Справа № 366/122/23
Провадження № 1-кп/366/106/23
18 травня 2023 року Іванківський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків матеріали кримінального провадження № 62022100130000565 від 29.08.2022 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ржищів, Кагарлицького району, Київської області, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації (гранатометник) 3-го відділення спеціального призначення 3-ї роти спеціального призначення 22-го окремого батальйону спеціального призначення (військова частина НОМЕР_1 ), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу вимог ст. 89 КК Українги, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, обіймаючи посаду гранатометника 3 відділення спеціального призначення 2 взводу спеціального призначення 3 роти спеціального призначення 22 окремого батальйону спеціального призначення (військова частина НОМЕР_1 ), усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вимог ст. ст. 4, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 37, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст. ст. 1, 2, 3, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 05.08.2022 близько 16 год. 05 хв. самовільно залишив місце служби - розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що дислокувався у АДРЕСА_2 , та до 10.01.2023 проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього.
У подальшому, 10 січня 2023 року біля 12 год. 00 хв., усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, солдат ОСОБА_4 добровільно та з власної ініціативи прибув до Дарницької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 28, чим припинив вчиняти злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військовий злочин).
Суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби), тому його дії кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України.
12.05.2023 року у відповідності до вимог ст. 472 КПК України між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_4 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережного визнання своєї винуватості у кримінальному правопорушенні, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 , а саме у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 10 місяців, зарахувавши строк попереднього ув'язнення, а саме тримання під вартою з 24.03.2023 року, у строк покарання, яке є нижчим від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 5 ст. 407 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, враховуючи наявність пом'якшуючих покарання обставин - з'явлення із зізнанням, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, з урахуванням особи винного та обставин справи, замінивши на підставі ст. 62 КК України позбавлення волі на тримання у дисциплінарному батальоні на той самий строк, оскільки він є військовослужбовцем, призваним на військову службу під час мобілізації, раніше покарання у виді позбавлення волі не відбував.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , суд виходить з наступного.
Згідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена щодо тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
В судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права визначені ч. 4 п. 1 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінально-процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Укладена угода повністю відповідає вимогам ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, та може бути затверджена судом. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, існують достатні фактичні підстави для винуватості. Умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб, укладення угоди є добровільним, виконання угоди обвинуваченим є можливим.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 373, 374, 376, 468-470, 472, 473, 475 , ч. 15 ст. 615 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості від 12.05.2023 року, укладену між прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням положень ст. ст. 62, 69 КК України у виді тримання в дисциплінарному батальйоні строком на 10 (десять) місяців.
Зарахувати у строк відбування покарання, строк попереднього ув'язнення, а саме тримання під вартою з 24.03.2023 року.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, з особливостями, передбаченими ч. 1, 2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_6