Рішення від 10.05.2023 по справі 603/166/23

Справа № 603/166/23

Провадження №2-о/603/23/2023

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2023 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І.М.

секретаря судового засідання Б'єлі Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

заявник: ОСОБА_1

представник заявника: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

предмет заяви: встановлення юридичного факту

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст заявлених вимог.

Представник заявника адвокат Андрусенко І.Я. звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області в інтересах ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту належності останньому правовстановлюючого документа, а саме, трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1985 року, виданої на ім'я « ОСОБА_2 ».

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 07.11.2022 року заявник звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відділу обслуговування №3 (сервісного центру) у м.Монастириська із заявою про призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 11.11.2023 заявнику було відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із тим, що він мас менше 29 років стажу.

У рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зазначено, що до страхового стажу роботи не враховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з датою заповнення від 02.12.1985, оскільки по-батькові не відповідає паспортним даним ( ОСОБА_3 (рос.)).

ІІ. Процесуальні рішення в справі.

Ухвалою судді Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І.М. від 05.04.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

ІІІ. Позиції сторін.

У зв'язку з виникненням труднощів для реалізації подальших прав заявника для оформлення документів на призначення пенсії, представник заявника просить встановити факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1985 року, виданої на ім'я « ОСОБА_2 ».

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, проте представник заявника в позовній заяві просить розглянути дану заяву без його участі та без участі заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник заінтересованої особи Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, проте подав відзив в якому просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення вважаючи, що існує спір про право.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначене суд не вбачає перешкод у судовому розгляді справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Рішенням Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області №192150004106 від 11.11.2022 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком та повідомлено, що призначити пенсію за віком не має підстав, оскільки на момент звернення за призначенням пенсії страховий стаж заявника складає 6 років 0 місяців 12 днів, що є меншим за необхідний стаж 29 років. До страхового стажу не зараховано період навчання згідно посвідчення № НОМЕР_2 з датою заповнення від 05.05.1980 року (не зазначено присвоєння кваліфікації) та періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 з датою заповнення від 02.12.1985 року, оскільки по-батькові не відповідає паспорту ( ОСОБА_4 (рос.) - ОСОБА_5 (рос)), що унеможливило призначення заявнику пенсії за віком.

Документами, які підтверджують належність позивачу Трудової книжки виданої 02.12.1985 року серії НОМЕР_1 на ім'я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », освіти вищої, професії, спеціальності - інженер-механік:

-Паспорта громадянина України заявника серії НОМЕР_3 виданого 30.06.1999 року, де він записаний як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-Копія Трудової книжки колгоспника виданої 30.11.1985 року серії НОМЕР_4 виданої на ім'я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіти вищої, професії - інженер-механік.

З аналізу вищезазначених документів та даних, які в них містяться судом встановлено, що рік народження, освіта та спеціальність в трудових книжках серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_4 є ідентичними. Також, рік народження заявника в паспорті громадянина України серії НОМЕР_3 є ідентичним з роком народження в вищевказаних трудових книжках, а тому суд дійшов висновку, що заявник по справі, ОСОБА_1 і « ОСОБА_2 », одна і та сама особа.

Також, судом встановлено, що виправити помилки в імені по-батькові заявника немає можливості, оскільки на даний час установи, вказані в трудовій книжці серії НОМЕР_1 в яких працював заявник припинили свою діяльність.

Ні п.2.6 ні п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена наказом від 29.07.1993 року №58 не передбачена можливість виправлення помилки у трудовій книжці, яка стосується відомостей про працівника.

V. Джерела права й акти їх застосування.

Визначаючись із заявленою вимогою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В даному випадку встановлення факту належності правовстановлюючого документу заявникові необхідно для включення певних періодів роботи до трудового стажу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений ч. 1 ст. 315 ЦПК України.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

У даній справі заявник просив встановити належність йому трудової книжки, у якій ім'я та по-батькові не співпадають з ім'ям та по-батькові, вказаним у паспорті. Ім'я та день, місяць, рік народження вказані правильно.

Встановлення належності трудової книжки надають заявнику право на включення певних періодів роботи до трудового стажу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Враховуючи вищезазначене, слід зробити висновок про те, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 року № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 18.11.2020 року у справі № 554/3600/19 (провадження № 61-8937св20), від 25.11.2020 року у справі № 636/4087/19 (провадження № 61-13847св20), від 19.06.2019 року у справі № 752/20365/16-ц (провадження № 61-24660св18), від 05.12.2019 року у справі № 750/9847/18 (провадження № 61-18230св19).

Звертаючись до суду з цією заявою, представник заявника просив встановити ОСОБА_1 факт належності йому правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки, оскільки неправильне зазначення його імені та по-батькові у цьому документі перешкоджає зарахувати період роботи до страхового стажу. Іншої можливості встановити факт належності йому трудової книжки немає.

Таким чином, факт, що просить встановити заявник має юридичне значення та законом прямо віднесено встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів до справ окремого провадження (розділ IV ЦПК України), а тому твердження відповідача про наявність у даному випадку спору про право необґрунтовані так як судом встановлюється факт належності заявнику правовстановлюючого документу (трудової книжки), а не трудового стажу, що узгоджується із положеннями п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637), де передбачено, що якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Отже, у судовому порядку відповідно до п. 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення заяви представника заявника, яка діє в інтересах ОСОБА_1

VI.Судові витрати.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтею 124 Конституції України, ст. ст. 13, 81, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ч. 5 ст. 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника заявника адвоката Андрусенка Ігоря Ярославовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 :

-Трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.12.1985 року, виданої на ім'я « ОСОБА_2 ».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі ухвалення рішення за відсутності учасників справи протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення чи ухвалення рішення за відсутності учасників справи або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.05.2023 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Андрусенко Ігор Ярославович, (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №701 від 27.04.2012 року, Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 06.02.2023 року №56), місцезнаходження якого: вул.Степана Бандери №1 м.Монастириська Тернопільська область.

Заінтересована особа: Головне управління пенсійного фонду України в Тернопільській області (Код ЄДРПОУ 14035769), юридична адреса місцезнаходження якого: Майдан Волі №3 м.Тернопіль.

Суддя І. М. Галіян

Попередній документ
110915876
Наступний документ
110915878
Інформація про рішення:
№ рішення: 110915877
№ справи: 603/166/23
Дата рішення: 10.05.2023
Дата публікації: 19.05.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:; інших фактів, з них:.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (10.04.2023)
Дата надходження: 04.04.2023
Предмет позову: встановлення юридичного факту
Розклад засідань:
09.05.2023 10:30 Монастириський районний суд Тернопільської області