про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
15 травня 2023 р. Справа № 120/4520/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Вільчинський Олександр Ванадійович, розглянувши матеріали:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023. До позовної заяви додано клопотання про залучення третьої особи, про витребування доказів та призначення експертизи.
Ухвалою від 24.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.
09.05.2023, у встановлений судом строк, на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, за змістом якої позивач надав пояснення щодо зазначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків.
Дослідивши вказану заяву, доходжу висновку про наявність підстав для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залучення до участі у справі третьої особи за клопотанням позивача, виходжу з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, необхідною умовою залучення третіх осіб є факт того, що судове рішення у справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
За змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2023 та зобов'язати військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я позивача з метою визначення ступеня його придатності до військової служби.
Як видно із матеріалів справи, позивач перебуває у складі військової частини НОМЕР_2 .
З огляду на викладене суд вважає, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки осіб військової частини НОМЕР_2 , що є підставою для її залучення до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Пунктом 4 частини 9 ст. 171 КАС України регламентовано, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до ст.ст. 12, 257 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес та думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За приписами ч. 1 ст. 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч. 5 ст. 262 КАС України).
З огляду на викладене, враховуючи характер спірних відносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, вважаю за можливе розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Розглянувши подане клопотання про витребування доказів, враховую таке.
За містом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4 ст. 77 КАС України).
Вимоги до клопотання про витребування доказів та порядок його подання визначені у статті 80 КАС України.
Так, згідно із ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Нормою п. 4 ч. 2 ст. 80 КАС України передбачено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути, окрім іншого, зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач у заявлених лопотаннях просить витребувати у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 документи щодо стану його здоров'я, на підставі яких прийнята 27.01.203 постанова щодо визначення ступеня придатності позивача до військової служби; правовстановлюючі документи, а саме наказ начальника військово-медичного клінічного центру про особовий склад, порядок діяльності та повноваження відповідача. При цьому позивач вважає, що ці документи мають обмежений доступ та можуть бути надані тільки на ухвалу суду.
Поряд із цим до матеріалів справи стороною позивача не надано доказів звернення до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 з метою отримання доказів та відмови в їх отриманні, зокрема з підстав того, що такі документи мають обмежений доступ.
Суд наголошує, що обов'язковою підставою для витребування доказів є те, що особа яка подає відповідне клопотання вживала заходів щодо самостійного отримання доказів, проте, з незалежних від неї обставин такі докази отримати не вдалось.
З огляду на те, що клопотання позивача про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 80 КАС України, суд приходить висновку про відмову в його задоволенні.
Водночас з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у справі, доходжу висновку про наявність підстав для витребування у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 з власної ініціативи суду постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , винесеної за результатами проведеного 27.01.2023 медичного огляду ОСОБА_1 ; медичних та інших документів, які було враховано військово-лікарською комісією під час зазначеного медичного огляду ОСОБА_1 та на підставі яких за результатами огляду було винесено відповідну постанову.
Відповідно до частин 6-9 статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 149 КАС України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення.
У випадку невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника (ч. 3 ст. 149 КАС України).
Суд звертає увагу відповідача на обов'язок неухильно виконувати у тому числі вимоги ухвали про витребування доказів з метою виключення підстав для застосування заходів процесуального примусу.
Щодо клопотання про призначення експертизи, то суд зазначає таке.
Згідно з частинами першою-третьою статті 101 КАС України висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені в результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до частини першої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Отже, експертиза призначається у разі необхідності з'ясування судом обставин, які стосуються предмету доказування, у спірному випадку обставин, які підтверджують заявлені позовні вимоги.
Обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення спору по суті.
Суд зазначає, що предметом позовної заяви є правомірність постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 щодо солдата військової служби за призовом ОСОБА_1 , 1989 р.н., в/ч НОМЕР_2 , відповідно до якої його визнано придатним до військової служби.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII визначено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до підпункту 1.2.2 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є, зокрема, інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна, електротранспортна експертиза; експертиза технічного стану ліфтів.
Питання судово-медичної експертизи регламентовано положеннями Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995 (далі - Інструкція №6).
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №6 судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об'єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Судово-медична експертиза виконується згідно з Законом України "Про судову експертизу", процесуальним законодавством, іншими законодавчими актами, міжнародними договорами та угодами про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності, даною Інструкцією та нормативними документами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995.
Судово-медична експертиза здійснюється на принципах законності, об'єктивності, повноти дослідження та незалежності державними установами - бюро судово-медичних експертиз (пункт 1.2 Інструкції №6).
Згідно з пунктом 1.4 цієї ж Інструкції до компетенції судово-медичної експертизи належить: експертиза трупів у випадках насильницької смерті: експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи; експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб; експертиза речових доказів; експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.
При цьому питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством. Так, відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом;
установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.
Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
При цьому зміст Положення №402 вказує на те, що у спірних та складних випадках, при наявності скарг право проведення повторного медичного огляду надається ВЛК вищого рівня, а винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК.
Таким чином, вирішення питань, які просить поставити експерту позивач, відносить до виключної компетенції військово-лікарської комісії. Відповідне рішення ВЛК приймається на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Окрім того, позивачем не наведено, як саме висновок експерта за вказаними ним питаннями може вплинути на розгляд справи по суті за приведених вище обставин, та чи може такий висновок мати значення для встановлення істини у справі, а також для повного та всебічного вирішення цього спору. Клопотання не містить обґрунтування, яким чином відповіді на поставлені питання можуть підтвердити чи спростувати позовні вимоги.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про призначення судово-медичної експертизи в адміністративній справі є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 49, 72, 80, 101, 102, 160, 161, 171, 248, 256, 257, 262 КАС України,
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.
2. Залучити до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
3. Розгляд справи здійснюватиметься суддею Вільчинським Олександром Ванадійовичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
4. Роз'яснити учасникам справи, що судовий розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
5. У задоволенні клопотань позивача про витребування доказів та призначення експертизи відмовити.
6. Встановити відповідачу:
- 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку ст. 162 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;
- 3-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку ст. 164 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
7. Встановити позивачеві 3-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку ст. 163 КАС України із відповідними доказами та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.
8. Встановити третій особі 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання письмових пояснень щодо позову або відзиву в порядку ст. 165 КАС України із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються пояснення, та документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
9. Витребувати з власної ініціативи суду у військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати надати у строк, встановлений судом для надання відзиву, належним чином засвідчені копії: постанови військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , винесену за результатами проведеного 27.01.2023 медичного огляду ОСОБА_1 ; медичних та інших документів, які було враховано військово-лікарською комісією під час зазначеного медичного огляду ОСОБА_1 та на підставі яких за результатами огляду було винесено відповідну постанову.
10. Роз'яснити відповідачу, що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
11. Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".
12. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу та третій особі також копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Вільчинський Олександр Ванадійович