Справа № 462/2181/23
Іменем України
16 травня 2023 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б. М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою:
АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 23.03.2023 року о 08.00 год., перебуваючи за адресою:
АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру до своєї дружини ОСОБА_2 , що полягало у штовханні, завданні стусанів та ляпасів останній, а також ображав її нецензурною лайкою, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в суді пояснив, що вони з дружиною проживають разом на АДРЕСА_1 , 23.03.2023 року між ним та його дружиною ОСОБА_2 дійсно виник конфлікт, оскільки дружина не ночувала вдома того дня, у зв'язку із чим виникло непорозуміння, однак заперечив, викладені у протоколі обставини щодо завдання ним стусанів та ляпасів, штовханини не відповідають дійсності. З дружиною вони примирились, конфлікт врегулювали.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 23.03.2023 року перебувала у своєї тітки, з цього приводу між нею та чоловіком виникло непорозуміння, що надалі призвело до конфлікту, в ході якого на емоціях вона викликала поліцію та написала заяву на чоловіка. На даний час вони помирились з чоловіком та жодних претензій до нього немає.
Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 212656 від 23.03.2023 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 , письмовою заявою ОСОБА_2 від 23.03.2023 року.
За нормами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
ОСОБА_1 в ході судового розгляду жодними належними та допустими, у розумінні
ст. 251 КУпАП, доказами не спростовано фактичних обставин справи, викладених у матеріалах справи, відтак, враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 170,00 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б. М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/2181/23.
Суддя Б. М. Гедз