про закриття провадження у справі
17 травня 2023 рокуЛуцькСправа № 140/6524/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та невиплати з 04.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), та зобов'язання, починаючи з 04.10.2022 провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, є непрацюючим пенсіонером та проживає в с. Будки Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Позивач вказує, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018, має право на щомісячне отримання встановленого статтею 39 Закону № 796-ХІІ підвищення до пенсії як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат. Проте, відповідач виплату підвищення до пенсії не здійснює, чим допускає протиправну бездіяльність.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а. с. 21).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 05.05.2023 № 0300-0902-7/22881 (а. с. 23-25) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку із відсутністю законних підстав для проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру в розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Крім того, позивач уже зверталася до суду із тотожними позовними вимогами, спір між сторонами вирішений рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 140/2926/22, відповідачем проведено нарахування доплати до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ на виконання вказаного рішення суду.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для закриття провадження у справі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 8), знаходиться на обліку в органах ПФУ як одержувач пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону № 796-ХІІ, пенсію призначено з 15.01.2002, не перебуває у трудових відносинах, що підтверджується пенсійним посвідченням (а. с. 9), записами у трудовій книжці (а. с. 10-12), листом ГУ ПФУ у Волинській області від 29.03.2023 № 7843-7784/О-02/8-0300/23 (а. с. 18).
Позивач, відповідно до паспортних даних (а. с. 6-7), зареєстрована в с. Будки (колишнього Маневицького району) Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Судом також встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 (з урахуванням ухвали від 07.06.2022 про внесення виправлень у судове рішення) у справі № 140/2926/22 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області провести з 21.09.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік) (а. с. 30-32).
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 140/2926/22, ГУ ПФУ у Волинській області за період з 21.09.2021 по 30.05.2022 здійснено нарахування підвищення до пенсії в загальній сумі 37686,88 грн (а. с. 26).
Суд наголошує на тому, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 140/2926/22 не вказано кінцевої дати, до якої ГУ ПФУ у Волинській області зобов'язано здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796-ХІІ.
Суд враховує правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у зразковій справі № 240/4937/18, яка полягає у такому.
Передбачена статтею 39 Закону № 796-ХІІ доплата є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання такої доплати або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно з усталеною судовою практикою (постанови Верховного Суду України від 23.04.2013 № 21-239а11, від 19.03.2013 № 21-53а13, від 05.11.2013 № 21-293а13, від 07.07.2014 № 21-222014 тощо), відступу від якої не здійснювалось Верховним Судом, виплати за рішеннями судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача. Вказана правова позиція підтримана у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 620/2928/20.
Отже, суд дійшов висновку про те, що у цій справі публічно-правовий спір виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у справі № 140/2926/22, у якій Волинський окружний адміністративний суд 28.04.2022 постановив рішення, яке набрало законної сили (а саме, спір між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ у Волинській області щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796-ХІІ).
Додатково суд звертає увагу позивача, що згідно із частиною четвертою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити, у тому числі стягувачем та органом державної виконавчої служби, для того, щоб зобов'язати боржника належним чином виконати рішення суду.
Тобто, ОСОБА_1 , з метою примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 140/2926/22, має право отримати виконавчий лист та пред'явити його до примусового виконання до органів державної виконавчої служби.
Статтею 287 КАС України передбачено право учасників виконавчого провадження (зокрема, стягувачів) звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси. Крім того, процесуальним законодавством встановлені такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Згідно із пунктом 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З урахуванням наведеного, оскільки є таким, що набрало законної сили, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 28.04.2022 у справі № 140/2926/22, тобто у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що і у цій справі, тому провадження у цій справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України необхідно закрити.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 238, статтею 248 КАС України, суд
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії закрити.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.М.Валюх