25 квітня 2023 року м. Київ
Справа №372/4509/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/5102/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В.
за участю секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області ухваленого під головуванням судді Тиханського О.Б., 01 грудня 2022 року у м. Обухів, повний текст рішення складений 06 грудня 2022 року, у справі за позовом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендних платежів,
У листопаді 2021 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
розірвати договір оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року, що зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів від 12 жовтня 2001 року за №62 із змінами та доповненнями, який укладено між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:025:0032, загальною площею 1,8350 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей та розміщення гідротехнічних споруд (елінг, причал та інше), що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області;
стягнути з ОСОБА_1 на користь Козинської селищної ради Обухівського району Київської області заборгованість по орендним платежам за земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:025:0032, загальною площею 1,8350 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей та розміщення гідротехнічних споруд (елінг, причал та інше), що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області, в розмірі 1123112 (один мільйон сто двадцять шість тисяч сто дванадцять) гривень 99 копійок.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 03 липня 2001 року, на підставі рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 31 травня 2001 року за №55/47, між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1,8350 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей, та розміщення гідротехнічних споруд. На підставі вказаного договору була передана в користування на правах оренди земельна ділянка площею 1,8350 га в АДРЕСА_1 строком на 49 років. 11 червня 2008 року договором про внесення змін до договору оренди були внесені зміни до договору оренди від 03 липня 2001 року, а саме: була проведена заміна орендаря і замість ОСОБА_2 орендарем було визнано ОСОБА_1 . Також було викладено в новій редакції преамбулу договору і замінено «виконавчий комітет Козинської селищної ради» на «Козинську селищну раду», як належний орган щодо розпорядження землями комунальної власності. Крім цього було викладено абз. 2 п.2.3 договору в новій редакції та встановлено, що плата за землю вноситься орендарем щомісячно в грошовій формі на поточний рахунок Козинської селищної ради в розмірі 10% від грошової оцінки земельної ділянки, що вказана в договорі». Вказаний договір був зареєстрований в Обухівському районному відділі КРФ ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 10 липня 2008 року за № 040833100015. Враховуючи зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також індексацію, орендна плата підлягала корегуванню. Однак, відповідачем не в повному обсязі здійснювалась оплата по орендним платежам, у зв'язку з чим з 2008 року виникла заборгованість на загальну суму 1126112,99 грн, яку позивач і просив стягнути з відповідача. Наявність заборгованості є підставою для розірвання укладеного між сторонами договору, а тому позивачем заявлені вимоги і про розірвання договору.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року позов Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендних платежів - задоволено частково.
Розірвано договір оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року, що зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів від 12 жовтня 2001 року за №62 із змінами та доповненнями, який укладено між Козинською селищною радою Обухівського району Київської області та ОСОБА_1 , щодо земельної ділянки кадастровий номер 3223155400:03:025:0032, загальною площею 1,8350 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей та розміщення гідротехнічних споруд (елінг, причал та інше), що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Козинської селищної ради Обухівського району Київської області заборгованість по орендним платежам за земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:025:0032, загальною площею 1,8350 га для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей та розміщення гідротехнічних споруд (елінг, причал та інше), що розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року у розмірі 194737, 42 грн.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що позивачем було доведено факт виплати відповідачем орендної плати у розмірі меншому, ніж було визначено договором, що є підставою для розірвання договору.
Разом з тим, судом було застосовано наслідки спливу строків позовної давності до вимог позивача щодо стягнення заборгованості по орендним платежам до 2018 року
Не погодився з рішенням суду відповідач, ним подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що протягом періоду з 11 червня 2008 року по 07 червня 2019 року позивач відповідачу не надавав, а відповідач не отримував від позивача будь-яких належних повідомлень про необхідність отримання нових витягів з нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки. Обов'язок отримання нових витягів про нормативну грошову оцінку земельних ділянок відповідачем, договором оренди не було визначено. Вказує, що умовами оскаржуваного договору (в редакції від 11 червня 2008 року) не було передбачено обов'язку орендаря провести нову нормативно-грошову оцінку земельної ділянки в зв'язку з перескладанням загальної нормативної грошової оцінки по смт. Козин відповідно до вимог чинного законодавства України. Наполягає на тій обставині, що матеріали справи не містять і належних доказів отримання ОСОБА_1 листа Козинської селищної ради від 24 січня 2013 року №105, а він не отримував такого листа.
Вказує, що з 11 червня 2008 року по 04 липня 2019 року розмір орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року складав - 11061, 75 грн (10 % від 110617,47 грн). В свою чергу, розмір орендної плати по договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року з 05 липня 2019 року по теперішній час складає - 151815, 06 грн. Вказані зміни ним були внесені, що підтверджується листом Головного управління ДПВС у Київській області від 26 січня 2022 року №3287/6/10-36-24-10, яким підтверджено, що станом на 26 січня 2022 року в інтегрованій картці платника податків - відповідача по орендній платі з фізичних осіб наявна переплата в сумі 515,66 грн.
Також вказує, що судом було проігноровано ту обставину, що у позовній заяві позивач зазначав, що спірне питання оплати орендної плати стосувалося періоду з 11 червня 2008 року по 31 грудня 2021 року. Проте, ні з позовної заяви, ні з акту звірки взаєморахунків від 01 листопада 2021 року не вбачається конкретних дат і строків коли саме у відповідача виникла заборгованість.
Крім того, звертає увагу на те, що факт затвердження позивачем технічної документації з поділу земельної ділянки, яка є предметом Договору оренди та укладення між позивачем та відповідачем 12 серпня 2020 року Договору про внесення змін до Договору оренди є доказом того, що Козинська селищна рада визнала та підтвердила, що у відповідача відсутня будь-яка заборгованість чи прострочення з орендних платежів по договору оренди.
На підставі викладеного просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Зазначає, що судом було обґрунтовано встановлено, що саме через ухиляння відповідача від внесення змін до Договору оренди протягом 2008-2019 років, позивачем не отримувались орендні платежі і відповідачем систематично порушувались умови договору оренди, що завдало збитків позивачу.
На підставі викладеного, просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні представники відповідача - адвокат Сєтов М.О. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив про її задоволення.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судового повідомлення на офіційну електронну адресу разом з копіями апеляційної скарги та ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у справі. Наявність відзиву на апеляційну скаргу підтверджує обставини отримання всіх судових документів стороною позивача.
А тому, керуючись ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з такого.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги апеляційним судом встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішення виконавчого комітету Козинської селищної ради від 31 травня 2001 року за № 55/47 було надано ОСОБА_2 земельну ділянку розміром 1,8350 га /територія, що прилягає до його земельної ділянки/ в АДРЕСА_1 в тимчасове користування на умовах оренди терміном на 49 років за рахунок земель запасу Козинської селищної ради для культурно-оздоровчих та рекреаційних цілей та розміщення гідротехнічних споруд /елінг, причал та інше/ /т.1 а.с.20/.
03 липня 2001 року між виконавчим комітетом Козинської селищної ради та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі, який був посвідчений державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Клименко О.П. за реєстровим номером 2805 та зареєстрований в Обухівському районному відділі земельних ресурсів від 12 жовтня 2001 року за № 62 /т.1 а.с.16-17/.
На підставі вказаного договору ОСОБА_2 була передана в користування на правах оренди земельна ділянка площею 1,8350 га, яка знаходиться на території Козинської селищної ради народних депутатів, в АДРЕСА_1 згідно з планом землекористування, що додається. Земельна ділянка передана в оренду строком на 49 (сорок дев'ять) років.
У пункті 2.3. договору було визначено грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 110617,47 грн та визначено, що плата за землю вноситься орендарем щорічно в грошовій формі на рахунок Козинської селищної ради в розмірі 0,12 гривень за 1 кв.м. в рік. Було також передбачено, що розмір орендної плати щорічно переглядається в зв'язку з інфляцією, змінами розміру ставки земельного податку та у інших випадках, передбачених законодавством України.
Пункт 3.2. договору визначав права та обов'язки орендаря, серед яких і обов'язок своєчасно вносити орендну плату та використовувати земельну ділянку згідно умов п.2. договору.
Пунктом 4.1. договору було визначено, що зміна умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін, здійснюється за умови письмового попередження зацікавленої в зміні сторони іншої сторони і оформляється окремою угодою.
Пунктом 4.3 визначено, що договір може бути розірвано до закінчення строку його дії за таких підстав:
- за мотивованою вимогою однієї із сторін;
- у випадку невиконання іншою стороною своїх обов'язків, передбачених договором;
- укладення договору оренди землі з порушенням порядку, встановленого законодавством України.
Дострокове розірвання договору здійснюється за умови письмового попередження зацікавленої сторони.
Пунктом 4.7. визначено, що в разі відсутності взаємної згоди сторін щодо виконання умов договору, його змін, дострокового припинення чи розірвання на вимогу зацікавленої сторони ці питання вирішуються у встановленому законодавством України порядку.
Кожна із сторін за невиконання або неналежне виконання цього договору встановлене у передбаченому законом порядку, несе перед іншою стороною майнову відповідальність передбачену законодавством України (пункт 4.8 договору).
11 червня 2008 року між Козинською селищною радою та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Щур Н.Р. договір про внесення змін до договору оренди землі за реєстровим номером 4076. Вказаний договір був зареєстрований в Обухівському районному відділі КРФ ДП «Центр ДЗК» від 10 липня 2008 року за №040833100015. Даним договором було замінено сторону орендаря з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , викладено в новій редакції преамбулу договору де замінено «виконавчий комітет Козинської селищної ради» на «Козинську селищну раду Обухівського району» та визначено орендаря ОСОБА_1 . Також було внесено зміни до абзацу другого п.2.3. основного договору і передбачено, що плата за землю вноситься Орендарем щорічно в грошовій формі в розмірі 10 відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що вказана в договорі. Сторони також дійшли згоди, що згідно цього додаткового договору всі права та обов'язки за основним договором переходять від ОСОБА_2 до орендаря /т.1 а.с.18/.
24 січня 2013 року Козинською селищною радою було надіслано ОСОБА_1 лист з пропозицією отримати новий витяг з нормативною грошовою оцінкою орендованої земельної ділянки та привести договір оренди у відповідність до вимог чинного законодавства України. Вказаний лист, за даними поштового відділення був вручений ОСОБА_1 01 лютого 2013 року /т.1 а.с.23,24/.
Рішенням Козинської селищної ради № 23/8 від 26 березня 2019 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про зменшення розміру орендної плати за орендовану земельну ділянку кадастровий номер 3223155400:03:025:0032 в АДРЕСА_1 . Цим же рішенням також було доручено виконавчому комітету Козинської селищної ради ініціювати процес розірвання договору оренди цієї земельної ділянки /т.1 а.с.28/.
Рішенням Козинської селищної ради № 26/4 від 29 травня 2019 року було залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення розміру орендної плати. Цим же рішенням вирішено розірвати з ініціативи Козинської селищної ради договір оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року із змінами та доповненнями в зв'язку з невиконання орендарем своїх зобов'язань за договором оренди. Запропоновано ОСОБА_1 до 01 липня 2019 року укласти з Козинською селищною радою додаткову угоду про розірвання договору оренди /т.1 а.с.29/.
Рішенням Козинської селищної ради № 21/11 від 12 червня 2019 року було вирішено внести зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року, щодо внесення змін і доповнень до п.2.1.1., п.2.3., п.2.3.1., п.2..3.2., 4.9. В інші частині договір оренди земельної ділянки від 03 липня 2001 року з урахуванням всіх змін та доповнень, залишити без змін. У п.3 цього рішення вказано про визнання такими, що втратили чинність рішення Козинської селищної ради № 26/48 від 29 травня 2019 року, № 23/8 від 26 березня 2019 року та ін. /т.1 а.с.31/.
05 липня 2019 року між Козинською селищною радою та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. договір про внесення змін до договору оренди землі за реєстровим номером 897 /т.1 а.с.19/.
За умовами цього договору сторони домовились про наступне:
Доповнити Статтю 2 «Умови договору» Договору оренди пунктом 2.1.1., пунктом 2.3., пунктом 2.3.1., пунктом 2.3.2. наступного змісту:
«2.1.1. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3223155400:03:025:0032»;
«2.3. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом цього договору. визначена станом на 07 червня 2019 року згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданим Відділом в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07 червня 2019 року за № 1676 становить 1518150 (один мільйон п'ятсот вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень 55 копійок. Річна орендна плата за об'єкт оренди (земельну ділянку) кадастровий номер 3223155400:03:025:0032 встановлюється у розмірі 10 (десяти) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».
«2.3.1. Розмір орендної плати щорічно переглядається в зв'язку з інфляцією, погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендарів, зміною розміру ставки земельного або іншого податку, змінами в законодавстві України та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. у разі припинення або розірвання договору, визнання договору оренди недійсним, одержана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди не повертається».
«2.3.2. Після затвердження Козинською селищною радою нової нормативної грошової оцінки, в двомісячний строк з моменту отримання повідомлення про проведення загальної нормативної оцінки та необхідність проведення нової нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки з подальшим внесенням змін до договору оренди, орендар зобов'язаний отримати новий витяг про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки і звернутись до Козинської селищної ради з метою укладання відповідної додаткової угоди до договору оренди, виходячи з даних нової нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки».
Доповнити Статтю 4 «Умови зміни, припинення і розірвання договору» договору оренди пунктом 4.9. наступного змісту:
«4.9. В разі, якщо орендарем не буде отримано новий витяг про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки без поважних причин у тримісячний строк з моменту отримання відповідного повідомлення від Козинської селищної ради, договір підлягає достроковому припиненню у порядку встановленому чинним законодавством України та договором».
Інші умови договору оренди залишаються без змін (п.3 цієї додаткової угоди).
Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення (п.5 цієї додаткової угоди).
12 серпня 2020 року між Козинською селищною радою та ОСОБА_1 був укладений та нотаріально посвідчений нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. договір про внесення змін до договору оренди землі за реєстровим номером 803 /т.1 а.с.63/.
За умовами цього договору сторони домовились визначити інший предмет договору, а саме орендодавець передав, а орендар прийняв 2 (земельні ділянки: земельна ділянка площею 1,233 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0069 та земельна ділянка площею 0,6117 га, кадастровий номер 3223155400:03:025:0070. Інші умови договору оренди залишаються без змін (п.2 цієї додаткової угоди).
Стороною відповідача були надані копії квитанцій про здійснення ним оплати орендних платежів з 2012 року по 2021 рік /т.1 а.с.69-91/.
В акті від 01 листопада 2021 року, який визначений як «звірки взаєморозрахунків по договору оренди земельної ділянки за 2008-2021 роки між Козинською селищною радою та ОСОБА_1 » визначено наступне: у період з 11 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачем нарахована плата по договору в розмірі 6183,24 грн, сума коштів на сплату не надходила; за 2009 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 12743,14 грн, сума коштів на сплату не надходила; за 2010 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 14645,56 грн; за 2011 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 14645,56 грн; за 2012 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 14645,56 грн; за 2013 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 14645,56 грн; за 2014 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 14645,56 грн (2 платежі); за 2015 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 124835,05 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 17144,31 грн (3 платежі); за 2016 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 24094,26 грн (2 платежі); за 2017 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 25539,92 грн; за 2018 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 21079,84 грн; за 2019 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 25539,92 грн; за 2020 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 214088,00 грн (12 платежів); за 2021 рік позивачем нарахована плата по договору в розмірі 151815,06 грн, сума коштів, що надійшла на оплату 152000,00 грн (2 платежі). Загальна сума за цей період визначена позивачем в розмірі 1678827,04 грн, загальна сума коштів, що надійшла на оплату 552714,05 грн, різниця між цими сумами становить 1126112,99 грн, що визначена як заборгованість.
Цей акт містить підпис головного бухгалтера Козинської селищної ради, у графі «представник орендаря Хрипков О.К.» підпис відсутній /т.1 а.с.21/.
Матеріали справи містять копію реєстру листів відправлених Козинською селищною радою 09 листопада 2021 року, згідно з яким ОСОБА_1 був направлений лист /т.1 а.с.22/.
Головне управління Державної податкової служби у Київській області в листі №3287/6/10-36-24-10 від 26 січня 2022 року, адресованого представнику ОСОБА_1 - адвокату Куропаті О. надало інформацію про фактичну сплату орендної плати Козинській селищній раді у період з 01 січня 2017 року по 24 січня 2022 року (36 платежів) та вказало, що станом на 26 січня 2022 року в інтегрованій картці платника податків - відповідача по орендній платі з фізичних осіб наявна переплата в сумі 515,66 грн /т.1 а.с.92-93/.
В заяві від 14 лютого 2022 року відповідач заявив про застосування строків позовної давності /т.1 а.с.113/.
У висновку експерта О.Борисенко за результатом проведення судової економічної експертизи №25139/22-71/25733-25735/22-71 від 30 вересня 2022 року, складеного на замовлення відповідача, вказано, що за результатами дослідження в межах наданих документів, на виконання умов Договору оренди землі, що посвідчений державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори 03 липня 2001 року, зареєстрований за № 2805 (із змінами і доповненнями), розмір орендної плати (земельного податку), належний до сплати орендарем - ОСОБА_1 у 2018 року складав 11061,75 грн, у 2019 році - 81438,41 грн, у 2020 році - 151815,06 грн, у 2021 році - 151815,06 грн. За результатами дослідження в межах наданих документів, документально підтверджується факт належної, повної оплати орендарем - ОСОБА_1 орендної плати (земельного податку) на виконання умов Договору оренди землі, що посвідчений державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори 03 липня 2001 року, зареєстрований за № 2805 (із змінами і доповненнями) за період з 2018 по 2021 роки. З мотивувальної частини цього висновку вбачається, що експерт виходив з того, що у проміжок часу між 11 червня 2008 року по 04 липня 2019 року зміни до договору не вносились, підставою для нарахування орендної плати на земельну ділянку є договір оренди, а тому у цей період розмір орендної плати становив 11061,75 грн, що становить 10 % від визначеної у договорі нормативної грошової оцінки землі 110617,47 грн, у період з 04 липня 2019 року по 31 грудня 2021 року розмір орендної плати становить 151815,06 грн, що становить 10 % від визначеної у договорі нормативної грошової оцінки землі 1518150,55 грн /т.1 а.с.134-173/.
Головне управління Державної податкової служби у Київській області в листі №23585/6/10-36-24-12 від 26 вересня 2022 року, адресованого адвокату Сєтову М. надало інформацію про фактичну сплату орендної плати Козинській селищній раді у період 2018 - 2021 роки (31 платіж) та вказало, що податкові зобов'язання визначені податковими повідомленнями сплачено ОСОБА_1 у повному обсязі /т.1 а.с.175-176/.
Матеріали справи містять копії податкових повідомлень на ім'я ОСОБА_1 , де визначено орендна плата з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 25539,92 грн, за 2020 рік 151815,06 грн та донарахування за 2019 рік в розмірі 62272,67 грн /т.1 а.с.177,178/.
Згідно ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
В силу ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу
В порядку ч.ч.1,2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з положеннями ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).
В силу ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
В порядку визначеному ч.ч.1,2 ст.93 ЗК України (редакція статті у період спірних правовідносин не змінювалась ) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.6, а згодом ч.9 ст.93 ЗК України).
Відповідно до ч.1 ст. 124 ЗК України (в редакції станом на липень 2001 року) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
У ч.1 ст. 141 ЗК України (редакція цієї норми у період спірних правовідносин не змінювалась) серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року (редакція якої не змінювалась ) оренда землі - це засноване на договорі строкове,платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. (ч.2 ст. 4 цього Закону).
Серед істотних умов договору положеннями ст. 14 Закону (в редакції станом на липень 2001 року), а в подальшому ст. 15 цього Закону (станом на 2008 та 2019 роки) є визначення орендної плати із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Положення ч.ч.1,2 ст. 19 цього Закону станом на 2001 рік визначали, що орендна плата за земельну ділянку - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди.
Законом № 2505-IV від 25 березня 2005 року були внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», з урахуванням яких положення ч.ч.1,2 ст. 21 встанолювали, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить
орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»)
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині (ч.3 ст. 21 цього Закону).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України» від 02 грудня 2010 року № 2756-VІ було викладено статтю 21 Закону України «Про оренду землі» у новій редакції і встановлено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до норм Податкового кодексу України.
01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, яким у ст.288 визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Стаття 25 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону № 963-IX від 04 листопада 2020 року, серед обов'язків орендаря визначає - своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 2021-2023 рік ) на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Згідно зі ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами 1,5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
Позовна давність відповідно до ч.1 ст.260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст. 267 ЦК України).
В силу п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В порядку ч.ч.1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 28 квітня 2022 року у справі № 521/10766/18 вказав на те, що згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
З наведених обставин справи вбачається, що 03 липня 2001 року між позивачем та ОСОБА_2 в установленому законом порядку був укладений договір оренди землі, в подальшому до цього договору були внесені зміни та доповнення, їх дійсність сторонами не оскаржувалась, а отже даний правочин із змінами та доповненнями, в силу ст.204 ЦК України, є правомірним та підлягає виконанню обома сторонами.
Відповідно до укладеного між сторонами у справі 11 червня 2008 року договору про внесення змін орендарем визначений відповідач ОСОБА_1 , до якого перейшли всі права та обов'язки за основним договором. Також цією додатковою угодою було визначено, що плата за землю вноситься орендарем щорічно в грошовій формі в розмірі 10 (десяти) відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що вказана в договорі.
05 липня 2019 року між сторонами у справі був укладений наступний договір про внесення змін, умовами якого була визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки в розмірі 1518150 (один мільйон п'ятсот вісімнадцять тисяч сто п'ятдесят) гривень 55 копійок. Річна орендна плата встановлена у розмірі 10 (десяти) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що з моменту укладення додаткового договору від 05 липня 2019 року відсутня заборгованість відповідача перед позивачем, це підтверджується наданими відповідачем копіями квитанцій, податковими поділеннями, даними податкової інспекції наведеними у листах на адвокатські запити, висновком експерта, а також акту складеного самим позивачем.
А отже спірним є питанням наявності заборгованості у період з 11 червня 2008 року до 05 липня 2019 року.
Як вже вказано вище, в договорі про внесення змін від 11 червня 2008 року орендна плата була визначена, як така, що здійснюється щорічно в грошовій формі в розмірі 10 (десяти) відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що вказана в договорі. В умовах цієї додаткової угоди сторонами не було визначено грошову оцінку земельної ділянки. Тобто діють положення основного договору, у пункті 2.3. якого було визначено грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 110617 (сто десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень.
До січня 2013 року позивач не висував відповідачу вимог щодо здійснення нової грошової оцінки земельної ділянки. А положення договору укладеного між сторонами визначають, що розмір орендної плати розраховується у розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки, що вказана в договорі.
А отже з червня 2008 року по грудень 2012 року розмір орендної плати становив 10% від грошової оцінки земельної ділянки, яка була визначена в договорі в розмірі 110617 (сто десять тисяч шістсот сімнадцять) гривень, тобто розмір орендної плати ставив 11061,7 грн щорічно.
Стороною відповідача не було надано даних про здійснені ним оплати орендної плати у цей період, а з акту складеного позивачем вбачається, відсутність оплати в 2008, 2009 року та здійснення оплати в 2010, 2011, 2012 року у розмірі 14645,56 грн щорічно. Таким чином, слід вважати, що стороною відповідача не доведено обставини відсутності заборгованості за 2008 та 2009 роки, а тому має місце заборгованість за цей період. Позивачем в акті визначено заборгованість за 2008 рік 6183,24 грн, за 2009 рік 12743,14 грн, що не відповідає визначеним сторонами у договорах умовам, оскільки за 2009 рік розмір орендної плати ставив 11061,7 грн, а 2008 рік нарахування здійснюється за півроку (з огляду на акт позивач), що становить 5530,85 грн, а отже загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за 2008, 2009 роки становить 16592,55 грн.
Позивачем поставлена вимога про стягнення заборгованості за 2010, 2011, 2012 роки, виходячи з нарахованої ним суми орендної плати 124835,05 грн щорічно. Однак, як вже вказано вище, до січня 2013 року позивач не висував відповідачу вимог щодо здійснення нової грошової оцінки земельної ділянки. Таким чином, визначення іншого розміру орендної плати ніж та, що була визначена умовами договору не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. В акті складному позивачем вказано про внесення у цей період орендної плати у розмірі 14645,56 грн щорічно, що перевищує суму визначену сторонами в умовах укладеного між ними договору. Також матеріали справи місять копію квитанції про здійснення відповідачем сплати орендної плати за 2012 рік в розмірі 14645,56 грн. А отже за вказаний період заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
В січні 2013 року позивач висунув відповідачу вимог щодо здійснення нової грошової оцінки земельної ділянки, яка не була виконана відповідачем. Однак у цій вимозі відсутні дані про визначення іншої нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. За даними наведеними в акті позивача та за наявними в матеріалах справи копіями платіжних документів вбачається, що протягом 2013-2018 років відповідачем щорічно здійснювалась сплата орендної плати. Так, за даними позивача в 2013 році сплачено 14645,56 грн, в 2014 сплачено 14645,56 грн, в 2015 році сплачено 17144,31 грн, в 2016 році сплачено 24094,26 грн, в 2017 році сплачено 25539,92 грн, в 2018 році 21079,84 грн. Ці дані переважно співпадають з наданими стороною відповідача копіями платіжних документів, але враховуючи що ці платежі визнані позивачем, то судом вони мають бути прийняті до уваги. До того ж дані за 2017, 2018 роки відповідають даним наведених в листах Головного управління Державної податкової служби у Київській області.
Позивачем поставлена вимога про стягнення заборгованості за 2013- 2015 роки, виходячи з нарахованої ним суми орендної плати 124835,05 грн щорічно. За 2016-2018 роки позивачем поставлена вимога про стягнення заборгованості виходячи з нарахованої ним суми орендної плати 151815,06 грн щорічно. Ці вимоги ґрунтуються на акті складеному позивачем, але цей акт не підписаний відповідачем, в цей період між сторонами не укладались додаткові угоди, а отже відсутнє погодження вказаного розміру орендної плати. При цьому, матеріали справи не містять вихідних даних з яких ця сума була розрахована позивачем, а саме даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проведену у встановленому законом порядку із визначенням дат їх проведення та термінів дії. А отже позивачем не доведено заявлені ним вимоги про стягнення заборгованості за цей період, яка становить різницю між нарахованими та сплаченими сумами. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін, суд тільки оцінює надані сторонам матеріали. Таким чином, саме позивач звертаючись до суду з позовними вимогами мав забезпечити їх доказову базу.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення послався на прийняте рішення сесії Козинської селищної ради №1 від 14 липня 2016 року «Про проведення нормативної грошової оцінки земель селища міського типу Козин Обухівського району Київської області», однак дане рішення в матеріалах справи відсутнє, а у відкритих джерелах це рішення не відображає дані цієї нормативної грошової оцінки земель і, зокрема, спірної земельної ділянки. А отже вказаний висновок суду першої інстанції не можна визнати обґрунтованим, з огляду на принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.
Нормативна грошова оцінки земельної ділянки була погоджена сторонами лише в умовах договору про внесення змін від 05 липня 2019 року. При цьому в умовах додаткового договору сторонами не узгодженні питання наявності заборгованості за попередній період.
З копії податкового повідомлення за 2020 рік вбачається, що податковою інспекцією було здійснено донарахування за 2019 рік в розмірі 62272,67 грн. Враховуючи, що в силу ст.288 ПК України, органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі, то слід дійти висновку, що податковий орган, на підставі укладеного між сторонами договору, здійснив нарахування розміру орендної плати, правильність якої сумніву не підлягає. Вказана сума була сплачена відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи даними, а саме копіями платіжних документів і даними наведеними позивачем в акті. Тому суд приходить до висновку про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за 2019 рік.
Підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що за період 2019-2021 роки заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати відсутня, за 2013-2018 року позивачем не доведено заявлені ним вимоги за цей період, за 2010-2012 роки заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати відсутня. Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 2010-2021 рік є необґрунтованими та недоведеними, а тому їх слід залишити без задоволення саме з цих підстав.
Пред'явлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за орендної плати за 2008, 2009 роки відповідачем не спростовано, а отже слід вважати, що має місце заборгованість але виходячи з умов укладеного між сторонами договору її розмір становить 16592,55 грн. Однак, в ході розгляду справи відповідачем було заявлено про застосування наслідків пропуску позивачем строків позовної давності.
Даний позов був пред'явлений позивачем в листопаді 2021 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку, клопотання про поновлення цього строку позивачем заявлено не було, а матеріали справи свідчать про те, що позивач не міг не знати про наявну заборгованість відповідача.
Позовна давність, як вказує вже усталена судова практика Європейського суду з прав людини та національних судів, це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.
Таким чином, пред'явлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості за орендної плати за 2008, 2009 роки слід залишити без задоволення з підстав пропуску строку позовної давності.
Судом першої інстанції застосовані наслідки спливу строків позовної давності, однак до всіх вимог позивача щодо стягнення заборгованості по орендним платежам за період до 2018 року. Проте, судом не здійснено перевірку наявної заборгованості та не враховано, що наслідки пропуску строку позовної давності застосовуються до доведених і обґрунтованих позовних вимог.
Визначаючи до стягнення заборгованість в розмірі 194737, 42 грн, яка утворилась за період з 2018 року і до моменту подання позову з урахуванням здійснених відповідачем оплат, судом не наведено її розрахунок, здійснено лише посилання на дійсність нормативної грошової оцінки, зазначеної у договорі до його укладення. При цьому судом першої інстанції залишено поза увагою, що податковий орган, на підставі укладеного між сторонами договору, здійснив перевірку та нарахування розміру орендної плати, правильність якої сумніву не підлягає, і не встановив наявність заборгованості відповідача за цей період.
Вирішуючи вимоги про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 03 липня 2001 року (зі змінами та доповненнями) суду слід виходити з того, що підставою для розірвання договору позивачем визначено систематичну несплату орендної плати в повному обсязі. Однак обставини систематичної несплати орендної плати в повному обсязі, враховуючи наведене вище, не знайшли свого підтвердження. А тому правові підстави для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі від 03 липня 2001 року (зі змінами та доповненнями) вістуні.
Колегія суддів також вважає за доцільне звернути увагу на суперечливість поведінки позивача, яким в 2019 році спочатку приймаються рішення про ініціювання процесу розірвання договору укладеного з позивачем, з підстав наявності заборгованості, потім, у червні 2019 року, ці рішення визнаються такими, що втратили чинність та приймається рішення внести зміни та доповнення до договору оренди земельної ділянки без узгодження питань наявності заборгованості, яке реалізується шляхом укладення між сторонами договору про внесення відповідних змін. В 2020 році сторонами також вносяться змінити до договору, що свідчить про підтримання договірних відносин. А в 2021 році позивач звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за понад десять років і у зв'язку з цим про розірвання договору.
Таким чином при відсутності заборгованості з моменту укладення між сторонами договору про внесення змін щодо розміру орендної плати в липні 2019 року і до моменту пред'явлення позову в листопаді 2021 року, правові підстави для розірвання укладеного між сторонами договору в судовому порядку відсутні.
Наведене не було враховано судом першої інстанції, чим допущено не повне з'ясування обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення справи по суті. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог. Отже доводи апеляційної скарги відповідача знайшли своє підтвердження.
В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню понесені ним судові витрати на стадії апеляційного перегляду справи, а саме по сплаті судового збору в розмірі 28742,53 грн /т.1 а.с.219,226/.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 грудня 2022 року - скасувати та постановити нове судове рішення.
Позовні вимоги Козинської селищної ради Обухівського району Київської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендних платежів - залишити без задоволення.
Стягнути з Козинської селищної ради Обухівського району Київської області (08711, Київська область, обухівський р-н, смт. Козин, вул. Партизанська,2; код ЄДРПОУ 04362697) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовій збір в розмірі 28742,53 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: В.А. Нежура
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 15 травня 2023 року.