Справа № 364/157/23
Провадження № 2/364/84/23
17.05.2023 року Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Глазкової Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання Кулинич Г.І.,
представника відповідача Осадчої Л.В.,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт Володарка Київської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Володарського районного суду Київської області з позовом до про ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 10.03.2023 року провадження у цивільній справі відкрито та вирішено дану справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 05.04.2023 о 09 годині 30 хвилин, без виклику сторін.
В судове засідання, призначене на 05.04.2023 року, представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про обов'язкову участь в судовому засіданні представника позивача, яке було задоволено та занесено до протоколу судового засідання, оголошено перерву у розгляді справи до 19.04.2023 року до 14:00-ї години.
У судове засідання, призначене на 19.04.2023, представник позивача повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
19.04.2023 на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача, у якому позивач позовні вимоги підтримав. Жодних клопотань заявлено не було.
Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 19.04.2023 року, задоволено клопотання представника відповідача - про витребування доказів від позивача, визнано явку представника банку у судове засідання обов'язковою, у зв'язку з цим відкладено судове засідання на 03.05.2023 року о 11-й годині 30 хв.
02.05.2023 представник позивача надав суду клопотання про продовження строку для надання оригіналів документів та про перенесення судового засідання.
У судове засідання від 03.05.2023 представник банку повторно не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 03.05.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, клопотання представника банку задоволено, продовжено строк для подачі оригіналів документів до 17.05.2023, відкладено розгляд справи на 17.05.2023 о 10 годині, визнано явку представника позивача у дане судове засідання обов'язковою.
В судове засідання, призначене на 17.05.2023 року, представник позивача повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Зокрема, від представника банку надійшло клопотання про продовження строку для надання оригіналів документів та перенесення розгляду справи, яке мотивоване тим, що банк як юридична особа, не має можливості забезпечити явку свого представника у судове засідання на 17.05.2023 у зв'язку із зайнятістю останнього у іншому судовому засіданні, просив надати більший час для вилучення документів із архіву.
Представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що банк неодноразово звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 , проте жодного разу представник банку не з'являвся до суду, тому залишила вирішення питання даного клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку представника відповідача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленомуЦПК України.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З матеріалів справи видно, що представник позивача при зверненні до суду подав клопотання про отримання процесуальних документів в електронному вигляді від 22.02.2023 із зазначенням офіційної електронної адреси банку.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно пункту 9 цієї норми суд також залишає позовну заяву без розгляду у разі неподання позивачем без поважних причин витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення справи.
Незважаючи на те, що позивач був ініціатором судового процесу, вважаючи, що його права були порушені, в подальшому свідомо нехтував своїми процесуальними правами та обов'язками, не з'являючись у судові засідання.
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07 липня 1989 року по справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача та неподання витребувааних судом доказів.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, та не подання без поважних причин витребуваних судом доказів, які необхідні для вирішення спору, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 21.09.2020 року за № 658/1141/18, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі N 757/23967/13-ц (провадження N 61-17220св18).
Згідно постанови Верховного Суду від 28.03.2023 № 711/7486/19 зазначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, при цьому причини повторної неявки, чи їх поважність не мають значення.
Крім того, суд зазначає, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних матеріалів.
Згідно ч.1 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати судовий розгляд справи по суті не пізніше ніж через 60днів з дня відкриття провадження у справі.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду ( ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду від 19.04.2023 задоволено клопотання представника відповідача, витребувано від банку оригінали анкети-заяв від 14.09.2012 року, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку підписаних Карповою О.Г. для огляду в судовому засіданні, зобов'язавши надати їх у строк до 03.05.2023 року, роз'яснено положення ст. 84 ЦПК України, зокрема обов'язок у п'ятиденний строк на подачу відповідної заяви про неможливість подачі доказів у строк встановлений судом.
Копію відповідної ухвали банк отримав на електронну пошту згідно заяви на отримання процесуальних документів у електронному вигляді- 20.04.2023.
Клопотання про продовження строку для подачі витребуваних оригіналів документів надіслане 02.05.2023.
Ухвалою суду від 03.05.2023 відповідне клопотання задоволено та продовжено строк для подачі доказів до 17.05.2023.
Станом на 17.05.2023 ухвала суду банком не виконана, починаючи з 20.04.2023.
Отже, банк мав місячний строк для надання доказів суду, проте у своєму клопотання просить більше часу для вилучення відповідних документів із архіву, при цьому зазначаючи, що представник банку не може з'явитись у судове засідання у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні, а банк як юридична особа не може забезпечити явку свого представника.
Враховуючи обгрунтування зазначеного клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи можуть подавати заяви, клопотання та заперечення.
Статтею 183 ЦПК України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, зокрема до неї подаються перелік документів та інших доказів або інші відомості, що вимагаються законом.
Так, згідно принципу змагальності цивільного судочинства, кожна сторона повинна підтвердити відповідними доказами ті обставини, на які вона посилається.
Жодне клопотання представника позивача, зокрема від 15.05.2023, не підтверджене доказами неможливості прибуття представника банку у судове засідання та виконати у строк вимоги ухвали про витребування доказів, а тому воно не підлягає до задоволення.
Враховуючи, що позивач повторно в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, при цьому його явка визнана судом обов'язковою у судові засідання від 19.04.2023, 03.05.2023, 17.05.2023, не надав витребувані судом документи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 3,9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Суд роз'яснює право на повторне звернення до суду відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 13, 77-81, 210, 257, 258, 258, 259, 260, 261, 263, 268, 353 ЦПК України,
постановив:
Клопотання представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про продовження строку для надання доказів та перенесення розгляду справи залишити без задоволення.
Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 17.05.2023.
Суддя Ю. О. Глазкова