Ухвала від 17.05.2023 по справі 466/658/20

Справа № 466/658/20

Провадження № 1-кп/466/204/23

УХВАЛА

08 травня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

учасники провадження

секретар ОСОБА_2

прокурор ОСОБА_3

обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14

захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові у кримінальному провадженні №12019140000000007 від 03.01.2019р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28-ч.1 ст.203-2 КК України, клопотання захисника ОСОБА_19 23.02.2023р. про визнання очевидно недопустимими доказами протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю та не дослідження їх, клопотання захисника ОСОБА_15 від 30.03.2023р. про визнання очевидно недопустимими доказами протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю та виключення їх з переліку доказів,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Шевченківського районного суду м.Львова перебуває вказане кримінальне провадження.

Захисник ОСОБА_19 в судовому засіданні подав клопотання від 23.02.2023р. про визнання доказу очевидно недопустимим. Клопотання подані окремо щодо кожного доказу, а саме : - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4602т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4603т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4604т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4605т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4599т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4606т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4598т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4600т/39/112-2018; - протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4601т/39/112-2018;

На обґрунтування клопотань вказує про те, що ці негласні слідчі (розшукові) дії проводилися відповідно до ухвал суддів Львівського апеляційного суду за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12017140000000425 від 04.05.2017р. Ці матеріали не містили даних за кількома кримінальними правопорушеннями. Після виділення матеріалів досудового розслідування №12019140000000007 від 03.01.2019р. розслідування у кримінальному провадженні № 12017140000000425 від 04.05.2017р. щодо виявленого кримінального правопорушення продовжувалося.

У відповідності до ч.1 ст.257 КПК України в такому разі для використання результатів негласної слідчої (розшукової) дії у даному кримінальному провадженні №12019140000000007 від 03.01.2019р. необхідно було отримати ухвали слідчого судді про надання дозволу на таке використання результатів негласної слідчої (розшукової) дії. Така ухвала слідчого судді відсутня. Це є істотним порушенням прав людини і основоположних свобод і підставою визнання недопустимими доказами вказаних протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю місця і не дослідження їх в суді.

Адвокат ОСОБА_15 в судовому засіданні 30.03.2023р. подала клопотання, в якому просить визнати недопустимими доказами : - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4601т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4600т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4599т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4598т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4606т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4604т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4603т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4605т/39/112-2018; - протокол про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4602т/39/112-2018; матеріальний носій інформації №2821; матеріальний носій інформації №2822 та виключити їх з переліку доказів в порядку ч.2 ст.89 КПК України.

В обґрунтування свого клопотання покликається на аналогічні обставини, зазначає, що отримана у кримінальному провадженні за результатами негласних слідчих (розшукових) дій інформація може бути використана у іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора.

Відсутність такої ухвали є істотним порушенням прав та свобод людини. Тому вказані докази просить суд визнати очевидно недопустимими і виключити їх з числа доказів.

Заперечуючи проти заявлених клопотань, прокурор вказує на те, що у кримінальному провадженні № 12017140000000425 від 04.05.2017р. здійснювалося досудове розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України. Здобувши достатні дані, що в межах цього кримінального провадження розслідуються два паралельні факти зайняття гральним бізнесом, які між собою не пересікаються, прокурором 03.01.2019 прийнято рішення про виділення з матеріалів кримінального провадження №12017140000000425 матеріалів про вчинення кримінального правопорушення щодо зайняття гральним бізнесом в закладах в Брюховичах та Стрию. Також прокурор просить врахувати правовий висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 15.01.2020 у справі №161/5306/16-к щодо відсутності необхідності отримання дозволу слідчого судді в порядку ст.257 КПК України.

Ознайомившись і поданими клопотаннями, письмовим запереченням прокурора, заслухавши доводи учасників провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.

При вирішенні заявленого клопотання суд керується нормами, закріпленими у статтях 84, 86, 87, 89 КПК України.

Відповідно до цих норм доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості У відповідності до ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Кримінальне процесуальне законодавство містить критерії, за якими порушення встановленого КПК України порядку проведення окремих слідчих дій є істотним і призводить до визнання доказів недопустимими (частини 2 і 3 ст. 87 КПК України). Визнаючи той чи інший доказ недопустимим, суд має зазначати конкретну норму процесуального закону, порушення якої з урахуванням наслідків такого порушення та можливості (неможливості) їх усунення дає підстави дійти висновку щодо недопустимості того чи іншого доказу.

Згідно ч.1 ст.257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора.

Саме на відсутність такої ухвали слідчого судді, як на підставу визнання протоколів про результати аудіо-, відеоконтролю місця очевидно недопустимими доказами покликаються захисники у своїх клопотаннях.

Встановлено, що у кримінальному провадженні № 12017140000000425 від 04.05.2017р. здійснювалося досудове розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України - незаконного функціонування на території м.Львова та Львівської області мережі інтерактивних закладів де надається доступ до азартних ігор.

У межах цього кримінального провадження у встановленому законом порядку на підставі ухвал слідчого судді було проведено негласні слідчі (розшукові) дії - аудіо-, відеоконтроль місць за адресами в м.Стрий та в смт.Брюховичі, за результатами яких складено відповідні протоколи.

03.01.2019р. процесуальним прокурором прийнято постанову про виділення з матеріалів кримінального провадження №12017140000000425 за ч.1 ст.203-2 КК України матеріалів про вчинення кримінального правопорушення щодо зайняття гральним бізнесом в закладах в смт.Брюховичі та в м.Стрию. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно № №12019140000000007 від 03.01.2019р. за ч.1 ст.203-2 КК України.

Протоколи за результатами негласних слідчих розшукових дій аудіо-, відеоконтролю місць за адресами в м.Стрий та в смт.Брюховичі, в числі інших матеріалів, в оригіналах виділені у кримінальне провадження №12019140000000007 від 03.01.2019р. за ч.1 ст.203-2 КК України та подані прокурором в числі доказів.

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 21.02.2019 у справі №698/1151/15-к зазначив, що з огляду на те, що постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 25 січня 2018 року з матеріалів кримінального провадження № 420172700000000271 виділено матеріали досудового розслідування, у тому числі докази, отримані в результаті НС(Р)Д у кримінальне провадження № 42018270000000017, а у результаті проведення НС(Р)Д виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке розслідується у даному кримінальному провадженні, тому суд відповідно до вимог ст.257 КПК дійшов висновку, що використання цих матеріалів у кримінальному провадженні № 42018270000000017 не потребує отримання ухвал слідчого судді та правильно визнав вказані докази допустимими

У постанові від 10.12.2020 у справі № 751/602/18 ККС ВС дійшов аналогічного висновку, якщо негласні слідчі (розшукові) дії проводилися у «первинному» кримінальному провадженні, з якого у подальшому були виділені матеріали таких негласних слідчих (розшукових) дій в інше провадження, використання доказів в іншому провадженні не потребує отримання ухвал слідчого судді у порядку, передбаченому ст. 257 КПК України.

Таким чином, у даному кримінальному провадженні №12019140000000007 від 03.01.2019р. отримання ухвал слідчого судді відповідно до вимог ст.257 КПК України не потребувалося.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання вказаних у клопотаннях захисників доказів очевидно недопустимими та виключення їх з переліку доказів, що підлягають дослідженню.

Керуючись ст.ст.84,86,89,257,376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_19 від 23.02.2023р. про визнання очевидно недопустимими доказами :

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4602т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4603т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4604т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4605т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4599т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4606т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4598т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4600т/39/112-2018;

протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 27.12.2018р. № 4601т/39/112-2018;

та не досліджувати їх - залишити без задоволення.

Клопотання захисника ОСОБА_15 від 30.03.2023р. про визнання очевидно недопустимими доказами та виключення з переліку доказів