Справа № 619/1756/19
Провадження № 2/535/382/23
17 травня 2023 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Шолудько А.В., за участі секретаря судового засідання Мальцевої С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №619/1756/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області,
07.05.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області суду з позовом до відповідача про визнання за ним права власності за законом на 14/50 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання недійсним в 14/50 частини свідоцтва про право на спадщину, виданого Дергачівською нотаріальною конторою 08.01.1991 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-40.
Ухвалою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 26.04.2019 провадження у даній справі відкрито за правилами загального позовного провадження (том 1 а.с. 20).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21.05.2019 задоволено заяву позивача про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, у тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (в тому числі приватним нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, внесення до статутних капіталів юридичних осіб, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження та інше) щодо 14/25 частин житлового будинку загальною площею 91,4 кв.м., житловою площею: 42,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2019, посвідченого приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В. за реєстровим номером 15 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 758452063220) (том 1 а.с. 36).
04.11.2019 позивачем через свого представника - адвоката Сербіну А.В. подано до суду уточнену позовну заяву про визнання за ним права власності на спадщину за законом на 7/25 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом № 12/91 від 08.01.1991, виданого на ім'я ОСОБА_5 в частині обсягу успадкованого майна: з 14/25 замінити на 7/25, шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину; внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2019 № 174/2018 на ім'я ОСОБА_4 в частині обсягу успадкованого майна: з 14/25 замінити 7/25 шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину; скасування запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 31535740 на 14/25 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (том 1 а.с. 59-60).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.01.2020 витребувано докази: з Харківського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи, після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 (спадкова справа № 12/1991); витребувано у приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області Смоляної В.В. копію спадкової справи, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ; витребувано з Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області інформаційну довідку зі спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с. 83).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.01.2020 залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (том 1 а.с. 84).
24.01.2020 позивачем через свого представника - адвоката Сербіну А.В. подано до суду уточнену позовну заяву, в якій просив: встановити факт спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , на ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто на момент смерті ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , та фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном у вигляді мотоцикла з коляскою «Урал» та особистими речами покійного; встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент смерті ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , право власності на спадщину за законом на 7/25 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом № 12/91 від 08.01.1991, виданого на ім'я ОСОБА_5 в частині обсягу успадкованого майна: з 14/25 замінити на 7/25, шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину за законом; внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.05.2019 № 174/2018 на ім'я ОСОБА_4 в частині обсягу успадкованого майна: з 14/25 замінити на 7/15 шляхом видачі нового свідоцтва про право на спадщину за заповітом; скасувати запис про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 31535740 на 14/25 житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 (том 1 а.с. 92-96).
27.11.2020 представником відповідача ОСОБА_7 адвокатом Головко Вікторією В'ячеславівною, яка діє на підставі доручення про надання безоплатної вторинної правової допомоги № 426 від 20.10.2020 (том 1 а.с. 173), подано до суду відзив на позовну заяву (том 1 а.с.182-183).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2021 витребувано докази у ДМС ГУ Державної міграційної служби України в Харківській області щодо відомих місць реєстрації та вибуття з них ОСОБА_8 , 21.09.1950 року (том 1 а.с.204).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2021 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, Відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, про визнання права власності та скасування свідоцтва про право на спадщину, й призначено справу до судового розгляду по суті (том 1 а.с. 205).
01.03.2021 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, а 11.03.2021 - заперечення на відповідь на відзив відповідача (том 1 а.с. 212-214, 217-218).
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 18.02.2020 провадження у справі №6189/1756/19 зупинено до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника відповідача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (том 1 а.с. 251).
Розпорядженням Голови Верховного Суду №10/0/9-22 від 16.03.2022 року Котелевському районному суду Полтавської області визначено територіальну підсудність справ Борівського районного суду Харківської області та Дергачівського районного суду Харківської області.
Згідно з частиною 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідне рішення є підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 18.11.2022 на розгляд судді Болибока Є.А. надійшла цивільна справа № 619/1756/19, провадження № 2/535/782/22 (том 1 а.с.252).
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Котелевського районного суду Полтавської області від 12.01.2023 року, проведеного через припинення суддею Болибоком Є.А. виконання повноважень судді Котелевського районного суду Полтавської області у зв'язку із закінченням строку його відрядження з Дергачівського районного суду Харківської області, справа № 619/1756/19 надійшла на розгляд судді Шолудько А.В. (том 1 а.с.253, том 2 а.с.1, 2).
Ухвалою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 28.02.2023 справа № 619/1756/19 прийнята до провадження суддею Шолудько А.В., поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті у судовому засіданні на 12.04.2023 о 15.30 год. (том 2 а.с. 8-9).
Згідно з повідомленням Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 07.02.2023 за вих. №79/01-16, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 , Дергачівською державною нотаріальною конторою Харківської області спадкова справа не заводилася (том 2 а.с.5).
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 12.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Сербіної Анастасії Валеріївни, яка діє на підставі ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АН №1004743 від 04.11.2019 (том 1 а.с.67), про зупинення провадження у справі №619/1756/19 (том 2 а.с.26-27).
У зв'язку з неявкою учасників судового розгляду у судове засідання, призначене на 12.04.2023 року, розгляд справи відкладено до 10.30 год. 17.05.2023 (том 2 а.с.25).
У судове засідання, призначене на 10.30 год 17.05.2023 позивач та його представник повторно не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в тому числі у порядку, визначеному п.п.3, 4 ч.8 ст. 128, ч.5 ст.130, абзацом 2 ч.1 ст.131 ЦПК України (том 2 а.с. 28-31, зворот а.с.35).
11.05.2023 через систему «Електронний суд» представник позивача подала до суд клопотання про відкладення судового розгляду, призначеного на 10.30 год 17.05.2023, через неможливість її явки в судове засідання, у зв'язку з перебуванням її у м. Києві (том 2 а.с.35).
Згідно з відповідями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.04.2023 №29668 та №29669 відомості про Відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації та Дергачівську районну державну адміністрацію не знайдено (том 2 а.с.24).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області 07.03.2023 надіслала до суду письмову заяву про розгляд справи без участі її представника ( том 2 а.с.15-16).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 КУпАП фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
21.04.2023 представник позивача - адвокат Сербіна А.В. подала до суду через систему «Електронний суд» клопотання про направлення справи за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області, в обґрунтування якого заявник посилається на відновлення роботи Дергачівського районного суду Харківської області з 23.11.2022 та виключну підсудність справи, оскільки предметом спору у справі є об'єкт нерухомості, що територіально відноситься до юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 17.11.2022 № 65 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ окремих судів м. Харкова та Харківської області» з 23.11.2022 року відновлено територіальну підсудність судових справ Комінтернівського, Ленінського, Московського, Орджонікідзевського, Фрунзенського, Червонозаводського районних судів м. Харкова, Чугуївського міського суду Харківської області, Дергачівського, Харківського районних судів Харківської області.
Цим же розпорядженням Київському, Ленінському, Октябрському районним судам м. Полтави, Глобинському, Котелевському, Полтавському районним судам Полтавської області доручено забезпечити розгляд справ (проваджень), які до 22.11.2022 включно надійшли на розгляд цих судів відповідно до розпоряджень Голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», від 10.03.2022 № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», від 14.03.2022 № 7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)», від 16.03.2022 № 10/0/9-22 «Про скасування 2 розпорядження від 16.03.2022 № 9/0/9-22, зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Миколаївської та Харківської областей)».
Тобто, з відновленням підсудності справ Дергачівського районного суду Харківської області справа №619/1756/19, яка надійшла до Котелевського районного суду Полтавської області до 22.11.2022, згідно з вказаним вище Розпорядженням Голови Верховного Суду має бути розглянута цим судом.
Підстави для передачі цивільної справи з одного суду до іншого чітко регламентовані ч. 1 ст. 31 ЦПК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; 2) після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; 3) ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Дана справа підсудна Котелевському районному суду Полтавської області, інші підстави для передачі справи на розгляд іншого суду відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.
Оскільки, підстави для передачі справи до Дергачівського районного суду Харківської області відсутні, у задоволенні клопотання представника позивача про передачу справи за підсудністю, необхідно відмовити.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
На підставі частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Відповідно до ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Позивач ОСОБА_1 повідомлявся про час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток на адресу його зареєстрованого місця проживання, яка була вказана ним у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 2, 16), однак судові повістки були повернуті до суду без вручення адресату, з відміткою на поштовому повідомленні про відсутність адресата за вказаною адресою (том 2 а.с. 17-18, 38-39).
Інше місце проживання (перебування), місце роботи, електронна адреса чи засоби зв'язку позивачем ОСОБА_1 не повідомлялись та суду невідомі.
Додатково судові повістки про виклик у судові засідання надсилалися позивачу та його представнику й на електронну адресу представника позивача - адвоката Сербіної А.В. (том 2 зворот а.с.10, 11, 13; а.с.28, 29, 31).
Відповідно до письмових клопотань представника позивача - адвоката Сербіної Анастасії Валеріївни, поданих нею через систему «Електронний суд» 03.04.2023 та 11.05.2023, представник просила зупинити провадження у справі та відкласти судове засідання у справі №619/1756/19, призначені на 15 год 30 хв. 12.04.2023 та на 10 год. 30 хв. 17.05.2023 (том 2 а.с.21-22, 35).
Враховуючи вище викладене, позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_9 вважаються такими, що належним чином повідомлені про дату, час та місце судових розглядів.
При прийнятті рішення про залишення позову без розгляду, суд приймає також до уваги позицію Верховного Суду, викладену у своїй постанові у справі № 658/1141/18 від 21 вересня 2020 року, згідно з якою ВС наголосив, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Верховний Суд наголосив, що зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його незалежно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17, провадження № 61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19, провадження № 61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, провадження № 61-2329св20.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини вказав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору (постанови Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц, провадження № 61-17220св18; від 28 жовтня 2021 року у справі № 465/6555/16-ц, провадження № 61-9020св21; від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц, провадження № 61-2876св20).
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22; у постанові Верховного суду від 28 березня 2023 року у справі №711/7486/19, провадження № 61-10183св21.
Враховуючи, що позивач, в тому числі представник позивача, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового засідання, повторно в судове засідання не з'явилися, позивач повторно не повідомив про причини неявки, заяву про розгляд справи за відсутності позивача чи представника позивача до суду не подавали, чим умисно затягують розгляд справи та позбавляють суд можливості ухвалити рішення по суті заявлених вимог, а поважність причин повторної неявки представника позивача в судове засідання не може бути врахована судом, суд, дійшов висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позовної заяви без розгляду.
Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України), тому порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вбачається.
За наведених вище обставин, процесуальний закон зобов'язує суд залишити позов без розгляду.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 31, п. 3 ч. 1 ст. 257, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Сербіної Анастасії Валеріївни про передання справи №619/1756/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності у порядку спадкування за законом та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, - відмовити.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та скасування свідоцтва про право на спадщину про стягнення заборгованості, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, відділ державної реєстрації Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України позивач після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Шолудько