Справа № 686/12019/23
Провадження № 2/686/3890/23
(про залишення позовної заяви без руху)
17 травня 2023 р. м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Продан Б.Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Радгосп Лісовогринівецький», третя особа: Фонд державного майна України
про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права на своєчасне отримання винагороди за працю,
Позивач звернулась до суду із позовом до Державного підприємства «Радгосп Лісовогринівецький», третя особа: Фонд державного майна України про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права на своєчасне отримання винагороди за працю.
Під час прийняття позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує позовну заяву тим, що перебував з відповідачем у трудових відносинах та в період з 01.01.2020 року по 02.03.2023 року йому не було виплачено заробітну плату та всі виплати пов'язані зі звільненням у зв'язку із чим зазнав моральної шкоди, яку оцінив у 100 000 000 грн.
Позивач у своїй заяві вказує, що звільнений від сплати судового збору на підставі ст.3 ч. 2 п. 13 Закону України «Про судовий збір», за якою судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, а тому позивач звільняється від сплати судового збору як особа що подала позов про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень. Також позивач посилається на ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», за якою споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Суд вважає такі посилання позивача безпідставними та необґрунтованими, оскільки він звернувся з позовом про відшкодування шкоди у зв'язку із невиплатою заробітної плати до підприємства, із яким він перебував у трудових відносинах, а споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.
ЗУ «Про захист прав споживачів» регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Таким чином, суд вважає, що позивачем наведено неналежні підстави для звільнення від сплати судового збору за вказаним позовом.
Верховний Суд висловив позицію у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, про те що вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, а отже, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Відповідно ст. 4 ч. 2 п. 1 пп. 2 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, стягується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З 1 січня 2023 встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 2 684 грн., згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Оскільки один відсоток від зазначеної позивачем ціни позову становить 1 000 000 грн., що перевищує гранично допустимий розмір, який обчислюється 5 розмірами прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 13 420 грн. або зазначити інші підстави для звільнення від сплати судового збору.
Оскільки подана заява не відповідає вимогам закону, суддя вважає, що її слід залишити без руху.
Керуючись ст. 185 України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Радгосп Лісовогринівецький», третя особа: Фонд державного майна України про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права на своєчасне отримання винагороди за працю, - залишити без руху і надати позивачу термін для виправлення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя