Справа № 364/268/23
Провадження № 1-кп/364/45/23
17.05.2023 року, Володарський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Володарка, Володарського району, Київської області, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, не працює, неодружений, на утриманні малолітніх і неповнолітніх дітей немає, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом «синдром залежності від алкоголю», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимий :
-21.12.2022 року Володарським районним судом Київської області за ч. 1 ст. 126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, -
у вчиненні кримінального проступку, що передбачає відповідальність за ч. 1 ст. 125 КК України,
Судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_5 26 березня 2023 року близько 19 години перебував в одній з кімнат житлового будинку за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час, між обвинуваченим ОСОБА_6 та його матір'ю ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, пов'язаних з побутовими розбіжностями, відбувся словесний конфлікт, в ході якого у обвинуваченого ОСОБА_5 виник умисел на нанесення тілесних ушкоджень останній.
В подальшому обвинувачений ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , діючи умисно, заподіяв один удар правої руки в область грудної клітки праворуч, чим спричинив їй тілесні ушкодження у виді: забою грудної клітки в надключичній ділянці праворуч з наявним підшкірним крововиливом (синець розміром 3,0х4,0 см), які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, ствердив суду обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені в обвинувальному акті, вказуючи при цьому, що він щиро розкаюється у вчиненому та просив суворо не карати, та вказав, що 26 березня 2023 року близько 19 години він разом із своєю матір'ю перебував за місцем свого проживання, де між ними виник словесний конфлікт, в ході якого він наніс потерпілій тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні ствердила обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 та вказала, що між нею та її сином постійно виникають конфлікти. Цивільний позов не заявляла. На суворому покаранні не наполягала.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 ч. 3 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної провадження в порядку, передбаченого ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує характеризуючі дані його особи, який раніше судимий, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає. Кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 125 КК України яке вчинив ОСОБА_5 відноситься до кримінального поступку.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
До обставини, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання ОСОБА_5 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах та щодо особи похилого віку.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи думку потерпрілої, ставлення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне взяти до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 на даний час постійного місця роботи немає, що унеможливлює застосування до нього міри покарання у виді штрафу та вважає за доцільне обвинуваченому ОСОБА_5 призначити покарання у виді громадських робіт на строк передбачений санкцією статті.
Окрім цього, оскільки міра покарання яка призначена обвинуваченому ОСОБА_5 не пов'язана з позбавленням волі та в інтересах потерпілої від злочину, пов'язаного з домашнім насильством,суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальний захід передбачений п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України, в зв'язку з чим покласти на нього обв'язок, а саме: заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Таке покарання обвинуваченому ОСОБА_5 буде достатнім для виправлення, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Цивільний позов потерпілою до обвинуваченого не заявлявся.
Судові витрати та речові докази у кримінальному провадженні - відсутні.
Прокурором перед судом не ставилось питання та з учасниками процесу не обговорювалось щодо обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили, та враховуючи, що він не становить собою суспільної небезпеки, тому при таких обставинах, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, запобіжний захід йому не доцільно обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді громадських годин строком на 200 (двісті) годин.
На підстава п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 обмежувальний захід передбачений п. 1 ч. 1 ст. 91-1 КК України, в зв'язку з чим покласти на нього обв'язок, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства.
Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили - не обирати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Володарський районний суд Київської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1