Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/2315/2023
м. Київ Справа № 760/4844/23
09 травня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби Кундіус Діани Сергіївни на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року за матеріалами, які надійшли з Київської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України,-
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 473 МК України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 15 березня 2023 року представник Київської митниці Держмитслужби Кундіус Д.С. подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, заборонених до пересилання через митний кордон України, вилучених за протоколом про порушення митних правил № 0145/10000/23 від 14.02.2023.
Обгрунтовуючи скаргу, представник митної служби посилалась на необґрунтованість постанови та невідповідність її вимогам ст. 245 КУпАП про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом, а також без належного врахування характеру судом вчиненого правопорушення.
Крім того, в обґрунтування вимог скарги, апелянт зазначив про те, що ОСОБА_1 здійснив пересилання з України до Німеччини в міжнародному поштовому відправленні товару - як частини до літака «Ан-2» та його модифікації, а саме: частини фюзеляжу та фюзеляжу з ілюмінаторами; штурвал 2-го пілота, які мають ознаки спеціально призначених компонентів (складових частин) пілотованих літальних апаратів, зазначених в позиції ML10 списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою КМУ від 20.11.2003 року № 1807.
Отже, в діях громадянина ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ст. 473 Митного кодексу України
В судовому засіданні представник Київської митниці Державної митної служби Ніконов Г.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митного органу на підтримку доводів, які викладені в обґрунтування вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Судом встановлено, що 30.10.2022 року в зоні митного контролю Київської митниці на території ДОПП АТ «Укрпошта» під час митного огляду міжнародного поштового відправлення № CP764004945UA, яке пересилалося з України ( ОСОБА_1 ) до Німеччини (ОСОБА_2) виявлено: частини до літака «АН-2». У митній декларації форми CN 23 вміст товару зазначено як «вікна декоративні, стіна».
Відповідно до висновку СЛЕД Держмитслужби № 142000-3302-0326 від 22.11.2022 року надані на дослідження предмети ідентифіковано як частини до літака «Ан-2» та його модифікація, а саме: частини фюзеляжу та фюзеляжу з ілюмінаторами; штурвал 2-го пілота.
Літак «Ан-2» має близько 20-и модифікацій, використовується як сільськогосподарський, спортивний, транспортний, навчальний, пасажирський, та перебуває на озброєнні ВПС багатьох країн.
Надані на дослідження предмети мають ознаки спеціально призначених компонентів (складових частин) пілотованих літальних апаратів, зазначених в позиції ML10. Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1807.
14.02.2023 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0145/10000/2023 за ст. 473 МК України, яка встановлює відповідальність за пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу.
Закриваючи провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 473 МК України, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності в діях ОСОБА_1 ознак порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ст. 473 МК України, тому усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на користь останнього.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Так, відповідно до ст. 473 МК України передбачає відповідальність особи за вчинення дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, та тягне за собою конфіскацію цих товарів.
Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів або іноземним суб'єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю. Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу військового призначення є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком (п. 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою КМУ від 20.11.2003 року № 1807).
Додатком до Порядку є Список товарів військового призначення, міжнародні передачі які підлягають державному контролю, до позиції ML10 якого входять: «Літальні апарати», «аеростатичні повітряні судна», «безпілотні літальні апарати» («БПЛА»), авіаційні двигуни, та обладнання для «літальних апаратів», «супутнє обладнання» та «компоненти», як наведено нижче, «спеціально призначені» або модифіковані для військового «використання».
Відповідно до ст. 9 Закону Україну «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об'єднань. Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Висновком СЛЕД Держмитслужби № 142000-3302-0326 від 22.11.2022 року, який митним органом взято за основу при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 473 МК України, не встановлено того факту, що надані на дослідження предмети, які ідентифіковано як частини до літака «Ан-2» та його модифікація (частини фюзеляжу та фюзеляжу з ілюмінаторами; штурвал 2-го пілота), є саме спеціально призначеними компонентами (складовими частинами) пілотованих літальних апаратів, зазначених в позиції ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 року № 1807.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону Україну «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» експертиза в галузі державного експортного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, для вирішення питання про можливість надання відповідних дозволів, висновків чи міжнародних імпортних сертифікатів, можливість проведення реєстрації суб'єктів господарювання, державних замовників у сфері оборони у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів або надання таким суб'єктам, державним замовникам повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.
Основними завданнями експертизи в галузі державного експортного контролю є, зокрема, визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону).
За змістом вказаної статті експертиза в галузі державного експортного контролю, завданням якої є в тому числі визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, може буди проведено виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.
СЛЕД Держмитслужби таких повноважень не має, що також вбачається з висновку № 142000-3302-0326 від 22.11.2022 року, в якому вказано, що до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби не входить проведення експертизи в розумінні та для цілей, описаних у ст. 11 Закону України від 20.02.2003 року № 549-IV.
Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність доказів на підтвердження вчинення громадянином ОСОБА_1 будь-яких умисних дій, спрямованих на пересилання через митний кордон України в міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання актами Всесвітнього поштового союзу, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України.
Доводи апеляційної скарги представника митниці не підтверджують наявність в діях відправника міжнародного поштового відправлення ознак діяння, яке є порушенням митних правил, передбачених ст. 473 МК України, а тому висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 41 Конституції України гарантовано, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України вбачається, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основоположних свобод», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачити повною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.
Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб'єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших умовах.
Статтею 247 КУпАП встановлені обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю: за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки під час розгляду справи судом було встановлено відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 473 МК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що провадження у справі підлягає закриттю згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року постановлена з додержанням вимог закону і доводи апеляційної скарги законності постанови не спростовують, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби Кундіус Діани Сергіївни залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова