Справа № 369/213/22
Провадження №6/369/138/23
17.05.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Дубас Т.В.
за участю секретаря Житар А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про відстрочку виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року,
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення заборгованості.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь на користь ОСОБА_1 117 420,00 грн - суми заборгованості; 33 934,38 грн - пені, а всього - 151 354,38 грн.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1513,54 грн.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7800,00 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 березня 2022 року, рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року залишено без змін.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 8040 (вісім тисяч гривень) 40 копійок.
У квітні 2023 року приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» звернулось із заявою про відстрочку виконання рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року.
Свої вимоги мотивували тим, що з початку воєнних дій проводить огляд пошкоджених об'єктів, витрати на яке як оператор системи розподілу електричної енергії перебувають у зв'язку з структурою тарифу на дату послугу і відстрочка виконання рішення до 22.08.2023 року створить можливість для заявника виконати рішення суду без негативних наслідків.
Позивач подав відзив в якому заперечував проти задоволення заяви зазначивши, що підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Заявник не залучив жодних доказів, що вказують на ускладнення у виконанні рішення суду.
У судове засідання сторони не з'явились. Про день, час та місмце слухання справи повідомлені належним чином.
Представник позивача у своєму відзиві на позовну заяву просив суд розгляд справи провести без його участі, проти заяви заперечував, просив суд відмовити у її задоволенні.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року позов задоволено.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь на користь ОСОБА_1 117 420,00 грн - суми заборгованості; 33 934,38 грн - пені, а всього - 151 354,38 грн.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1513,54 грн.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу у розмірі 7800,00 грн.
Згідно ч.1,3,4 ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
В силу наведених приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.
Цивільним процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Особа, яка подала заяву про відстрочення виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 3ст. 86 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)
Натомість до заяви про відстрочку викоання рішення не надано жодних документів, що доводять виникнення обставин передбачених ст..435 ЦПК України.
Крім того, вина ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у порушенні вимог договірних зобов'язань є прямою і зовсім не залежить від обставин, що виникли з повномаштабною війною. Саме Відповідач грубо порушив умови договору між сторонами до початку повномасштабної агресії. Посилання на військову агресію є невиправданим.
Звертаючись до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду, заявником не надано жодного доказу в обґрунтування поданої заяви, які б підтверджували скрутний фінансовий стан Відповідача (як про це зазначено в заяві), не доведено наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: “державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як “виняткові обставини” (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004); “Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції” (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савітський проти України, по. 38773/05. від 26.07.20121.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” № 14 від 26.12.2003 при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Як зазначено в Постанові Вищого господарського суду України від 06.06.2017 у справі №922/1766/14, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України, закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим на всій території України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Проаналізувавши наведені у заяві про відстрочку виконання рішення суду мотиви, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення заяви ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про відстрочку виконання рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022р.
На підставі викладеного, та керуючись ст.435 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про відстрочку виконання Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 06 вересня 2022 року справа №369/213/22 до 22.08.2023 року - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали суду.
Суддя: Тетяна ДУБАС