саме: синець обох повік правого ока, синець в лівій скроневій ділянці, крововилив на слизовій оболонці верхньої губи справа, які кваліфікуються кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме в умисному нанесенні легкого тілесного ушкодження ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення. Докази його вини, здобуті досудовим розслідуванням, визнав повністю і не оспорював.
В судовому засіданні надав показання, згідно з якими він 11.04.2023 близько 22:00 год перебував у будинку за місцем проживання ОСОБА_5 ус. Малі Солонці Полтавського району Полтавської області, у ході конфлікту наніс тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 , а саме: три удари долонею руки в область обличчя. Вказав, що під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілій були очевидці події. Зазначив, що встановлені висновком експертизи ступінь та характер тілесних ушкоджень не оспорює.
Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд, враховуючи згоду обвинуваченого, думку прокурора, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, форму вини і спрямованість умислу, мотиви кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат, визнавши недоцільним дослідження інших доказів у справі.
Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з'ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз'яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1с т. 125 КК України, як нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Згідно з положеннями ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України є проступком.
При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує, що згідно зі статтями 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом'якшують і обтяжують.
Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує також дані про особу обвинуваченого, який неодружений, не працюючий, до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, під наглядом у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання.
З урахуванням наведених обставин судпризначає покарання у межах санкції частини статті, що передбачає покарання за вчинене кримінальне правопорушення, тобто за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 грн.
На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Цивільний позов не заявлений.
Під час судового провадження клопотань від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 100, 349, 368-371, 373, 374, 376, 393-395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п'ятсот десять гривень) грн.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1