18.05.2023 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/157/23
Провадження № 3/533/102/23
18 травня 2023 року селище Козельщина
Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання Лобач М.С., особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, утриманців не має, групи інвалідності не має, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався,
- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 лютого 2023 року о 02 годині 15 хвилини громадянин ОСОБА_1 по вулиці Гагаріна у селі Пригарівка Кременчуцького району Полтавської області на дорозі для автомобілів керував транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: млява мова, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Огляд на стан сп'яніння громадянин ОСОБА_1 на місці проходити відмовився, від медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння також відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою визнав частково. Підтвердив, що у той день був у друга, де вживав алкогольні напої, після чого сів за кермо та поїхав додому. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився. Незгода з протоколом полягала у тому, що працівники поліції приїхали, воли він вже не керував автомобілем, тобто ними не зафіксовано факт керування безпосередньо. Протокол підписувати відмовився.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив таке.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено, відповідальність за адміністративне правопорушення, а саме за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини громадянина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, надано такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 107128 від 17.02.2023;постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17.02.2023 серії БАД № 145424, якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії, тобто за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння; рапорт інспектору поліції від 17.02.2023, відповідно до якого 17.02.2023 о 02:15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 17.02.2023 о 02:15 за адресою: Козельщинський район с. Пригарівка, вулиця Гагаріна щойно невідомий чоловік на автомобілі ВАЗ бордового кольору, можливо у стані алкогольного сп'яніння, рухався біля школи., можливо годину тому в'їхав у паркан;довідку про те, що громадянин ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався; відеозапис відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З відеозапису, наданого до протоколу про адміністративне правопорушення, правопорушення чітко вбачається, що громадянин ОСОБА_1 на пропозицію працівника органу поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, як на місці, так і в медичному закладі, та зазначив, що дійсно керував транспортним засобом. Факт керування транспортним засобом, підтверджується поясненнями ОСОБА_1 , які зафіксовані технічними засобами відеозапису, а саме: «з Панасівки приїхав додому», «доїхав сюди і все…», «мене за село вивезли», «їхав тихенько».
Одночасно на відеозаписі зафіксовані також такі пояснення ОСОБА_1 : «не я їхав за кермом», «я транспортним засобом не керував», «двигун вже навіть холодний».
Суддя відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що не він був за кермом, оскільки на місці проведення огляду не зафіксовано будь-яких інших осіб, на таких осіб не вказував і ОСОБА_1 . Місце розташування автомобіля (посеред проїзної частини) та інші стверджувальні пояснення водія свідчать про те, що ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом безпосередньо перед фактом відмови від проходження огляду.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення та фіксування технічними засобами адміністративного правопорушення відбувалося у відповідності до вимог КУпАП, права особи, відносно якої було складено протокол, працівниками поліції порушені не були, що зафіксовано за допомогою технічних засобів відеофіксації та підтверджується дослідженими суддею доказами.
Отже, враховуючи вищевикладене, суддя уважає, що в діях громадянина ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 33 Кодексу України про адміністративне правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дотримуючись вищевказаних вимог чинного законодавства суддя, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу громадянина ОСОБА_1 , дійшла висновку про призначення безальтернативного адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Звільнення особи від відповідальності за ст. 130 КУпАП, у тому числі внаслідок щирого каяття чи за малозначністю правопорушення, нормами закону не передбачено.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до довідки, наданої сектором поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, громадянин ОСОБА_1 згідно бази даних ІТС ІПНП НАІС та інформації ТСЦ посвідчення водія не отримував.
Оскільки громадянин ОСОБА_1 не має посвідчення водія, що встановлено з довідки органу поліції (а.с. 9), він не є водієм у розумінні положень Правил дорожнього руху, тому позбавлення права керування транспортним засобом до особи не застосовується.
Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 536 грн 80 коп.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 24, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст.276-279, 280, 283-285, 287-289, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 17 000,00 гривень
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 грн 80 коп.
Реквізити сплати штрафу: отримувач коштів ГУК Полтав.обл/Полтавська/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37959255, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА048999980313050149000016001, код класифікації доходів бюджету 21081300. «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху». Протокол про адміністративне правопорушення серія ААД №107128 від 17.02.2023.
Реквізити сплати судового збору: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».
Строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня винесення постанови, а при оскарженні - постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити особі, що штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, із наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно зі ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягатиме стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В.П. Козир