Справа № 606/1937/22
16 травня 2023 року м. Теребовля
Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Мельник А.В.
за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовлі в режимі відеоконференції цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які діють в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що позивач є власником вказаного вище житлового будинку. У належному ОСОБА_2 житлі зареєстровані відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не проживають в даному житловому приміщенні з 2008 року, витрати по його утриманні не несуть, комунальні платежі не сплачують, особистих речей у будинку не мають і взагалі ним не цікавляться. Реєстрація відповідачів у будинку створює позивачу певні незручності, оскільки вона не має змоги в повному обсязі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном.
За вказаних обставин, позивач просить суд визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 15.11.2022 відкрито провадження у справі за даним позовом. Поставлено розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
У підготовчому судовому засіданні 10.01.2023 судом було задоволено клопотання представника позивача та протокольною ухвалою без виходу до нарадчої кімнати залучено до участі у справі в якості третьої особи Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області. Крім того, ухвалою суду від 10.01.2023 зобов'язано Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області надати суду висновок щодо розв'язання спору про визнання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
28.02.2023 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування селищної ради про доцільність визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як такого, що втратив право на користування житловим приміщенням.
Ухвалою суду від 16.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Сивак Т.М. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у ньому та просив суд його задовольнити, не заперечував щодо постановлення заочного рішення у справі.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися повторно з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином за адресою їх місця реєстрації, відзиву на позов не подали, про поважність причин неможливості прибуття їх в судове засідання суд не повідомили. Тому суд, враховуючи положення статті 280 ЦПК України, вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів та постановлення заочного рішення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.10.2022 (а.с. 6).
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією будинкової книги для прописки громадян, що проживають по АДРЕСА_1 (на даний час Тернопільський район) Тернопільської області (а.с. 7-9) та довідками №1624, 1625, виданими Микулинецькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області від 14.11.2022.
Відповідно до акту № 41 від 30.08.2021, складеного комісією, яка складається з депутата Микулинецької селищної ради Рокецького А.Я., сусідів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не проживають у будинку, що по АДРЕСА_1 з 01.09.2008 по даний час у зв'язку із виїздом за межі України на постійне місце проживання (а.с.10).
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
Статтею 41 Конституції України закріплено право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог статті 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо цього майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно статі 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статті 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , не проживають більше року та не з'являються, щоб знятися з реєстраційного обліку.
Будь-яких доказів про поважність причин відсутності відповідачів у спірному житловому будинку суду представлено не було.
Крім того, суд враховує те, що як вбачається з матеріалів справи, в будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована неповнолітня дитина ОСОБА_5 , якого позивач також просить визнати таким, що втратив право на користування житловим будинком.
Частинами другою та третьою статті 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.
Згідно статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.
Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.
Згідно висновку Органу опіки та піклування Микулинецької селищної ради про доцільність визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як такого, що втратив право користування житловим приміщенням, Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради у зв'язку з тим, що дитина постійно проживає разом з її законними представниками в Іспанії, вважає за доцільне надати згоду на визнання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.64).
Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх неповнолітній син ОСОБА_5 за вказаною вище адресою не проживають понад один рік. Вони добровільно визначили собі інше місце проживання і спірним жилим приміщенням не користуються. Будь-яких перешкод, які б чинилися відповідачам у користуванні цим майном, судом не встановлено.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в даному випадку має місце порушення прав позивача відповідачами, які підлягають захисту в порядку усунення позивачу перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом визнання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 263, 265, 280, 282, 284, 287, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які діють в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання яких: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 17.05.2023.
Суддя А.В.Мельник