Апеляційного провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 33/824/2348/2023
м. Київ Справа № 758/924/23
09 травня 2023 року суддя Київського апеляційного суду Кулікова С.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кащука Максима Степановича на постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 461134, 31 грудня 2022 року о 13 год. 54 хв. в м. Києві по вул.. Берковецька, 1/1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога водій проходити відмовився на нагрудну камеру БК-470864, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України та застосовано до нього стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Не погоджуючись з такою постановою суду, 17 квітня 2023 року захисник ОСОБА_1 адвокат Кащук М.С. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду є незаконною і необгрунтованою, винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Зазначав, що встановлені судом обставини не відповідають дійсності, оскільки як повідомив захиснику ОСОБА_1., 31 грудня 2022 року він не перебував в стані наркотичного сп'яніння та не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння.
Тому, вважає, що у працівників поліції були відсутні будь-які правові підстави для проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , оскільки огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної Поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Вказував, що ОСОБА_1 наголошував поліцейським, що під час повітряної тривоги відмовляється проходити огляд і сама лікарня була зачинена під час повітряної тривоги, однак після повітряної тривоги він погоджується пройти огляд на стан сп'яніння. Разом з тим, після повітряної тривоги спливло дві години протягом яких дозволяється здійснювати огляд на стан наркотичного сп'яніння, а тому у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також вказував, що судом було порушено ст.ст. 245, 280 КУпАП.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Кащук М.С. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши пояснення захисника, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення скарги без задоволення, враховуючи наступне.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовуючи до правопорушника адміністративне стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є безумовним порушенням п. 2.5 ПДР України, та тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмови від проходження огляду, передбачені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
З переглянутого відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, та є об'єктивним доказом у справі, вбачається, зокрема, що на пропозицію працівника поліції пройти огляд у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я, водій ОСОБА_1 спочатку погодився, та разом з працівниками поліції прослідував до медичного закладу, однак в подальшому - однозначно відмовився від проходження такого огляду, зазначивши, що в нього немає часу чекати на огляд, який буде проведено після закінчення повітряної тривоги. При цьому, йому було роз'яснено, що буде складено протокол про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду. У рядку протоколу «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 зазначив, що він відмовляється проходити огляд у лікаря нарколога, тому що він цілком адекватний, трезвий, і поки тривога, він відмовляється чекати.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду беззаперечно встановлено, що працівником поліції була висунута вимога ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, на що останній відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор інспектора патрульної поліції.
Результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в обставинах справи, відеозапис є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим.
Дані відеофіксації, оглянуті під час підготовки справи до апеляційного розгляду, підтверджують вимогу поліцейського до ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на стан наркотичного сп'яніння та висловлену останнім відмову від проходження такого огляду, і обставини, зафіксовані на відеозаписі, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення та обставинам, встановленим судом першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що встановлені судом обставини не відповідають дійсності, оскільки як повідомив захиснику ОСОБА_1., 31 грудня 2022 року він не перебував в стані наркотичного сп'яніння та не керував транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння, тому, вважає, що у працівників поліції були відсутні будь-які правові підстави для проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 , суд вважає безпідставними, оскільки працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, не природна блідість обличчя, тому вимога поліцейського про проведення огляду у лікаря-нарколога була законною.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 наголошував поліцейським, що під час повітряної тривоги відмовляється проходити огляд і сама лікарня була зачинена під час повітряної тривоги, однак після повітряної тривоги він погоджується пройти огляд на стан сп'яніння, апеляційний суд відхиляє, оскільки з наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в лікаря-нарколога, перебуваючи біля медичного закладу, пославшись на те, що він не має часу чекати відбою повітряної тривоги.
Таким чином, з наявної у справі сукупності доказів вбачається, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом та у якої працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, відмовився на вимогу поліцейського пройти у встановленому законом порядку огляд у лікаря-нарколога з метою встановлення стану сп'яніння, і вказані обставини свідчать про порушення ним п. 2.5 ПДР України, за що й передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка є законною, вмотивованою та обґрунтованою, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Кащука Максима Степановича - залишити без задоволення, постанову Подільського районного суду міста Києва від 05 квітня 2023 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду С.В. Кулікова