02.02.2023 Справа №607/1257/22
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л. за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Істеревича А.З., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Онищук М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі клопотання про стягнення витрат на правову допомогу в цивільну справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на 1/2 частину квартири,
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на 1/2 частину квартири.
За результатами розгляду справи по суті Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 14.12.2022 постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду за заявою позивача у справі.
Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Онищук М.Б. подано клопотання про стягнення витрат на правову допомогу.
В обґрунтування поданого клопотання адвокат Онищук М.Б. зазначила, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України)
Відповідно до ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановления ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).
ОСОБА_2 було укладено договір про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022 із Адвокатським об'єднання «Лексгард», за яким отримано правничу допомогу від адвоката Онищук М.Б.
Отже, вказала представник відповідача, зважаючи на наведене, у даному випадку наявні підстави для стягнення із позивача витрат відповідача ОСОБА_2 на правничу допомогу, оскільки мали місце необґрунтовані дії Позивача, що полягають у наступному.
Позов ОСОБА_1 у справі №607/1257/22 подано з тим самим предметом та з тих самих підстав, що і у справі №607/10121/21 (в частині вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю із ОСОБА_3 ).
Позов ОСОБА_1 є завідомо безпідставним, оскільки позивачу було достеменно відомо, що спірне майно (квартира, яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 ) не було придбане спільно ним та ОСОБА_3 , а також він ( ОСОБА_1 ) не мав жодного відношення до його набуття ОСОБА_3 , тобто немає жодних підстав для застосування ст. 74 Сімейного кодексу України (на яку здійснено посилання у позовній заяві).
Позивачем протягом майже року (з моменту заявления позову до моменту ухвалення судового рішення від 14.12.2022) здійснювалися щодо ОСОБА_2 вищенаведені процесуальні дії (зокрема, позивач підтримував зазначені позовні вимоги), які мають ознаки зловживання процесуальними правами.
Відповідач ОСОБА_2 під час розгляду даної справи поніс витрати на правничу допомогу адвоката Онищук М.Б. на суму 1600,00 грн, що полягала у наступному:
- ознайомлення із матеріалами справи, вивчення та аналіз ситуації - 0,5 год.;
- підготовка , оформлення та подання письмових пояснень від 09.12.2022 із додатками та клопотання від 14.12.2022 про долучення доказів до матеріалів справи - 1 год.;
- участь у судовому засіданні, що відбулося 14.12.2022 - 0,5 год.
Тобто об'єм правничої допомоги наданий ОСОБА_2 за договором про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022 склав 2 год, що в розрахунку 800 грн/1 год складає 1600,00 гривень.
На підтвердження надання послуг адвокатом надається суду наступні докази, що свідчать про отримання відповідачем ОСОБА_2 правничої допомоги на суму 1600,00 грн, яку ОСОБА_2 має сплати Адвокатському об'єднанню за виконані адвокатом Онищук М.Б. доручення відповідно до договору про надання правничої допомоги:
- Договір про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022, відповідно до п.1.2 якого Адвокатське об'єднання відповідно до узгоджених Сторонами доручень надає ОСОБА_2 правничу допомогу та представляє його в судах цивільної юрисдикції у справі №607/1257/22; за правничу допомогу, передбачену в п.1.2 , Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар), в розрахунку 800 грн/1 год. (п. 3.1 Договору); підставою для оплати послуг Адвокатського об'єднання є виставлений Клієнту рахунок-фактура, який повинен бути оплачений не пізніше наступного дня з моменту його отримання Клієнтом (п.3.2 Договору);
- Акт №1 від 19.12.2022 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 25.11.2022 №1 на суму 1600,00 (Одна тисяча шістсот) гривень;
- Рахунок на оплату від 19.12.2022 до Договору про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022 на суму 1600,00 (Одна тисяча шістсот) гривень;
- Ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1041778 від 25.12.2022;
- Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ТР №000340 від 17.09.2021;
Із вказаних підстав представник відповідача Радчука Г.А. просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Онищук М.Б. в судовому засіданні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підтримала, просить його задовольнити.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Істеревич А.З. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з підстав його необґрунтованості.
Суд, проаналізувавши заявлене клопотання про стягнення витрат на правову допомогу та його підстави, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат, виходячи з наступного.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників судового розгляду ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішене питання про судові витрати.
Як зазначено вище, представник позивача просить стягнути з відповідача 1600 гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених витрат стороною позивача надано суду:
- Договір про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022, відповідно до п.1.2 якого Адвокатське об'єднання відповідно до узгоджених Сторонами доручень надає ОСОБА_2 правничу допомогу та представляє його в судах цивільної юрисдикції у справі №607/1257/22; за правничу допомогу, передбачену в п.1.2 , Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню винагороду (гонорар), в розрахунку 800 грн/1 год. (п. 3.1 Договору); підставою для оплати послуг Адвокатського об'єднання є виставлений Клієнту рахунок-фактура, який повинен бути оплачений не пізніше наступного дня з моменту його отримання Клієнтом (п.3.2 Договору);
- Акт №1 від 19.12.2022 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 25.11.2022 №1 на суму 1600,00 (Одна тисяча шістсот) гривень;
- Рахунок на оплату від 19.12.2022 до Договору про надання правничої допомоги №1 від 25.11.2022 на суму 1600,00 (Одна тисяча шістсот) гривень;
- Ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1041778 від 25.12.2022;
- Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ТР №000340 від 17.09.2021.
Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно положень ч.5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Відповідно до положень ч.9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу судом взято до уваги правовий висновок, що міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де зазначено, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, судом у даній справі позов ОСОБА_1 , за заявою останнього, залишено без розгляду.
Суд вважає, що зі сторони позивача мали місце необґрунтовані дії позивача, оскільки позивачем у позовній заяві про визнання квартири АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю, в якості однієї із підстав позову зазначалось, що ним та ОСОБА_3 , за час спільного проживання в період часу з 2005 до 10 квітня 2021 року було придбане нерухоме майно, в тому числі двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , в зв'язку із чим просив визнати вказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, а також визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири. Однак, у письмових пояснень представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Онищук М.Б. зазначає, що наведені позивачем твердження не відповідають дійсності, оскільки вказана квартира була подарована ОСОБА_3 ще у 1997 році ОСОБА_4 , про що свідчить договір дарування квартири від 21.06.1997, посвідчений приватним нотаріусом Іваненко О.С. та зареєстрований в реєстрі за №1362, копія якого долучається представником відповідача до письмових пояснень.
Отже, такі дії позивача суд вважає необґрунтованими, в зв'язку із чим відповідач, при залишенні позову без розгляду за заявою позивача, має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги.
За вказаних обставин справи суд вважає, що з позивача слід стягнути в користь відповідача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 1600 гривень. Вказану компенсацію суд вважає обґрунтованою, доведеною та співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 137 263, 265, 270 ЦПК України суд,
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на 1/2 частину квартири.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1600 гривень судових витрат понесених на оплату професійної правничої допомоги.
Копію додаткового рішення направити учасникам справи.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину додаткового рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного додаткового судового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресом: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресом: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Відповідач: Тернопільська міська рада, адреса: вул. Листопадова, 6, м. Тернопіль, код ЄДРПОУ 34334305.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич