Справа № 525/488/23
Провадження №3/525/273/2023
17.05.2023 Суддя Великобагачанського районного суду Полтавської області Прасол Я.В., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку та зареєстровану в АДРЕСА_1 , фактично проживаючу по АДРЕСА_2 , не працюючу, до адміністративної відповідальності притягалася 21.02.2023 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, РНОКПП НОМЕР_1 , не одружену, має на утриманні двох малолітніх дітей,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04.05.2023 до Великобагачанського районного суду Полтавської області з ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №790961 від 28.04.2023, 28.04.2023 о 13 год. 26 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого тимчасового проживання по АДРЕСА_2 , ухилилась від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя та виховання її двох неповнолітніх дітей, а саме: у будинку неприємний запах та безлад. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклик суду не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не зверталася.
Суд, згідно положень ст. 268 КУпАП, прийшов до переконання про можливість розгляду справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вивчивши та проаналізувавши в сукупності наявні матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні.
До протоколу про адміністративне правопорушення повинні бути додані докази, що підтверджують викладені в ньому факти виявлених правопорушень.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Частина 1 статті 184 КУпАП встановлює відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Частина 2 ст. 184 КУпАП передбачає ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, включає: об'єкт, яким є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини; суб'єкт, яким є фізичні особи - батьки, або особи, що їх замінюють; об'єктивну сторону, що виражається в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання, передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад); суб'єктивну сторону, що виражається у ставленні до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Матеріали, які надійшли до суду не містять жодного доказу, які б підтверджували винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, невиконання нею обов'язків по забезпеченню необхідних умов життя, освіти та виховання малолітніх дітей. Натомість, згідно копії акту обстеження умов проживання від 28.04.2023, доданого до протоколу слідує, що факт у зв'язку з яким проводилось обстеження, не підтвердився: діти в школі, у будинку чисто за виключенням розкиданого одягу, продукти харчування є, їсти наварено.
У протоколі про адміністративне правопорушення не визначено, які неправомірні діяння з боку ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП, вказують на її ухилення від виконання батьківських обов'язків.
У протоколі не розкрита суб'єктивна сторона правопорушення, яка характеризується як умислом, так і може бути у формі необережності.
Зі змісту протоколу слід констатувати відсутність необхідних складових ознак, притаманних ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року в справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).
Розумний сумнів - це такий непереборний сумнів, який залишається у суду щодо винуватості особи після всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості звинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати особу винною.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 9, ч. 2 ст. 184, п. 1 ст. 247, 280 КУпАП,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області шляхом подачі скарги в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Я.В. Прасол