17 травня 2023 року Справа № 160/3436/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 22.02.2023 року засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 23.01.2023р. щодо необхідності направлення на військово-лікарську експертну комісію для встановлення подальшого лікування солдата ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 ;
2. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 23.01.2023р. щодо необхідності надання довідки про обставини поранення ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , які відбулось 22.05.2022 року;
3. визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 02.02.2023 року щодо необхідності надання інформації про причини відсутності нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 ;
4. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , від 23.01.2023р. та прийняти рішення про направлення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата в/ч НОМЕР_1 на проходження військово-лікарняної експертної комісії, про що надати письмову відповідь у відповідності до 112, 115 Дисциплінарного Статуту ЗСУ і змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян";
5. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 від 23.01.2023р. та прийняти рішення про надання довідки про обставини поранення ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , яке відбулось 22.05.2022 року, про що надати письмові відповідь у відповідності до 112, 115 Дисциплінарного Статуту ЗСУ і змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян";
6. зобов'язати військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 від 02.02.2023 року та прийняти рішення про надання відповіді щодо причин відсутності нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 про що надати письмові відповідь у відповідності до 112, 115 Дисциплінарного Статуту ЗСУ і змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Ухвалою суду від 27.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху із наданням десятиденного строку для усунення недоліків шляхом надання: уточненого позову із обґрунтуванням підстав для розгляду заявлених позовних вимог в межах одного позову (та його копії для відповідача).
Ухвалою суду від 21.03.2023 року відкрито провадження у справі №160/3436/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 21.03.2023 року роз'єднати позовні вимоги у справі №160/3436/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, в самостійні провадження.
В провадженні адміністративної справи №160/3436/23 залишено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 23.01.2023р. щодо необхідності направлення на військово-лікарську експертну комісію для встановлення подальшого лікування солдата ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , від 23.01.2023р. та прийняти рішення про направлення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата в/ч НОМЕР_1 на проходження військово-лікарняної експертної комісії, про що надати письмову відповідь у відповідності до 112, 115 Дисциплінарного Статуту ЗСУ і змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при виконанні бойового розпорядження позивач отримав мінно-вибухову травму та в подальшому був відправлений для лікування в військовий шпиталь. В подальшому позивач продовжував проходити лікування, йому проводились операції, що підтверджується відповідними виписками. Позивач вказує, що має неспроможність рухатися без сторонньої допомоги і рекомендації лікарів щодо обмеження руху, про що доповідав командуванню в/ч про неспроможність їхати до місця розташування військової частини НОМЕР_1 для того щоб самостійно і особисто отримати направлення на ВЛК. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що має всі підстави просити командування частини надати вказане направлення на ВЛК шляхом направлення листа засобами поштового зв'язку. Як вказує позивач, направлення ним отримано так і не було.
26.04.2023 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому вказано, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними оскільки останні засновані на недостовірній інформації. Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2022 №143, солдат ОСОБА_1 водій протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки в/ч НОМЕР_1 призначений на посаду водія 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 . Відповідно, позивач у особистих та службових питаннях зобов'язаний був звернутись в порядку визначеному Статутом внутрішньої служби ЗСУ (по команді), а саме до командира взводу, в подальшому у разі не вирішенні питання позивача по суті - до командира роти та командира в/ч НОМЕР_1 відповідно. Рапортів щодо службових та особистих питань позивача до безпосереднього командира (начальника) в тому числі щодо направлення позивача на ВЛК не подавалось, в групі персоналу в/ч НОМЕР_1 не реєструвалось. Підтвердження надання позивачем рапортів та/або інших звернень до своїх безпосередніх командирів (начальників) після виписки останнього 20.01.2023 та до моменту подання позовної заяви матеріали справи не містять. Таким чином, позивачем порушено порядок подання рапорту, встановлений Статутом внутрішньої служби ЗСУ. Відповідач звертає увагу, що матеріали справи не містять саме рапорту від 23.01.2023 року направленого до в/ч НОМЕР_1 з клопотанням про направлення позивача на ВЛК. Вказаних рапортів від 23.01.2023 до в/ч НОМЕР_1 не надходило у встановленому порядку та не реєструвалися у групі персоналу в/чА7406.
Станом на 17.05.2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.05.2022 року №82, солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 09.05.2022 року №27-РС на посаду водія 3 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 4 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , ВОС-790037А, який прибув із в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , з 18.05.2022 року зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення і вважати таким, що з 18.05.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 грн. на місяць, 4 тарифний розряд шпк "солдат".
Згідно Витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.07.2022 року №143, солдата ОСОБА_1 , водія протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки призначеного наказом командира в/ч НОМЕР_4 ( по особовому складу) від 16.07.2022 року №2/24-РС на посаду водієм 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, ВОС -790037А вважати таким, що 18.07.2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом в розмірі 2730 грн. на місяць, шпк "солдат", 4 тарифний розряд.
Згідно довідки військово-лікарської комісії №182 від 19.07.2022 року Військової частини НОМЕР_5 , солдат ОСОБА_1 стан після операції, 15.07.2022, травма, так, пов'язана з проходження військової служби. В довідці вказано про потребу відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
21.01.2023 року ОСОБА_1 склав на ім'я командира В/ч НОМЕР_1 , начальника медичної служби В/ч НОМЕР_1 рапорт, в якому просив надати направлення для проходження ВЛ комісії після поранення, яке відбулося 22.05.2022р.; надати довідку про обставини і характер поранення, яке відбулося 22.05.2022 року; не надавати наказів оскільки на сьогодні не спроможний їх виконувати за станом здоров'я; не рахувати в СЗЧ на підставі наданих документів і пояснень в рапорті.
Заявою від 23.01.2023 року направленої до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 просив Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки переслати його рапорт про надання направлення на ВЛК і довідки щодо обставин поранення до В/ч НОМЕР_1 , оскільки поштова адреса В/ч НОМЕР_1 йому не відома.
Згідно відмітки на копії рапорту від 21.01.2023р. відповідачем його отримано 08.02.2023р. вх.№40.
Так, не погоджуючись з бездіяльністю військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 23.01.2023р. щодо необхідності направлення на військово-лікарську експертну комісію для встановлення подальшого лікування та зобов'язання військову частину НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 , солдата в/ч НОМЕР_1 , від 23.01.2023р. та прийняти рішення про направлення солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 солдата в/ч НОМЕР_1 на проходження військово-лікарняної експертної комісії, про що надати письмову відповідь у відповідності до 112, 115 Дисциплінарного Статуту ЗСУ і змісту статті 20 Закону України "Про звернення громадян", позивач 17.02.2023р. (згідно штемпелю поштової установи) звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому зокрема: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це завжди пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Відповідно п. 2.1.6. Інструкції з діловодства у Збройних Силах України затвердженої Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 07.04.2017 № 124 рапорт (заява) письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Відповідно до пункту 115 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» вимоги до звернення військовослужбовця, порядок розгляду пропозицій, заяв та скарг, строки розгляду, права військовослужбовця під час розгляду заяви чи скарги, обов'язки командирів, органів військового управління щодо розгляду звернень військовослужбовців регулюються законодавством України про звернення громадян, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із рапортом від 21.01.2022 року.
Вказаний рапорт отримано відповідачем 08.02.2023 року (вх.№40), що підтверджується відміткою на копії рапорту.
Позивач з позовною заявою щодо визнання бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо відсутності дій з розгляду та надання відповіді на рапорт складений 23.01.2023р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 17.02.2023 року, що підтверджується відбитком відділення поштового зв'язку на конверті.
Разом з тим, листом Військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2023 року №1373 "Щодо розгляду рапорту", на виконання розпорядження командира в/ч НОМЕР_4 , рапорт (скарга) від 21.02.2023 року щодо неможливості вчасного прибуття на службу до в/ч НОМЕР_1 після проходження лікування, надання документів та з інших службових питань, розглянуто та повідомлено зокрема щодо порядку (процедури) надання рапорту, щодо проходження лікування заявником та опрацювання наданих медичних документів, щодо направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК), щодо встановлення причин та обставин отриманого поранення, щодо неповернення вчасно без поважних причин на службу до в/ч НОМЕР_1 після відпустки за станом здоров'я.
З огляду на зазначене, станом на час звернення до суду з даним позовом, строк розгляду рапорту від 21.01.2023 року не сплинув, що виключає обставини бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко