Справа № 606/913/23
17 травня 2023 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Іванченко Алла Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від командира 5 батальйону охорони військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командира 2 взводу 2 роти 5 батальйону охорони, сержанта за призовом під час мобілізації (на особливий період), місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.172-20 КУПАП, В С Т А Н О В И В :
12 травня 2023 року ОСОБА_1 перебуваючи в пункті постійної дислокації (біля с.Плебанівка Тернопільської області) перебував на службі в стані алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, почервоніння очей та обличчя. Вказаними діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.172-20 КУПАП.
ОСОБА_1 свою вину у скоєному правопорушенні визнав повністю.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку:
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно дост.251КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, крім іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, а саме: протоколом командира 5 батальйону охорони військові частини НОМЕР_1 про військове адміністративне правопорушення за частиною 3 ст.172-20 КУПАП від 13 травня 2023 року; поясненнями ОСОБА_1 ; поясненнями свідка ОСОБА_2 ; витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 07.03.2022 року м.Червоноград №9, згідно якого, вважати таким, що вибули 07.03. 2022 року на важливі об'єкти і комунікації державного значення державного значення національної транспортної системи України з метою здійснення їх охорони та оборони: зона територіальної оборони № НОМЕР_2 , об'єкт за №109; випискою з амбулаторної карти №25, згідно якої ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, 3,3 проміле.
Доказів, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Так, відповідно до Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію» затвердженого Законом України від 1.03.2014 року № 1126-VІ, в Україні оголошено часткову мобілізацію, отже з того часу настав особливий період, який триває по теперішній час.
Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами президента України є складовою частиною особливого періоду.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час, частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, і на теперішній час не завершився.
Диспозицією ч.3 ст.172-20 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Згідно з ч. 4 ст.15Кодексу України про адміністративні правопорушення військовослужбовці за вчинення військових адміністративних правопорушень несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20КУпАП знайшла своє підтвердження і тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши на нього адміністративне стягнення в межах її санкції.
В якості обставин, що, згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд визнає визнання своєї вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення згідно зіст. 35 КУпАП, суд не вбачає.
Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, що ОСОБА_1 не є інвалідом, проходить військову службу під час дії військового стану, тому до ОСОБА_1 належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, що на думку суду, є адекватною мірою відповідальності з метою виховання, а також запобіганню вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч.3 ст.172-20, 252, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536,80 ( п'ятсот тридцять шість грн.) 80 коп. в дохід держави.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області.
Суддя А.М.Іванченко