Справа № 462/3388/23
провадження 1-кп/462/427/23
16 травня 2023 року м. Львів
Залізничний районний суд м. Львова в складі:
Головуючої судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у кримінальному проваджені №12023141390000300 від 01 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України,
встановив:
в провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор у підготовчому засіданні заявила клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141390000300 від 01 квітня 2023 року.
Клопотання прокурор обґрунтовує тим, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, так як кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів. У разі доведення вини обвинуваченого, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що свідчить про те, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 , який своїми діями може схиляти потерпілу до зміни показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки спосіб вчинення злочину, характеризує обвинуваченого, як особу, що немає достатніх моральних цінностей, соціально-стримуючих факторів, схильного для досягнення своїх злочинних цілей, свідоме нехтування підозрюваним не лише вимогами законодавства, але і загальноприйнятими морально-етичними цінностями, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , вчинив викрадення мобільного телефону в умовах воєнного стану, а тому орган досудового розслідування вважає, що останній є особою суспільно-небезпечною та схильною до вчинення кримінального правопорушення, який залишаючись на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Сторона обвинувачення зазначає про наявність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які передбачені у ст.178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік, який не перешкоджає застосуванню до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливість незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутність перешкод щодо застосування до підозрюваного запобіжних заходів, у тому числі у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання заперечили, захисник ОСОБА_5 , та обвинувачений, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_4 у місті Чорноморську Одеської області. Захисник зазначив, що у такому випадку обвинувачений може брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції. Захисник звернув увагу на те, що батьки ОСОБА_4 є пенсіонерами, матері встановлено другу групу інвалідності. Також в обвинуваченого є бабуся 1932 року народження, яка потребує постійного догляду, та батьки ОСОБА_4 в силу свого віку та можливостей не можуть забезпечувати такий догляд. У разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, захисник просив зменшити розмір застави.
З'ясувавши думку учасників кримінального провадження, оглянувши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора слід задоволити.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ст.176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Позиція Конституційного Суду України, яка узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, вказує на те, що запобіжні заходи (домашній арешт та/або тримання під вартою), які обмежують гарантоване частиною першою статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом, лише за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення враховує положення статей 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення підготовчого судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». На думку суду, відомості, викладені в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, а також посилання прокурора в клопотанні на матеріали можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів на даний час не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього запобіжного заходу з огляду на потреби судового провадження.
Таким чином, при вирішенні клопотання суд бере до уваги наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, той факт, що ОСОБА_4 не має місця постійного проживання у місті Львові, непрацевлаштований, неодружений, з його слів перебуває на обліку в лікаря нарколога, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Суду не подано належних доказів про перебування на утриманні ОСОБА_4 неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб, що свідчить про відсутність достатніх соціальних-стримуючих зв'язків обвинуваченого у його місці його тимчасового перебування, а також у місці проживання та реєстрації.
Суд зауважує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, за наявності встановлених судом обставин, може в подальшому ускладнити досягнення мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.
Відтак, суд вважає встановленим, той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, та прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, доведено, що перебуваючи на волі, ця особа може переховуватись, перешкоджати кримінальному провадженню, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
На час вирішення клопотання судом, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
Беручи до уваги викладене та враховуючи, той факт, що хоча тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає, що жодний більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, наявність яких доведена прокурором.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Отже, суд дійшов висновку про застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 14 липня 2023 року включно.
Також суд враховує вимоги ст.183 КПК України, відповідно якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, і визначає таку, з огляду на положення ч.5 ст. 182 КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 53 680 грн., оскільки саме такий розмір застави, в разі її внесення, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення суми застави на обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.3 ст.182 КПК України, слід покласти обов'язки, передбачені ст.194 КПК України.
Керуючись ст. 177, 178, 193, ч.1 ст.197, 314, 315, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Застосувати до обвинуваченого у кримінальному провадженні №12023141390000300 від 01 квітня 2023 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб, тобто до 14 липня 2023 року включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
У разі внесення вказаної суми застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
прибувати до слідчого, прокурора та суду на кожну вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками кримінального провадження;
- здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон.
Якщо обвинувачений ОСОБА_4 , в разі внесення застави, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається обвинуваченому ОСОБА_4 негайно після її оголошення.
Копію ухвалу направити ДУ «Львівська установа виконання покарання (№ 19)» (79007, м. Львів, вул. Городоцька, 20) - для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м.Львова протягом п'яти діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1