Справа № 450/5467/21 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.
Провадження № 33/811/535/23 Доповідач: Романюк М. Ф.
16 травня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кобилинського А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_2 18.11.2021 року о 00:30 год. на а/д Західний обхід м. Львова 14 км + 500 м водій ОСОБА_1 керував скутером «Мерседес-БензАтего» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законодавством порядку проводився у КНП ЛОР «ЛОМЦ». Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року та закрити провадження у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт покликається на те, що ні він, ні його адвокати не були повідомлені про розгляд справи призначений на 07.11.2022 року, копію постанови отримав 13.03.2022 року.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що про штраф та позбавлення прав, стало відомо лише з «Дії».
Зазначає, що ознайомившись з матеріалами справи апелянт не побачив ні документів про повноваження адвокатів, ні їх клопотання, ні поданого висновку, ні постанови суду від 01.02.2022 року про доопрацювання матеріали адміністративної справи.
Звертає увагу, що він та його адвокати не були присутні в судовому засіданні та не могли суду викласти обставини, які мали місце, з посиланням на відповідні докази.
Вказує , що з матеріалів справи вбачається, що судова повістка направлялася до с. Воротнів, Луцького району, але повістку ОСОБА_1 не отримував, свого підпису ніде не ставив, адвокати про засідання не повідомлятись.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Кобилинського А.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд на стан наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Положеннями п. 9 р. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. передбачено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення медичного огляду.
Як вбачається з вищенаведених правових норм, законодавцем встановлені імперативні вимоги до процедури проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я водіями; такий огляд має бути проведений не пізніше ніж протягом двох годин після встановлення ознак сп'яніння. Даний правовий механізм забезпечує достовірність результатів проведеного медичного огляду.
Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведений з порушенням вказаних вимог, а суддя місцевого суду у порушення положень ст.ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об'єктивно не з'ясував обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов помилкового висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції формально послався на те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №259592 від 09.12.2021, відеозаписом з місця події , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протокол огляду місця події від 18.11.2021, схемою до протоколу огляду місця події від 18.11.2021, постановою про закриття кримінального провадження від 13.05.2022 ,- без належного аналізу зазначених доказів та оцінки їх у розумінні ст. 252 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №259592 від 09 грудня 2021 року, ОСОБА_1 18.11.2021 року о 00:30 год. на а/д Західний обхід м. Львова 14 км + 500 м керував автомобілем «Мерседес-БензАтего» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку проводився у КНП ЛОР «ЛОМЦ», висновок №002526, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, 18 листопада 2021 року о 00 год. 30 хв. інспекторами поліції встановлені підстави для здійснення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, однак медичний огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відбувся о 05.38 год., тобто у порушення ч. 4 ст. 266 КУпАП більше ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Більше того, долучена до матеріалів справи копія висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.21) через неналежну якість є взагалі нечитабельною, що залишає сумніви в доведеності вини водія. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, оскільки в силу ст. 62 Конституції України цей сумнів трактує на користь водія.
Окрім того, в матеріалах справи відсутній відеозапис з місця події на який покликається суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, оскільки була порушена процедура проведення медичного огляду ОСОБА_1 , складений за результатами дослідження висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.21) вважатися допустимим доказом не може, а відтак не може підтверджувати вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази, як кожен окремо так і в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції не дотримався вимог ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, не встановив всі фактичні обставини справи та дійшов необґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі.
Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, з огляду на відсутність інших достатніх, допустимих та належних доказів, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року.
Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 07 листопада 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Ф.Романюк