18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
11 травня 2023 року Справа № 925/360/23
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Пахомова О.А. - за довіреністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом акціонерного товариства “Укртрансгаз”, м. Київ
до Кам'янського комунального підприємства теплових мереж
м. Кам'янка, Кам'янського району, Черкаської області,
про стягнення 86 952 грн. 71 коп.,
До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом акціонерне товариство “Укртрансгаз” до Кам'янського комунального підприємства теплових мереж про стягнення з відповідача 67 446 грн. 73 коп. заборгованості на підставі Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”, а саме: 58 954 грн. 59 коп. - боргу з оплати вартості спожитих у лютому-березні 2017 року обсягів природного газу; 963 грн. 23 коп. - 3% річних та 7 528 грн. 91 коп. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 15 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 13 квітня 2023 року.
07 квітня 2023 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 75 798 грн. 75 коп. - заборгованості, що виникла за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 року та складається із 18/72 щомісячних рівних частин компенсації (оплати) вартості 47,839 тис. куб. м. обсягів природного газу відібраних без номінацій у лютому-березні 2017 року; 1 613 грн. 23 коп. - 3% річних та 9 540 грн. 73 коп. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року (занесеною до протоколу судового засідання) заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду та вирішено розглядати позов з урахуванням збільшених позовних вимог.
В судовому засіданні, яке відбулося 13 квітня 2023 року суд оголосив перерву до 12 год. 00 хв. 27 квітня 2023 року.
Проте, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 27 квітня 2023 року не відбулося, у зв'язку з відсутністю електроенергії в приміщенні суду.
Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 11 травня 2023 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю (з урахуванням збільшеного розміру позовних вимог).
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений під розписку.
Відповідач в минулих судових засіданнях проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов та вказував, що останній вважає, що норми Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” підлягають застосуванню до тих теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, які допустили відбір природного газу з газотранспортної системи України без достатніх на те правових підстав, а саме без укладених договорів на постачання природного газу, та як наслідок без отриманих номінацій від постачальників, з перевищенням обсягів природного газу, який визначено в укладених договорах.
Станом на лютий та березень 2017 року відповідач мав три укладених договори постачання природного газу з ПАТ “НАК ”Нафтогаз України”, відповідно до яких загальний обсяг постачання природного газу у лютому 2017 року складав 365 тис. куб. м., у березні 2017 року - 311 тис. куб. м.
Відповідач вказував, що за лютий та березень 2017 року не перевищував об'єм (обсяг) природного газу, який йому було виділено та який передбачений п.2.1 трьох договорів постачання природного газу укладених з ПАТ “НАК ”Нафтогаз України”.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 року №742-р “Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року”, яке є обов'язковим до виконання, на публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постачальників природного газу покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям ще на початку опалювального сезону.
Аналогічний висновок про обов'язок публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” видати номінації відповідно до вказаного розпорядження також викладено у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22 червня 2018 року у справі №904/5621/17, постановах Верховного Суду від 14 травня 2018 року у справі №926/680/17, від 21 березня 2018 року у справі №911/656/17, від 04 квітня 2018 року у справі №904/5094/17, від 15 березня 2018 року у справі №922/345/17.
Положенням “Про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2015 року №758 (чинне на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення), покладено на НАК “Нафтогаз України” обов'язок щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії на період до 1 квітня 2017 року.
НАК “Нафтогаз України” на підставі спеціальних підзаконних нормативних актів, якими є Положення та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 року №742-р “Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року”, було зобов'язане видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені між ними та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов'язком НАК “Нафтогаз України”, а не правом.
З урахуванням наведеного, у Кам'янського комунального підприємства теплових мереж були в наявності номінації на спожитий обсяг природного газу у лютому та березні 2017 року.
Кам'янське комунальне підприємство теплових мереж здійснило відбір природного газу в лютому та березні 2017 року на підставі укладених з постачальником природного газу договорів, в межах обсягів, вказаних в договорах, наявних номінацій та у відповідності до чинного на той момент законодавства України.
Викладені вище обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 16 січня 2019 року у справі №925/1472/17 та постановою Верховного Суду України від 15 травня 2019 року у справі №925/1472/17, в якій розглядався позов ПАТ “По газопостачанню та газифікації “Черкасигаз” до Кам'янського комунального підприємства теплових мереж про стягнення в сумі 808 731 грн. 78 коп. компенсації за несанкціонований відбір природного газу за березень 2017 року.
Кам'янське комунальне підприємство теплових мереж не може нести відповідальність за незаконні дії третіх осіб, а саме за порушення ПАТ “НАК “Нафтогаз України” вимог наведених вище нормативних актів та не видання номінацій (не підтвердження обсягів природного газу) на природний газ в лютому 2017 року у розмірі 4,577 тис. куб. м. та в березні 2017 року у розмірі 42,839 тис. куб. м.
У зв'язку з чим відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив, позивач зазначав, приписами ч.2 ст. 8 Закону України “Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”, прямо передбачено обов'язок відповідача протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, вказаними в ці й статті.
Відповідач у відзиві підтвердив споживання спірних обсягів природного газу, посилається на укладені між ним та НАК “Нафтогаз України” договори постачання природного газу, надав копії таких договорів, натомість не надав підписаних актів приймання - передачі природного газу з постачальником.
Судовими рішеннями у справах №925/1106/19, № 925/1472/17, №925/358/18 встановлено обставини:
- споживання відповідачем у березні 2017 року 42,839 тис куб. м природного газу;
- укладення між відповідачем та АТ “НАК “Нафтогаз України” договорів постачання природного газу №2436/1617-ТЕ-36 від 16 вересня 2016 року, №2602/1617-60-36 від 31 жовтня 2016 року, №2603/1617-КП-36 від 31 жовтня 2016 року;
- повернення АТ “НАК “Нафтогаз України” листом від 19 квітня 2017 року № 26-3583/1.2-17 Кам'янському комунальному підприємству теплових мереж актів приймання-передачі природного газу за березень 2017 року;
- відсутність номінацій постачальника для споживача Кам'яського КПТМ на березень 2017 року;
- здійснення закупівлі AT “Укртрансгаз” природного газу згідно договору про закупівлю природного газу від 31 січня 2017 року №1701001564-ВТВ та акту приймання-передачі природного газу в обсягах 143 355 тис. куб. м.
Отже, доводи відповідача про постачання йому спірних обсягів природного газу в лютому-березні 2017 року НАК “Нафтогаз України” не підтверджуються належними доказами, що свідчить про фактичне невиконання зазначених ним договорів та правомірність позовних вимог у справі №925/360/23.
Застосування положень Закону №1730 не ставиться в залежність від поняття санкціонованого чи несанкціонованого відбору природного газу в спірний період.
Також позивач зазначав, що на виконання виключного обов'язку Оператора газотранспортної системи, враховуючи відсутність номінацій природного газу, які не подано постачальником для його транспортування відповідачу, позивач у спірний період здійснив балансування газотранспортної системи за рахунок придбаного природного газу для своєї господарської діяльності внаслідок відбору такого газу відповідачем у спірному періоді та у спірних обсягах.
Водночас, законодавче регулювання стягнення плати за негативні небаланси та їх компенсації між оператором газотранспортної системи, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу яким не було виділено номінацій жодним постачальником природного газу, було визначено Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних систем та умовами укладених договорів.
Натомість питання постачання природного газу теплопостачальним підприємствам через наявні у них борги перед постачальником природного газу та розрахунків за отриманий природний газ, отриманий із газотранспортної системи, набули кризового стану та в подальшому врегульовані на законодавчому рівні у спосіб, визначений Законом України №1730.
Так, враховуючи виникнення проблем у розрахунках за природний газ, було прийнято Закон “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” №1629 від 14 липня 2021 року, відповідно до якого підпунктом ж) пункту 6) Прикінцевих та Перехідних положень доповнено статтею 8 до Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” від 03 листопада 2016 року №1730-VІІI.
Отже, відповідач фактично спожив спірні обсяги природного газу для власної господарської діяльності, проте досі не здійснив жодних розрахунків за нього, що не звільняє його від обов'язків компенсувати вартість спожитого газу в порядку, визначеному ч. 2 ст. 8 Закону України №1730.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він заперечує проти позовних вимог, а доводи, аргументи (міркування, припущення) відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не спростовують позовні вимоги AT “Укртрансгаз”.
У запереченні відповідач вказував, що суд апеляційної інстанції у справі №925/1106/19 погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що постачальником спожитого відповідачем у березні 2017 року природного газу в кількості 42,839 тис. куб. м. слід вважати публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” незалежно від того, що останнім не підписано з відповідачем акти приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, а тому це споживання відповідачем природного газу не може бути кваліфіковане як несанкціонований відбір природного газу в розумінні ст. 1212 ЦК України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що особою, відповідальною за негативний баланс природного газу в позивача за березень 2017 року є не відповідач, а третя особа - публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, у зв'язку з чим доводи скаржника (позивача) про безпідставне набуття відповідачем у березні 2017 року природного газу позивача в кількості 42,839 тис. куб. м. - не відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
Отже, усі доводи Кам'янського комунального підприємства теплових мереж, викладені у відзиві на позовну заяву (щодо відсутності підстав застосування норм Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” до відповідача, наявності укладених з постачальником природного газу договорів, споживання газу в межах обсягів, вказаних в договорах, наявності номінацій та споживання газу у відповідності до чинного на той момент законодавства України), підтверджуються фактами встановленими судовими рішеннями у справах №925/1472/17 та №925/1106/19.
В судовому засіданні, яке відбулося 11 травня 2023 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/360/23.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, а також заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідач неналежним чином виконує обов'язки покладені на нього згідно з приписами ч. 2 ст. 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду акціонерне товариство “Укртрансгаз” до грудня 2019 року здійснювало господарську діяльність із транспортування природного газу магістральними трубопроводами відповідно до Ліцензії, виданої згідно з постановою НКРЕКП №211 від 28 лютого 2013 року, зі строком дії до 01 січня 2020 року та виконувало функції Оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС), який на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу (ст. 20 Закону України «“Про ринок природного газу”).
Кам'янське комунальне підприємство теплових мереж згідно п.37 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу” є споживачем природного газу та водночас є підприємством, що виробляє, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
Правові засади функціонування ринку природного газу України визначено Законом України “Про ринок природного газу”, положення якого застосовуються до правовідносин усіх суб'єктів ринку природного газу, якими є, зокрема, оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, постачальник та споживач.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про ринок природного газу”, правову основу ринку природного газу, зокрема, становлять Конституція України, цей Закон, закони України “Про трубопровідний транспорт”, “Про природні монополії”, “Про нафту і газ”, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.
Водночас, на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, поширюється дія Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” № 1730 (далі - Закон України №1730), виконання якого є обов'язковим для суб'єктів ринку природного газу у випадках та в порядку, визначених цим Законом.
Згідно зі ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу”, з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №758 від 01 жовтня 2015 року (далі - Положення №758), на НАК “Нафтогаз України” було покладено обов'язок постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії за цінами, на умовах та у порядку, що визначені пунктами 15-17 цього Положення.
Відповідно до п. 16 Положення №758, НАК “Нафтогаз України” у період з 1 травня 2016 року по 31 березня 2017 року (включно) постачає природний газ виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4 942 грн. за 1000 куб. метрів.
Водночас, відповідно до відомостей постачальника НАК “Нафтогаз України” (Інформації про ціни на природний газ для виробників теплової енергії № 23/4-1305-21 від 22 листопада 2021 року) ціна реалізації природного газу за категоріями споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу”, без ПДВ за 1 тис. куб. м складає:
- у лютому 2017 року для населення та бюджетних організацій - 4 942,00 грн., для інших суб'єктів (крім бюджетних) - 8 451,00 грн.;
- у березні 2017 року для населення та бюджетних організацій - 4 942,00 грн., для інших суб'єктів (крім бюджетних) - 7 866,00 грн.
Згідно із п. 17 Положення №758 постачання природного газу НАК “Нафтогаз України” виробникам теплової енергії здійснюється на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії, який затверджується Кабінетом Міністрів України та з дотриманням принципу недискримінації.
Обов'язок, передбачений п.п. 4 п. 3 цього Положення, покладається на НАК “Нафтогаз України” на період до 1 квітня 2017 року за умов, зокрема, укладення виробником теплової енергії з НАК “Нафтогаз України” договору постачання природного газу відповідно до законодавства.
Також, відповідно до ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
За визначенням положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності).
Відповідно до пунктів 1-2 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС, для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку.
Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх ЕІС-кодів.
Згідно із абз. 1 п. 2 глави 2 розділу XI Кодексу ГТС замовник послуг транспортування має право подати по точці (точках) входу та точці (точках) виходу місячну номінацію на період не більше одного місяця в розрізі кожної доби. Місячна номінація на наступний газовий місяць приймається оператором газотранспортної системи в період з 15 по 20 число місяця (включно), що йде перед газовим місяцем транспортування. Якщо замовник послуг транспортування надає більше ніж одну місячну номінацію по одній і тій самій точці входу/виходу в строк до 20 числа місяця, що йде перед газовим місяцем транспортування, оператор газотранспортної системи розгляне місячну номінацію, яка була одержана останньою.
З метою виробництва відповідачем теплової енергії для надання послуг теплопостачання у період лютого 2017 року іншим суб'єктам (крім бюджетних), а також у період березня 2017 року - населенню, бюджетним організаціям та іншим суб'єктам (крім бюджетних), для споживача природного газу - Кам'янського комунального підприємства теплових мереж, номінації для постачання природного газу оператору газотранспортної системи не подавалися.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2016 року №742-р “Деякі питання опалювального сезону 2016/17” покладено на НАК “Нафтогаз України” обов'язок разом з операторами газотранспортних та газорозподільних систем забезпечити протягом опалювального сезону 2016/17 безперебійне постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для бюджетних установ, релігійних та інших організацій, для надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води населенню в необхідних обсягах, зокрема, яким є відповідач.
Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України “Про ринок природного газу” оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу.
Відповідно до ч. 2, ч. 7 ст. 22 Закону України “Про ринок природного газу” з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов'язаний, зокрема: вживати необхідних заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі безаварійної та безперебійної роботи газотранспортної системи; здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газотранспортної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Оператор газотранспортної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, у недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах.
На виконання зазначених обов'язків оператора газотранспортної системи, позивач у спірний період належним чином здійснив безперебійне транспортування природного газу магістральними трубопроводами, в обсягах, необхідних для задоволення очікуваного попиту усіх суб'єктів ринку природного газу, у тому числі відповідача, за рахунок придбаного природного газу для здійснення своєї господарської діяльності.
Північним апеляційним господарським судом під час розгляду справи №925/358/18 за позовом акціонерного товариства “Укртрансгаз” до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Черкасигаз”, за участю третьої особи акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про стягнення заборгованості за надані послуги балансування, встановлено такі обставини:
Протягом періоду (січень - березень 2017 року) мало місце перевищення споживачами - виробниками теплової енергії та ОСББ фактичного споживання природного газу над погодженими номінаціями для них (негативні небаланси) у березні 2017 року негативні небаланси мали, зокрема, Кам'янський КПТМ в обсязі 42, 839 м3.
Постачальником споживачам - виробникам теплової енергії та ОСББ є ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, про що свідчать наявні в матеріалах справи договори постачання природного газу. Зазначені договори були укладені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №758 від 01.10.2015 “Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносин у перехідний період)”.
Умовами договорів передбачалося постачання природного газу у періоди:
- IV квартал 2016 року - I квартал 2017 року;
- IV квартал 2017 року - I квартал 2018 року.
В матеріалах справи наявні акти приймання-передачі газу:
- за березень 2017 року відповідно до договорів №2436/1617-ТЕ-36 від 16.09.2016, №2602/1617-БО-36 від 31.10.2016 та №2603/1617-КП-36, від 31.10.2016, укладених між Кам'янським КПТМ та ПАТ "НАК "Нафтогаз України", із зазначенням об'єму спожитого природного газу у розмірі 42,839 тис. куб. м, які підписані Кам'янським КПТМ та направлялися на підпис постачальнику - ПАТ “НАК “Нафтогаз України”.
Однак ПАТ “НАК “Нафтогаз України” повернув вказані вище акти та відмовився від їх підписання, пославшись на відсутність підтвердження планових обсягів (номінацій) природного газу у вказаному періоді.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Також відповідачем без підтверджених номінацій постачальника у лютому 2017 року понад закуплені ним обсяги було спожито 4,577 тис. куб. м. природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій), на які відсутні номінації та відсутні підписані акти із постачальником природного газу.
Спірні обсяги 4,577 тис. куб. м. у лютому 2017 року та 42,839 тис. куб. м. природного газу у березні 2017 року визначено як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів оператора газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання, що відповідає приписам ч. 3 ст. 8 Закону України №1730.
Зазначені обставини підтверджуються, зокрема, звітами АТ “Черкасигаз” про фактичні обсяги розподілу природного газу у період лютого-березня 2017 року, номінаціями НАК Нафтогаз України” за спірний період, у яких відсутні обсяги постачання для споживача, яким є відповідач, а також наданими під час розгляду справи №925/1106/19 Кам'янським комунальним підприємством теплових мереж та НАК “Нафтогаз України” копіями договорів, постачання природного газу та складеними відповідачем актами приймання-передачі природного газу за березень 2017 року, що залишилися не підписаними постачальником.
З метою запровадження комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, в Україні ухвалено Закон України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” від 03 листопада 2016 року №1730-VIII (далі - Закон №1730), а згодом Закон України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу” від 14 липня 2021 року №1639-IX (далі - Закон №1639).
Закон №1639 вніс численні зміни до Закону №1730, розширивши сферу його дії, у тому числі шляхом викладення статті 2 в новій редакції: дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та послуги з його розподілу і транспортування, за теплову енергію, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення” від 03 листопада 2016 року №1730-VI1, в редакції, яка набрала чинності 29 серпня 2021 року відповідно до Закону України №1639, підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов'язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України “Про ринок природного газу”, чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Аналіз наведеного припису закону дає підстави для висновку, що підприємства, які виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, мають обов'язок оплатити особі, яка виконувала функції оператора ГТС до 31 грудня 2019 року, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за наявності таких умов:
- відбір природного газу відбувся упродовж 01 грудня 2015 року - 31 грудня 2019 року.
- відбір природного газу відбувся без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Таким чином, внаслідок здійснення відповідачем у лютому - березні 2017 року відбору природного газу з газотранспортної системи в обсязі 47,416 тис. куб. м без поданих постачальником газу номінацій, на які у відповідача відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, та на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення”, у відповідача 29 серпня 2021 року (дата набрання чинності ст. 8 Закону України №1730) виникли зобов'язання перед позивачем протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати вартість відібраних обсягів природного газу.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 8 Закону №1730, відповідач зобов'язаний оплатити позивачу вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання ст. 11 Закону України “Про ринок природного газу”, чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
Приписами п. 16 Положення №758 Кабінетом Міністрів України був встановлений тариф постачання НАК “Нафтогаз України” у період з 1 травня 2016 по 31 березня 2017 (включно) природного газу виробникам теплової енергії за регульованою ціною (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України) з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води установам, що фінансуються за рахунок державного і місцевих бюджетів, та населенню в розмірі 4 942 грн. за 1000 куб. метрів.
Таким чином загальний розмір зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати за відібрані без номінацій 47,416 тис. куб.м природного газу становить 303 195 грн. 02 коп. (у т. ч. ПДВ), а саме:
- у лютому 2017 року за 4,577 тис. куб. м обсягу природного газу за ціною для інших суб'єктів (крім бюджетних) - 8 451,00 грн. на загальну суму 46 416,27 грн.;
- у березні 2017 року за 28,432 тис. куб. м обсягу природного газу за ціною для населення, та 13,630 тис. куб. м за ціною для бюджетних організацій - 4 942,00 грн. на загальну суму 249 444,48 грн. (відповідно 168 613,13 грн. та 80 831,35 грн.), а також за 0,777 тис. куб. м обсягу природного газу за ціною для інших суб'єктів (крім бюджетних) - 7 866,00 грн., на загальну суму 7 334,26 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону №1730, відповідач протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, зобов'язаний щомісяця оплачувати позивачу 1/72 частину від суми 303 195, 02 грн. загальної вартості природного газу в обсязі 47,416 тис. куб. м, що становить по 4 211, 04 грн. щомісяця.
19 серпня 2022 року набрала чинності нова редакція частини 2 та доповнено частиною 3 ст. 8 Закону України №1730 (згідно Закону № 2479-ІХ від 29.07.2022), відповідно до яких:
Підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води), які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та у яких відсутні підписані акти приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, зобов'язані, незалежно від включення до реєстру, укладення договору реструктуризації та підписання акта звіряння взаєморозрахунків, протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати (оплатити) особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість:
відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положеннями про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", чинними протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів;
послуг транспортування відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами, встановленими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, чинними протягом періоду таких відборів (ч. 2 ст.8 Закону України №1730).
Обсяги природного газу, зазначені в частині другій цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання (ч. 3 ст.8 Закону України №1730).
На момент звернення із позовом до суду, відповідач в порушення покладених на нього згідно приписів ч. 2 ст. 8 Закону України №1730 обов'язків перед позивачем з оплати щомісяця рівними частинами відібраних без номінацій обсягів природного газу починаючи із 01 жовтня 2021 року протягом 18 місяців не виконав, чим порушує права та законні інтереси позивача.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 травня 2023 року зі справи №914/1940/22 зазначив, що аналіз наведених приписів Закону №1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень статті 8 цього Закону є: 1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути - підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно; 2) заборгованість складається з вартості об'ємів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів; 3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся упродовж 01.12.2015-31.12.2019; 4) строк оплати настав з 01.10.2021.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що у контексті спірних правовідносин колегія суддів зазначає про те, що внесення змін до законодавства шляхом його доповнення щодо особливостей врегулювання відносин підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води) на ринку природного газу, свідчить про те, що по-перше, такі зміни поширюються на правовідносини, що виникли з 01.12.2015 по 31.12.2019, тобто підлягають обов'язковому застосуванню виключно до правовідносин які виникли до набрання ними законної сили; по-друге, що до їх запровадження, ці відносини не були врегульовані таким чином.
Отже, виходячи із загально-дозвільного принципу, який закріплений у частині першій статті 19 Конституції України висновки судів першої та апеляційної інстанції про на явність підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини другої статті 8 Закону №1730-VIII у редакції Закону №1639-ІХ та про наявність підстав для задоволення позову відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи відповідача, що викладені ним у відзиві на позов.
Позивач пред'явив позов про стягнення заборгованості в розмірі 75 798 грн. 75 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 31 березня 2023 - 18/72 частини від загальної суми 303 195 грн. 02 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту своєчасного розрахунку з позивачем.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню 75 798 грн. 75 коп. боргу.
Позивач також просить стягнути 3% річних в сумі 1 613 грн. 23 коп. та інфляційні втрати в сумі 9 540 грн. 73 коп. нарахованих за період з 01 листопада 2011 року по 01 квітня 2023 року.
Частина 2 статті 8 Закону № 1730 (в редакції Закону №1639) визначає обов'язок споживача природного газу зі сплати грошових коштів та встановлює графік такої сплати: щомісяця рівними частинами упродовж 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач порушив обов'язок зі сплати грошових коштів у порядку, визначеному законом, розрахунок додаткових нарахувань позивача є правильним, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 1 613 грн. 23 коп. 3% річних та інфляційних втрат в розмірі 9 540 грн. 73 коп..
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Кам'янського комунального підприємства теплових мереж, вул. Героїв Майдану, 33, м. Кам'янка, Кам'янського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 21366202 на користь акціонерного товариства “Укртрансгаз”, Кловський узвіз,9/1, м. Київ, ідентифікаційний код 30019801 - 75 798 грн. 75 коп. боргу, 1 613 грн. 23 коп. - 3% річних, 9 540 грн. 73 коп. - інфляційних втрат та 2 684 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 17 травня 2023 року.
Суддя А.В.Васянович