18 квітня 2023 року м. Київ
Справа №759/21893/21
Апеляційне провадження №22-ц/824/4825/2023
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Нежури В.А., Поліщук Н.В. за участі секретаря Федорчук Я.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва, ухваленого під головуванням судді Твердохліб Ю.О. 26 жовтня 2022 року у м. Києві, повний текст рішення складений 07 листопада 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
У вересні 2021 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, у якому просила визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після своєї матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, а саме вона має сина ОСОБА_5 , який з народження має діагноз ДЦП, гіперкінетичний варіант, когнітивні розлади, недорозвинення мовлення, дізартрія, двобічна нейросенсорна туговухість 2 ст, підгрупа «А», потребує постійного стороннього догляду, догляд за ним здійснювала вона, залишати дитину самостійно небезпечно, діагноз встановлено вперше в 1 рік 5 місяців, надано статус дитини-інваліда віком до 18 років.Її син - ОСОБА_5 навчається в Спеціальній школі-інтернаті № 15 м.Києва на індивідуальній формі навчання і потребує постійного супроводу матері, його пересування можливо тільки за допомогою спеціального транспорту. Він проходить постійні курси реабілітації, які проходять при постійній присутності матері. Так, у 2021 році він проходив реабілітацію в лютому, травні-червні в Державному закладі «Українській медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи Міністерства охорони здоров'я України», в липні в Київському міському центрі реабілітації дітей з інвалідністю, в серпні в Громадській організації «Крок у суспільство». Тобто вона постійно і цілодобово знаходиться разом зі своїм сином, оскільки батько дитини офіційно працює на умовах повної зайнятості. Можливості зайнятися оформленням спадщини після смерті матері у неї не було, тому її рідна сестра ОСОБА_2 запропонувала самостійно зайнятися оформленням усіх необхідний документів, було вирішено вступати в спадщину обом сестрам, як спадкоємцям першої черги.
В березні вона власноруч написала заяву до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої матері і передала її сестрі для передачі до нотаріальної контори, щоб почати процедуру оформлення спадщини. Відповідач розповідала, що оформляє спадщину належним чином, однак на початку вересня 2021 року вона зізналась, що спадщина вже оформлена повністю на неї - відповідача ОСОБА_2 , без врахування інтересів інших спадкоємців - рідної сестри. Після звернення в нотаріальну контору їй стало відомо, що 02 серпня 2021 року відповідач отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після померлої матері, як єдина спадкоємиця. При ознайомлені зі спадковою справою їй стало відомо, що відповідач не надала в нотаріальну контору її заяву про прийняття спадщини і вказала, що відсутні інші спадкоємці. Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки вона пропустила встановлений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті своєї матері.
Вважає, що вона пропустила строк для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини з поважних причин, а також через нечесну поведінку рідної сестри, яка користуючись безпорадністю сестри з хворою дитиною, вирішила заволодіти усією спадщиною матері, тому вона змушена звернутись до суду з даною позовною заявою та просить суд визнати вказані нею причини поважними та визначити додатковий строк для прийняття нею спадщини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволено.
Визначено ОСОБА_7 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду мотивовано тим, що шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини після смерті матері позивач пропустила з поважних та об'єктивних причин, оскільки вона має на утриманні дитину з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, в період з 26 грудня 2020 року по 26 червня 2021 року (час прийняття спадщини) проходила періодично з дитиною реабілітацію. А також судом враховано надання відповідачем ОСОБА_2 при отриманні свідоцтва про право на спадщину недостовірних відомостей про відсутність інших спадкоємців.
Не погодилась з таким судовим рішенням відповідач ОСОБА_2 , її представником подана апеляційна скарга, в якій вказується на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, представник стверджує, що хвороба дитини позивача не є поважною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, оскільки ця обставина не є такою, що унеможливила подання заяви позивачем, так як курс реабілітації дитини у шестимісячний строк для прийняття спадщини проходив всього 24 дні. Позивачем також не надано доказів на підтвердження того, що саме вона разом з дитиною проходила реабілітацію, і взагалі позивач не є матір'ю-одиначкою, і у цей період вона працювала. А отже існують розбіжності між твердженнями позивача.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, законність і обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Наголошує на тому, позивач не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк після смерті матері, у з в'язку із недобросовісними діями відповідача, яка отримавши її заяву не подала її нотаріусу, а в своїй заяві вказала про відсутність інших спадкоємців. Твердження відповідача про те, що позивач працювала також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач працювала виключно у вихідні дні. До того ж подані відповідачем докази викликають сумніви.
На підставі викладеного просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідач - адвокат Береус Є.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просив про задоволення заявлених ними вимог.
Представник позивача - адвокат Мельник О.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 (а.с.7,8).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.51).
25 травня 2021 року ОСОБА_2 подала до Дванадцятої Київської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини (а.с.50).
02 серпня 2021 року ОСОБА_2 подала до Дванадцятої Київської нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину після ОСОБА_4 , при цьому в заяві зазначила « інших спадкоємців, передбачених законодавством України та пережившого чоловіка, немає» (а.с.68).
02 серпня 2021 року на ім'я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.83).
14 вересня 2021 року ОСОБА_3 звернулась до Дванадцятої Київської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 (а.с.86).
Постановою Державного нотаріуса Дванадцятої Київської нотаріальної контори Мельник М.П. від 14 вересня 2021 року № 6739/02-31 відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після ОСОБА_4 , з підстав пропуску встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.92).
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_3 обґрунтувала поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини тим, що на час відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , вона, як спадкоємець першої черги, була позбавлена можливості самостійно звернутись у шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вона здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, вони з відповідачем є рідними сестрами, та зазначала, зокрема, про наявність між нею та відповідачем певних усних домовленостей щодо допомоги відповідача в оформленні спадкового майна.
Згідно виписки із медичної карти, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , страждає на ДЦП, гіперкінетичний варіант, когнітивні розлади, туговухість (а.с.10,11).
Відповідно до довідки ОСОБА_5 навчається у Спеціальній школі-інтернаті № 15 м. Києва на індивідуальній формі навчання та потребує постійного супроводу мами (а.с.16,132-136).
Згідно медичного висновку ДЗ «Український медичний центр реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи МОЗ України» ОСОБА_5 проходив курс реабілітаційного лікування з 08 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року та з 24 травня 2021 року по 04 червня 2021 року (а.с.17-20). Також довідками цього Центру підтверджується, що догляд за дитиною на курсі реабілітації здійснювався її матір'ю ОСОБА_3 (а.с.128,129).
Згідно довідки Київського міського центру реабілітації дітей з інвалідністю ОСОБА_5 проходив курс реабілітації з 01 липня 2021 року до 31 липня 2021 року (а.с.21-22). Також довідкою цього Центру підтверджується, що догляд за дитиною на курсі реабілітації здійснювався її матір'ю ОСОБА_3 (а.с.130)
З 17 серпня 2021 року по 03 вересня 2021 ОСОБА_5 проходив курс реабілітації у ГО «Крок у суспільство» (а.с.23).
З довідки ТОВ «ТК «Економ Плюс» від 18 жовтня 2021 року вбачається, що позивач працювала з 11 травня 2020 року по 08 жовтня 2021 року на посаді продавець продовольчих товарів з графіком роботи 2/5 з 9.00 до 22.00 (а.с.115).
Судом першої інстанції були допитані свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які вказували на те, що вони, позивач і відповідач працювали в одному магазині, позивач працювала виключно на вихідних, і часто її заміняла відповідач, хоча остання займала вищу посаду (а.с.154,174-175).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 24 січня 2020 року у справі № 192/1663/17, від 03 лютого 2023 року у справі № 521/8872/22.
У Постанові від 06 березня 2023 року у справі № 559/2112/19-ц Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач дійсно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку із з недобросовісними діями другого спадкоємця - ОСОБА_2 , яка не надала йому правовстановлюючих документів для звернення позивача із заявою про прийняття спадщини. Судами також було враховано, що пропуск визначеного статтею 1270 ЦК України строку є незначним - 4 місяці. А тому проаналізувавши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов переконання, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди правильно встановили фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінили доводи та надані сторонами докази та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За наведених обставин вбачається, що позивач і відповідач є дочками ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Строк для прийняття ними спадщини після смерті матері тривав з 26 грудня 2020 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач реалізувала право на прийняття спадщини у визначений законом строк.
Позивач звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийнятті спадщини лише 14 вересня 2021 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказувала, що вона, як спадкоємець першої черги, була позбавлена можливості самостійно звернутись у шестимісячний строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вона здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, вони з відповідачем є рідними сестрами та між ними була домовленість щодо допомоги відповідача при оформленні спадщини.
З медичної документації вбачається, що дитина позивача дійсно є дитиною з інвалідністю, їй встановлений діагноз ДЦП і вона потребує постійного нагляду, який забезпечується позивачем. У період з 26 грудня 2020 року по 26 червня 2021 року, який становив строк для прийняття спадщини для позивача після смерті її матері, згідно з медичною документацією дитина позивача проходила курс реабілітаційного лікування з 08 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року та з 24 травня 2021 року по 04 червня 2021 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що хвороба дитини позивача не є поважною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, так як курс реабілітації дитини у шестимісячний строк для прийняття спадщини проходив всього 24 дні не приймаються до уваги апеляційним судом, з огляду на встановлений діагноз дитини та на обставини проходження курсу реабілітації двічі за цей період.
Посилання відповідача на відсутність доказів на підтвердження того, що саме позивач разом з дитиною проходила реабілітацію також відхиляються апеляційним судом, оскільки з медичної документації вбачається, що саме позивачем здійснюється догляд за дитиною.
Твердження позивача про те, що у цей період позивач працювала підтверджуються довідкою ТОВ «ТК «Економ Плюс», проте з цієї довідки також вбачається, що її графік становив 2 робочі дні, що також підтверджено показами свідків, допитаних судом першої інстанції, які до того ж підтвердили твердження позивача про роботу виключно у вихідні дні. А отже вказане може свідчити лише про складну життєву ситуацію позивача, яка здійснюючи догляд за дитиною з інвалідністю, працює два дні на тиждень.
Матеріали справи не містять даних, які підтверджували б наявність домовленості сторін у справі щодо порядку оформлення спадщини. Проте, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в заяві про право на спадщину відповідач зазначила, що інших спадкоємців, передбачених законодавством України немає, що свідчить про недобросовісність дій відповідача.
Апеляційний суд також враховує, що пропуск визначеного ст. 1270 ЦК України строку, є незначним - 3 місяці. А тому проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінив доводи та надані сторонами докази та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених ст. 1272 ЦК України, для визначення позивачу додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, вказані позовні вимоги є обґрунтованими, а тому слід погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для їх задоволення.
За наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду першої інстанції, відсутні і підстави для компенсації відповідачеві понесених нею витрат на стадії апеляційного перегляду справи.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: В.А. Нежура
Н.В. Поліщук
Повний текст постанови складений 15 травня 2023 року.