Дата документу 17.05.2023 Справа № 331/4812/22
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №331/4812/22 Головуючий у 1-й інстанції: Антоненко М.В.
Провадження №22-ц/807/1235/23 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
17 травня 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., переглянувши апеляційну скаргуприватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, -
У грудні 2022 року приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу до погашення в повному обсязі заборгованості за виконавчим документом № 310/500/20 виданого 28 жовтня 2020 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сплат» заборгованість за кредитним договором IKAPNAOG.27077.001 від 07 лютого 2012 року у розмірі 55811 грн 92 коп (яка складається з: 30998,30 грн основна заборгованість, 24742,17 грн заборгованість за відсотками, 71,45 грн - пеня).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року подання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївнипро тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документузалишено без задоволення.
Не погоджуючись із вказаним судовий рішенням, приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду в електронній формі через підсистему Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2023 року поновлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївні строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2023 року. Водночас, апеляційну залишено без руху для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірів 429,44 грн. Також, роз'яснено, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ч.3 ст. 185, ст.357 ЦПК України(а.с.171-178).
Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгеніївна має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дана ухвала в електронному вигляді доставлена до електронного кабінету приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни 16 травня 2023 року о 08-45 год, що підтверджується довідкою відповідального працівника про доставку електронного документа (а.с.179).
16 травня 2023 року до Запорізького апеляційного суду надійшло клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про звільнення їївід сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, в якому заявник посилалась на скрутний матеріальний стан, сплатити судовий збір за рахунок власних коштів у неї в даний час немає можливості, так як втрачено все рухоме і нерухоме майно у м. Маріуполі, доходів від професійної діяльності після 24 лютого 2022 року немає.
Перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївнипро звільнення її від сплати судового збору, задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки апеляційним судом сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів та докази щодо наявності, чи відсутності будь-якого майна (рухомого/нерухомого).
Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім'ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та надати докази, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Надану скаржником податкову декларацію про майновий стан і доходи не можна вважати належним доказом її скрутного матеріального становища, оскільки вона подається самим приватним виконавцем, не відображає фінансове становище та не свідчить про те, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Окремо слід звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 2 статті 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Тобто, за вищевказаних обставин від сплати судового збору звільняються позивачі-фізичні особи. Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. в зазначеній справі не є позивачем-фізичною особою, а виступає як суб'єкт незалежної професійної діяльності, відсутні підстави для звільнення її від сплати судового збору.
Конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Частиною 4 ст.10 ЦПК України і ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов'язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («JedamskiandJedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
В силу п.29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р., в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та надати докази, на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не долучено доказів, які б свідчити про її незадовільний майновий стан.
Так, виписка руху коштів на банківському рахунку для зарахування винагороди приватного виконавця з 25 лютого 2022 року по 09 березня 2023 року, виписка руху коштів на банківському рахунку для зарахування витрат виконавчого провадження з 18 березня 2022 року по 09 березня 2023 року, лист приватного виконавця про авансування ТОВ «Глобал Сплаті» від 15 березня 2023 року, відповідь ТОВ «Глобал Сплаті» від 09 травня 2023 року за № 1609 не підтверджують в повній мірі саме майновий стан заявника.
Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не довела, що її фінансовий стан (в розумінні, наведеному в рішеннях ЄСПЛ в справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі») унеможливлює сплату судового збору в сумі 429,44 грн.
Передбачений законом розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду (536,80 грн у 2023 році, 429,44 грн при подачі апеляційної скарги через систему «Електронний суд») не є надмірним та не свідчить про наявність перешкод у доступі до правосуддя.
На підтвердження скрутного матеріального стану скаржником не надано докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Отже, наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або його розстрочення, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме скаржником не надано довідки з УПФУ за звітній 2022 рік, УСЗН станом на день подачі апеляційної скарги, ДПС України за звітний 2022 рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, докази щодо наявності, чи відсутності будь-якого майна (рухомого/нерухомого).
Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору, його зменшення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання, з огляду на вищевикладене вважаю за необхідне залишити клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про звільнення її від сплати судового збору без задоволення.
Водночас, скаржнику роз'яснюється, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору, про розстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.
За вказаних обставин судовий збір за подання апеляційної скарги в даній справі становить 429,44 грн (2684*0,2*0,8).
Реквізитами банківської установи з 01 січня 2021 року є:
22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)
Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;
Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;
Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Відомча ознака: «80» Апеляційні суди
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на судове рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст. 127 ЦПК України необхідно продовжити скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 357 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2023 року відмовити.
Продовжити приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни строк для виконання вимог ухвали Запорізького апеляційного суду від 15 травня 2023 року та надати їй строк 10 днівз дня вручення копії ухвали для сплати судового збору в сумі 426,44 грн.
Оригінал документа про оплату судового збору надіслати до Запорізького апеляційного суду.
У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.С. Подліянова