Справа № 450/1807/23 Провадження № 3/450/1152/23
17 травня 2023 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли 18 квітня 2023 року від ВП № 3 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
09 квітня 2023 року о 17 год. 55 хв. на 561 км автодороги «Київ - Чоп» в с. Липники Львівського району Львівської області водій ОСОБА_1 , будучи 23 лютого 2023 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, керував транспортним засобом марки «Форд» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання 17 травня 2023 року о 11 год. 10 хв. ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом скеруванням судової повістки засобами поштового зв'язку, яку він не отримав, клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення судового розгляду не подав.
Ознайомлюючись з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 473935 від 09 квітня 2023 року, підписуючи такий, адмінправопорушник ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд матеріалів адміністративної справи в Пустомитівському районному суді Львівської області.
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 , який порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 473935 від 09 квітня 2023 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 016578 від 09 квітня 2023 року, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 782387 від 09 квітня 2023 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 09 квітня 2023 року, рапортом працівника поліції, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 квітня 2023 року, витягом з адмінпрактики, копією постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 23 лютого 2023 року по справі № 457/147/23, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП, рапортом працівника поліції, довідкою старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області В. Чухай від 10 квітня 2023 року, згідно якої у ОСОБА_1 відсутнє посвідчення водія, відеозаписами з CD-диску, відповіддю начальника ТСЦ МВС № 4649 О. Чуль № 31/13-4649-538 від 14 квітня 2023 року, згідно якої транспортні засоби у приватній власності ОСОБА_1 відсутні.
Оцінені судом докази доводять винуватість адмінправопорушника ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях адмінправопорушника ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння і відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
За вчинений проступок на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Як вбачається з довідки старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області В. Чухай від 10 квітня 2023 року, згідно інформаційного порталу НП України підсистеми «Пошук посвідчення водія» відсутні відомості щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
Верховний Суд у постанові від 22 травня 2018 року по справі №753/18479/16-к зазначив, що з огляду на положення, передбачені ст. 55 КК України, та диспозицію ч.1 ст. 222 КК України, санкція ч.1 ст. 222 КК України в частині призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, застосовується, в тому числі і до осіб, які на час вчинення зазначеного кримінального правопорушення не займали офіційно певні посади та не займалися офіційно певною діяльністю.
У постанові від 21 червня 2022 року по справі №171/869/21 Верховний Суд дійшов до висновку, що нездійснення особою відповідної діяльності не є підставою для незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права здійснювати таку діяльність
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2022 року по справі № 2-591/11 (14-31цс21) вказала, що інститут аналогії закону і аналогії права первісно був доктринально обґрунтований і застосовувався судами задовго до часткового відображення цього інституту в законодавстві. Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні. Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Велика Палата Верховного Суду неодноразово застосовувала аналогію у процесуальному праві, зокрема у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19, пункт 6.27), від 27 листопада 2019 року у справі № 629/847/15-к (провадження № 13-70кс19), від 16 червня 2020 року у справі № 922/4519/14 (провадження № 12-34гс20, пункт 6.19), від 13 січня 2021 року у справі № 0306/7567/12 (провадження № 13-73кс19, пункт 28), від 28 вересня 2021 року у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункт 105).
Враховуючи викладене, Верховний Суд прийшов до висновку, що відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Крім того, згідно абз. 3 п. 23 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою КМ України від 8 травня 1993 року № 340, у разі коли за отриманням або обміном посвідчення водія звертається особа, позбавлена в установленому порядку права на керування транспортними засобами, після оформлення посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС або уповноваженого суб'єкта повідомляє поліцейським про необхідність внесення ними відповідної інформації до Єдиного державного реєстру МВС або викликає поліцейських для його вилучення, про що ними складається відповідний акт. У такому разі оформлене посвідчення водія вважається виданим, але особа його не отримує.
Відтак, до ОСОБА_1 підлягає застосуванню основне адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Водночас, враховуючи відсутність у приватній власності ОСОБА_1 транспортних засобів, адміністративне стягнення в частині конфіскації таких застосуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в межах ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3000,00 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 , в дохід держави 536 грн. 80 коп. судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Мусієвський В.Є.