_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" травня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3017/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.
за участю секретаря судового засідання Ігнатишеної А.О.
розглянувши справу № 916/3017/21 в порядку загального позовного провадження
за позовом: акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28-Б, e-mail: kanc@od.energy.gov.ua/
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗКИ” /ЄДРПОУ 32094126, адреса - 65033, м. Одеса, вул. Желябова, 4-Б/5/
про стягнення нарахувань за необліковану електроенергію у розмірі 643 155,98 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
05.10.2021 року акціонерне товариство “ДТЕК Одеські електромережі” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3118/21/ до товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗКИ” про стягнення нарахувань за необліковану електроенергію у розмірі 643 155,98 грн, з яких: 613 560,94 грн - недоврахована електрична енергія, 23 264,89 грн. - пеня, 4488,24 грн. - 3 % річних, 1841,91 грн. - інфляційні втрати; витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 24 801,12 грн. та судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на вчинення відповідачем на об'єкті за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 4-В порушення п.п. 5 та п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: «підозру в фальсифікації пломб держповірителя і заводу-виробика, а також є підозра в конструктивній зміні схеми приладу обліку. Струм, що споживається приладом обліку 1а- 5 мА, 1в- 5 мА, 1с- 56 мА. При контрольном знятті показників виявити неможливо». Відповідно до вимог п.8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) було складено Акт про порушення №8009815 від 22.08.2019 року.
Позов пред'явлено на підставі ст.ст. 525, 549, 610, 615, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 220, 230 ГК України, Закону України “Про ринок електричної енергії”, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ПРРЕЕ.
Ухвалою суду від 11.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3017/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 10.11.2021 року о 10:00 год.
09.11.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 29940/21/.
У підготовчому засіданні 10.11.2021 року судом задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 10.01.2022 року. Також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 16.12.2021 року на 09:30 год; відповідачу встановлено строк до 19.11.2021 року для подання відзиву.
Ухвалою суду від 10.11.2021 року виправити описку, замінивши по тексту помилково вказану дату та час судового засідання: “16.12.2021 року на 9:30 год” на вірну: "20" грудня 2021 року об 11:00 год".
16.12.2021 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про виклик та допит свідків та витребування доказів /вх. № 33976/21/, в якому відповідач просив суд:
1. Викликати та допитати у якості свідків працівників позивача з питань, зазначених у тексті клопотання:
- Чаботарський В.Б. (особа, що складала акт про опломбування відповідача) у 2016 році;
- ОСОБА_1 (особа, що складала акт технічної перевірки та опломбування) у 2019 році.
2. Викликати та допитати у якості експерта ХНДІСЕ Носатенко Ю.О. з питань, викладених у тексті клопотанні.
3. Ввитребувати у позивача або в «Одеському регіональному центрі, стандартизації, метрології та стандартизації» фотозображення формату А4, зразка пломби повірника, яку використовували експерта у якості порівняльного зразка.
У підготовчому засіданні 20.12.2021 року судом за участі представників сторін оголошено протокольну ухвалу про розгляд справи протягом розумного строку та оголошено перерву на 19.01.2022 року на 15:30 год.
19.01.2022 року на адресу суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів /вх. № 1471/22/, в яких позивач просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів та виклик і допит свідків. В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що відповідачем не наведено причини неможливості подання доказів у строк, встановлений ч. 2 ст. 80 ГПК України, не надано доказів, що відповідачем вживалися заходи отримання доказів самостійно, а також не зазначено причини неможливості надання доказів самостійно. Також позивач вказує на відсутність підстав для допиту свідків, оскільки відповідачем до матеріалів справи не надано заяв свідків.
19.01.2022 року підготовче засідання у справі № 916/3017/21 не відбулося у зв'язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 19.01.2022 року по 21.01.2022 року включно.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду справи з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у розумний строк, що перевищує строк розгляду, визначений процесуальним законом.
Після виходу судді з лікарняного слід ухвалою суду від 24.01.2022 року призначено підготовче судове засідання по справі в межах строків підготовчого провадження, визначених положеннями ст. 177 ГПК України, на 09.02.2022 р. о 14:30 год; постановлено розглянути справу № 913/3017/21 поза межами строку, встановленого ч. 3 ст. 177 ГПК України, у розумний строк, достатній з урахуванням обставин справи для здійснення її своєчасного розгляду відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 ГПК України.
25.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив /вх. № 2042/22/, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що у відповідності до акту опломбування, складеного працівниками РЕМ про встановлення приладу обліку MTX 3R30 DH 4Z1-CH №02037679 вбачається, що вказаний прилад було встановлено (та захищено) оргсклом із промбуванням двома пломбами № С33782235 та № С33782291, та пломбуванням клемної кришки пломбою з № С33782234, які візуально не порушені. Відповідач зауважує, що цілісність пломб № С33782235 та № С33782291 ніким не досліджувалася. При цьому відповідач наголошує, що цілком зрозуміло, що без їх пошкодження неможливе будь-яке втручання саме з боку споживача в прилад обліку та заміна пломб держповірителя.
Відповідач вважає, що ним повністю виконано вимоги п.п. 8 п. 5.5.5 ПРРЕЕ щодо обов'язку споживача забезпечити збереження і цілісність установлених на його території розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про пломбування, на якому вже було зазначено пломбу, що не відповідала контрольному зразку.
Товариство зауважує, що воно не знало, не могло знати та і не повинно було знати про те, які саме пломби встановлені на лічильник Держповірителем, та чи відповідають вони дійсності.
Відповідач вказує, що графічне зображення пломби, яка була встановлена на лічильнику в момент його опломбування, так саме не відповідала (вже на момент опломбування) графічному зображенню пломби, яка була представлена ДП «Одесастандартметрологія».
Відповідач вказує, що на час проведення експертного дослідження зразок тавра держповірника змінювався не менше 4 разів. При цьому, а ні з матеріалів справи, а ні з матеріалів експертного дослідження не вбачається якою саме датою був датований зразок держповірника, що був предметом дослідження експертами.
Товариство звертає увагу, що всі пломби були встановлені одного разу і повторному облаштуванню не підлягали. З урахуванням того, що матеріали справи вказують на те, що пломба Держповірника вже на момент облаштування лічильника не відповідала контрольному зразу тавра, єдиним логічним висновком є висновок щодо того, що і пломби заводу виробника на момент встановлення лічильника також не відповідали контрольним зразкам.
08.02.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання на іншу дату /вх. № 3647/22/, у зв'язку із захворюванням представника відповідача.
Ухвалою суду від 09.02.2022 року відкладено підготовче засідання у справі № 916/3017/21 на 02.03.2022 р. о 14:00 год.
02.03.2022 року підготовче засідання не відбулось, у зв'язку з запровадженням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 64/2022 № 2102-IX, строком на 30 діб, який згідно Указу Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено до 25.04.2022 року /затверджено Законом України № 2119-IX від 15.03.2022 року/.
Ухвалою суду від 20.04.2022 року призначено підготовче судове засідання по справі № 916/3017/21 на 30.05.2022 року о 12:45 год.
Ухвалою суду від 30.05.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 916/3017/21 до судового розгляду по суті; судове засідання по суті призначено на 22.06.2022 року о 12:30 год.
21.06.2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи доказів /вх. № 10949/22/.
22.06.2022 року о 12:30 год судове засідання по суті по справі № 916/3017/21 не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 22.06.2022 року призначено судове засідання по суті по справі № 916/3017/21 на 07.07.2022 року о 10:40 год.
У судовому засіданні 07.07.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 08.09.2022 року на 12:30 год.
23.08.2022 року на адресу суду надійшла заява відповідь на відзив /вх. № 17070/22/, в якій позивач наголошує на задоволенні позовних вимог. Позивач вказує, що помилковим є думка відповідача, що позивачем повинно бути доведено у який спосіб споживачем здійснено втручання в прилад обліку, враховуючи три непорушені пломби та відсутність вини в його діях. Законодавець жодним нормативно-правовим актом не зобов'язує оператора системи розподілу доводити факт можливості вчинення чи у який спосіб вчинено порушення. Оператор має довести лише факт встановлення та передачі на збереження споживачу засобу обліку та власне самого факту виявлення порушення.
Позивач зауважує, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені, і яка відає цією територією (приміщенням).
Позивач підкреслює, що уповноваженим органом ДП «Одесастандартметрологія» експерту було для порівняльного дослідження відтиску пломби повірника за 4 квартал 2016 року, яка була встановлена на наданому приладі обліку, було надано фотозображення зразку пломби повірника саме за 4 квартал 2016 року. Тому, на думку позивача, не підтверджуються доводи відповідача, що зразок, який наданий для порівняльного дослідження пломби невідомо якого саме періоду, і тому є неналежним, недопустимим та недостовірним доказом.
Позивач вказує, що відповідач упускає той факт, що досліджувальні пломби були сфальсифіковані, тобто інші і не відповідали зразкам відтиску плашок заводу виробника та повірника, що і встановлено експертом.
Позивач звертає увагу, що наявність пристрою, встановленого у приладі обліку, який не передбачений конструктивним виконанням заводу -виробника, і який дозволяє дистанційно блокувати процес обліку електроенергії лічильником, шляхом подачі сигналу відповідної частоти, є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості необлікованої електричної енергії.
У судовому засіданні 08.09.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 05.10.2022 року на 12:00 год.
15.09.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивача /вх. № 19747/22/ про визнання поважними причини пропуску строку на подання відповіді на відзив та поновлення вказаного строку.
У судовому засіданні 05.10.2022 року судом оголошено протокольну ухвалу про поновлення позивачу строку на подання відповіді на відзив. Також судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 20.10.2022 року на 11:30 год.
19.10.2022 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового засідання на іншу дату /вх. № 23218/22/ у зв'язку із перебуванням представника відповідача на лікарняному.
20.10.2022 року об 11:30 год судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 20.10.2022 року призначено судове засідання по суті по справі № 916/3017/21 на 17.11.2022 р. о 12:00 год.
17.11.2022 року на адресу суду надійшло клопотання позивач про відкладення судового засідання на іншу дату, оскільки представник позивача не може прибути до судового засідання через масований ракетний удар по всій території України.
17.11.2022 року о 12:00 год судове засідання не відбулось, у зв'язку з відсутністю електроенергії через екстрені відключення світла в Одеському регіоні. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 18.11.2022 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті по справі № 916/3017/21 на 13.12.2022 р. о 11:00 год.
У судовому засіданні 13.12.2022 судом оголошено про початок розгляду справи по суті, надано вступне слово представнику позивача та оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 28.12.2022 року об 11:15 год.
28.12.2022 року об 11:15 год судове засідання не відбулось, у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. У зв'язку з чим, ухвалою суду від 28.12.2022 року призначено судове засідання по суті по справі № 916/3017/21 на 22.02.2023 року об 11:00 год.
29.12.2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про надання доказів на підтвердження понесення витрат позивача на професійну правничу допомогу /вх. № 30023/22/.
Також 29.12.2022 року на адресу суду надійшла письмова промова позивача /вх. № 30033/22/, в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Так, позивач вказує, що висновок експертного дослідження, наданий до матеріалів справи, зроблений у встановленому законом порядку, який у сукупності з іншими доказами у справі підтверджує факт втручання в роботу лічильника та лічильного механізму, фальсифікацію пломб держповірителя та заводу виробника.
Позивач вказує, що відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування покладається на власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням).
Позивач звертає увагу на те, що наявність пристрою встановленого у приладі обліку, який не передбачений конструктивним виконанням заводу-виробника і який дозволяє дистанційно блокувати процес обліку електроенергії лічильником шляхом подачі сигналу відповідної частоти, є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії.
Позивач вважає помилковою думку відповідача, що позивачем повинно бути доведено у який спосіб споживачем здійснено втручання в прилад обліку, враховуючи три непорушені пломби енергопостачальної компанії (№С33782234, №033782235 та №С33782291), та відсутність вини у його діях.
Позивач також вказує, що за увесь час розподілу електроенергії на об'єкт споживача товариством, від відповідача не було жодних повідомлень щодо порушення пломб представниками позивача, до дати складання Акту про порушення.
АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» зазначає, що на підтвердження обставин ним було надано необхідний обсяг доказів щодо факту порушення (оформлений у відповідності до ПРРЕЕ Акт про порушення, фотофіксацію, відеофіксацію та експертне дослідження). Натомість відповідачем не надано доказів на спростування аргументів позивача, так само не наведено обґрунтованих доводів щодо неналежності чи недопустимості доказів, на які посилається позивач. За таких обставин, позивач вважає, що докази які ним були надані не тільки є достатніми, допустимими та належними, а й більш вірогідними.
22.02.2023 року об 11:00 год судове засідання у справі № 916/3017/21 не відбулося у зв'язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 22.02.2023 року. Після виходу головуючого судді Петренко Н.Д. з лікарняного, ухвалою суду від 27.02.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи 916/3017/21 по суті на 05.04.2023 року об 11:30 год.
У судовому засіданні 05.04.2023 року оголошено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання для розгляду справи 916/3017/21 по суті на 12.04.2023 року о 15:00 год., також судом досліджено докази у форматі відеоматеріалів, досліджено докази, наявні в матеріалах справи.
11.04.2023 року на адресу суду надійшли пояснення відповідача /вх. № 11748/23/, в яких відповідач вказує, що акт № 8009815 складено і підписано представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі» без підпису в акті незаінтересованої особи за умови засвідчення цієї особи. Позивач не надав інформації яким приладом була проведена відеозйомка, а Миргород В.М., який зображений на відео, не надав згоди на обробку його персональних даних. У зв'язку із чим, відповідач вважає акт № 8009815 від 22.08.2019 року недійсним.
Відповідач вважає, що акт про порушення на момент розгляду втратив чинність, оскільки пройшло 60 календарних днів, передбачених ч. 7 п. 8.2.6 ПРРЕЕ.
Відповідач вказує, що він фактично не отримував рішення комісії, оформлене протоколом № 476 від 30.03.2021 року з розрахунком обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Судове засідання 12.04.2023 року о 15:00 год не відбулось через надходження до суду повідомлення про мінування будівлі Господарського суду Одеської області. У зв'язку із чим, ухвалою суду від 13.04.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 03.05.2023 року о 14:00 год., про що сторони повідомлені в порядку, визначеному ГПК України.
До судового засідання сторони не з'явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення сторін судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду справи по суті, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов'язковою, з огляду на те, що підготовче засідання провадження закрито ще 30.05.2022 року, 13.12.2022 судом оголошено про початок розгляду справи по суті, надано вступне слово представнику позивача, а в судовому засіданні 05.04.2023 року судом досліджено докази, при цьому відповідач не з'являвся у вказані засідання, та оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, повідомлених належним чином.
При цьому, судом також врахований принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість ухвалення судового рішення по справі та наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, між ВАТ ЕК «Одесаобленерго» (в подальшому перейменованого на АТ «ДТЕК Одеські Електромережі») та ТОВ «ОЗКИ», укладено договір про постачання електричної енергії № 7239.
22.08.2019 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» було проведено перевірку на об'єкті відповідача - нежитлове приміщення механічного цеху за адресою: м. Одеса, вул. Желябова, 4 В. Під час проведення перевірки було виявлено порушення п. п 5 та п.п 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 14.03.2018 року №312, а саме (мовою оригіналу): «подозрение в фальсификации пломб госповерителя и завода - изготовителя, а также имеется подозрение в конструктивном изменении схемы прибора учета. Ток, потребляемый прибором учета 1а- 5 мА, 1в- 5 мА, 1с- 56 мА. При контрольном съеме показаний выявить невозможно».
Відповідно до вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ було складено Акт про порушення №8009815 від 22.08.2019 року.
Акт №8009815 від 22.08.2019 року було підписано трьома представниками AT “ДТЕК Одеські Електромережі”, однак, представник споживача, що надав доступ до перевірки - Миргород В.Н., відмовився від підпису, про що окремо зазначено у акті. Дана відмова від підпису підтверджується відео фіксацією виявленого порушення. Диск з відео фіксацією наявний в матеріалах справи, та досліджений судом у судовому засіданні 05.04.2023 року.
Листом від 28.08.2019 року відповідача було запрошено на засідання комісії з розгляду актів про порушення яке повинно було відбутись 11.09.2019 року.
11.09.2019 року комісія з розгляду актів про порушення AT «ДТЕК Одеські Електромережі» у присутності директора ТОВ «ОЗКИ» - Криницького Ю.І. розглянула Акт №8009815 та прийняла рішення направити прилад обліку №02037679, який було упаковано у сейф пакет та опломбований пломбою UA00087808, на експертизу до Харківського НДІ судових експертиз. Вказане рішення було оформлене протоколом №55.
У зв'язку з відмовою директора Криницького Ю.І. підписати протокол комісії, протокол № 55 було направлено відповідачу листом від 13.09.2019 року за № 101/29/03-4739 про що свідчить рекомендоване повідомлення про направлення поштового відправлення за № 6502307224302. Вказане поштове відправлення повернуто відправнику з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання».
За результатами експертного дослідження було складено Висновок комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження №28363/28364 від 20.01.2021 року. В результаті проведених досліджень Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз на поставлені питання було надано наступні висновки:
- цілісність сейф пакета №UA00087808, в який упаковано наданий для дослідження прилад обліку електричної енергії типу MTX 3R30.DH.4ZI-C4 №02037679, не порушено. Безпосередній доступ до об'єктів, що знаходяться всередині зазначеного сейф-пакету, відсутній.
- відтиск тавра на пломбі повірника, що на момент дослідження встановлена на стяжному гвинті приладу обліку електричної енергії MTX 3R30.DH.4ZI-C4 №02037679, не відповідає відтиску тавра повірника, наданого в якості зразка, за ознаками, наведеними в дослідницькій частині висновку, тобто відтиск тавра повірника на пломбі, встановленій на наданому приладу обліку електроенергії, та відтиск тавра повірника наданого в якості зразка, залишені різними плашками пломбувальник тисків.
- відтиски тавра на двох пломбах заводу-виробника, що на момент дослідження встановлені на стяжних гвинтах приладу обліку електричної енергії MTX 3R30.DH.4ZI-C4 №02037679, не відповідають відтиску тавра заводу-виробника наданого в якості зразка, за ознаками, наведеними дослідницькій частині висновку, тобто відтиск тавра на пломбах заводу-виробника, встановлених на наданому приладу обліку електроенергії, та відтиск тавра заводу-виробника, наданого в якості зразка, залишені різними плашками пломбувальних тисків.
- у наданому на дослідження приладу обліку електричної енергії MTX 3R30.DH.4ZI-C4 №02037679 встановлено пристрій, що не передбачено конструктивним виконанням заводу-виробника.
- зазначений пристрій дозволяє дистанційно блокувати процес обліку електроенергії лічильником MTX 3R30.DH.4ZI-C4 №02037679 шляхом подачі сигналу відповідної частоти.
Після отримання результатів експертизи комісія була призначена на 30.03.2021 року, про що повідомлено відповідача листом №130/03-163 від 15.03.2021 року, однак відповідач на комісію не з'явився.
30.03.2021 року відбулось засідання комісії та прийнято рішення провести розрахунок у відповідності до п.п 3 п. 8.4.2 за формулою 4 п. 8.4.10 ПРРЕЕ враховуючи також результати
Висновку комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження №28363/28364 від 20.01.2021 року. Рішення комісії було оформлено протоколом № 476 та разом з розрахунком та рахунком направлено споживачу листом № 130/03-303 від 31.12.2021 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про направлення поштового відправлення №6512102621550.
Відповідно до розрахунку, здійсненого позивачем, 262800 кВт*год. (розрахункове споживання) - 36668 (кількість спожитої електроенергії за вказаний період) = 226132кВт.год (кількість недоврахованої електроенергії). Всього сума заборгованості за недовраховану електроенергію з урахуванням ПДВ складає 613 560,94 грн.
Однак, позивач вказує, що до теперішнього часу борг по акту про порушення у розмірі 613 360,94 грн відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду за захистом.
В зв'язку із тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов'язання в частині своєчасної оплати вартості необлікованої електричної енергії, відповідачу була нарахована пеня за період з 13.06.2021 року по 09.09.2021 року у розмірі 23 264,89 грн; 3% річних за період з 13.06.2021 року по 09.09.2021 року на суму 4488,24 грн; інфляційні витрати за період з 13.06.2021 року по 09.09.2021 року на суму 1841,91 грн.
Судом досліджено лист ННЦ "Інститут судових експертиз вм. засл. проф. М.С. Бокаріуса" вих. № 103//8-10/22 від 18.01.2022 року, в якому відповідачу повідомлено, що огляд приміщення ТОВ "ОЗКИ" та місця встановлення приладу обліку експертами не проводився. На приладі обліку на момент дослідження були встановлені 3 металеві пломби, дві з яких є пломбами заводу-виробника, одна - пломбою Держповірника. На приладі обліку також були встановлені дві пломби індикатори магнітного поля, які є пломбами Енергопостачальника. Вказані пломби запобігають встручанню у конструкцію приладу обліку та перешкоджають дії магнітного поля на нього.
Також судом досліджено лист ДП "Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації" вих. № 102-26/28 від 19.01.2022 року, яким надано відповідь на адвокатський запит відповідача від 07.01.2022 року.
За положеннями ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст.16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується; окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії споживачу встановлюється Законом України «Про ринок електричної енергії».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
За змістом ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема, строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору. Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний: 1) сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; 2) надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; 3) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 4) врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.
Згідно зі ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку тощо.
Частиною 3 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Відповідно до п. 2.3.4 Правил відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Обов'язки споживача електричної енергії наведені у пп. 5.5.5 п. 5 Правил, зокрема, споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
У відповідності до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з п. 8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
Як встановлено судом вище, Акт №8009815 було підписано трьома представниками AT “ДТЕК Одеські Електромережі”, однак, представник споживача, що надав доступ до перевірки - Миргород В.Н., відмовився від підпису, про що окремо зазначено у акті. Дана відмова від підпису підтверджується відео фіксацією виявленого порушення.
Зважаючи на те, що законодавцем чітко не визначено поняття «представник споживача», представником споживача є будь-яка особа, яка в момент проведення представниками оператора системи передачі перевірки з приводу дотримання споживачем ПРРЕ на об'єкті останнього, знаходилась на території споживача, мала доступ до закритих приміщень на об'єкті споживача або представилась працівникам енергопостачальної компанії як представник споживача.
В зв'язку з тим, що Правила роздрібного ринку електричної енергії теж не передбачають необхідності закріплення повноважень представника споживача в окремому документі. Акт №8009815 складено у відповідності до вимог ПРРЕЕ (в редакції чинній на момент складання Акту №8009815) та є дійсним. Крім того, саме Акт є достатнім, належним та допустимим доказом наявності у відповідача порушення ПРРЕЕ, оскільки акт підписаний з урахуванням вимог п.8.2.5 ПРРЕЕ а саме трьома уповноваженими представниками AT «ДТЕК Одеські Електромережі».
Таким чином, акт складено у присутності представника споживача - Миргород В.Н., який був присутній при технічній перевірці на місці виявленого порушення, мав вільний доступ до електроустановок відповідача та допустив представників позивача до перевірки.
З урахуванням вказаного, господарський суд вважає, що акт №8009815 від 22.08.2019 року є належним доказом.
Відповідно до п. 8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка. У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку (п. 8.2.7 Правил).
Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, зокрема, пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки (п. 8.4.2. Правил).
Як зазначено у п.8.4.4 ПРРЕЕ, факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
Господарський суд зазначає, що за своєю суттю “підозра” є певним здогадом, припущенням про що-небудь, тощо.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодексу комерційного обліку електричної енергії, який визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.
Згідно з п.п. 53 п. 1.2.1. Кодексу комерційного обліку поняття “пошкодження пломб” є узагальненим і має більш широке значення, до складу якого входять: відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2019 у справі № 906/233/17 зроблено висновок, що для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.
Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 912/793/18, від 27.06.2019 у справі № 923/611/17 та від 15.08.2019 у справі № 914/2129/17).
Відповідальність споживача щодо забезпечення збереження та цілісності пломб не може бути безумовною (подібні висновки наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/2632/17 та від 12.03.2019 у справі № 908/1358/17).
Тому для застосування до споживача оперативно-господарської санкції внаслідок порушення ПРРЕЕ необхідним є надання оцінки виявленому порушенню у світлі конкретних обставин справи у їх сукупності щодо доведеності факту порушення та правильності здійснених розрахунків.
В силу частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У даному випадку, господарський суд вважає, що з огляду на наявність у позивача певних підозр, факт фальсіфікації пломб держ. повірителя і заводу-виробника та зміни конструкції схеми приладу обліку мав би бути доведений відповідним висновком експерта.
Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Статтею 104 ГПК України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Як встановлено судом вище, за результатами експертного дослідження було складено Висновок комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження №28363/28364 від 20.01.2021 року.
Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку ЗВТ, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам (п. 18 ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Повірка здійснюється у відповідності до вимог Порядку проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (затверджений наказом Мінекономрозвитку України № 193 від 08.02.2016 року).
Відповідно до розділу II вказаного Порядку, повірка ЗВТ проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, державними підприємствами, які належать до сфери управління Мінекономрозвитку та провадять метрологічну діяльність, та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки ЗВТ.
Повірку ЗВТ проводять згідно з методиками повірки, які містяться в нормативно-правових актах або національних стандартах.
Так, ДП «Одесастандартметрологія» є регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації, та здійснює свою діяльність відповідно до вимог Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" № 1314-VІІ від 05.06.2014 року на підставі Свідоцтва про уповноваження № П-36-2019 від 24.07.2019 року, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.
Відповідно до наділених повноважень ДП «Одесастандартметрологія» у тому числі здійснює повірку законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, калібрування засобів вимірювальної техніки та устатковання, метрологічну експертизу документації, перевірку метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки.
Для засобів вимірювальної техніки, які підлягають повірці відповідно встановлено такі види повірки: повторна, періодична, позачергова, експертна та інспекційна (повірка засобів вимірювальної техніки, яка проводиться під час здійснення метрологічного нагляду).
Первинній повірці підлягають засоби вимірювальної техніки під час випуску з виробництва і ремонту яка проходить на заводі-виробнику. У разі потреби, первинну повірку проводять також під час уведення засобів вимірювальної техніки в експлуатацію. Необхідність проведення такої повірки має бути зазначено в експлуатаційних документах, у свідоцтві про державну метрологічну атестацію і (або) у сертифікаті затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Позитивні результати первинної, періодичної та позачергової повірки засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки (або) свідоцтвом про повірку чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів.
Таким чином, доступ до вимірювального механізму (органів .регулювання) засобів вимірювальної техніки пломбують, відбиток повірочного тавра ставлять на пломбу. Відповідну вимогу щодо необхідності нанесення відбитка повірочного тавра на пломбу наводять у методиці повірки і (або) в експлуатаційних документах.
Отже, експерту уповноваженим органом - ДП «Одесастандартметрологія» для порівняльного дослідження відтиску пломби повірника за 4 квартал 2016 року, яка була встановлена на наданому приладі обліку, було надано фотозображення зразку пломби повірника саме за 4 квартал 2016 року, («С1РО» де буква С в дзеркальному зображенні).
З урахуванням вказаного, господарський суд відхиляє доводи відповідача, що зразок, який наданий для порівняльного дослідження пломби держповірника невідомо якого саме періоду, а тому на думку відповідача, висновок експерта є неналежним, недопустимим, недостовірним доказом.
Таким чином, господарський суд приймає як належний доказ Висновок комплексного експертного трасологічного та електротехнічного дослідження №28363/28364 від 20.01.2021 року та у відповідності до ст. 104 ГПК України оцінює його разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ, визначено, що на підставі акта про порушення уповноваженими
представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Згідно до п.8.4.1 ПРРЕЕ, оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Як передбачено п.8.4.2 ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення порушень які зазначені у п.п 3 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Відповідно до п. 8.4.7 ПРРЕЕ, розрахунок вартості необлікованої електричної енергії
здійснюється виходячи з:
вартості середньомісячних витрат оператора системи на купівлю однієї кіловат-години
(кВттод) електричної енергії на компенсацію незапланованих втрат електричної енергії, її передачі та розподілу у період порушення споживачем цих Правил (Ц, грн/кВт год);
величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (\УДоб, кВтгод);
кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил (Д, день).
Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил, розкладається на складові відповідно до кількості днів (ДІ, день) у кожному календарному місяці (ціновому періоді), протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням цих Правил.
Відповідно до п.8.4.8 ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил).
З урахуванням п.п 3. п. 8.4.8 ПРРЕЕ. якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття права власності чи користування на об'єкт (якщо технічну перевірку у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності (користування) на об'єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;
Як передбачено пунктом 8.4.10 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу розраховується за формулою.
Судом встановлено, що розрахунковий добовий обсяг визначений у відповідності до п. 8.4.10 ПРРЕЕ.
При цьому, суд зауважує, що наявність пристрою встановленого у приладі обліку, який не передбачений конструктивним виконанням заводу-виробника і який дозволяє дистанційно блокувати процес обліку електроенергії лічильником МТХ 3R30.DН.4ZІ-С4 №02037679 шляхом подачі сигналу відповідної частоти, є достатньою правовою підставою для застосування оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості не облікованої електричної енергії.
Судом перевірено та встановлено правильність розрахунку заборгованості за недовраховану електроенергію з урахуванням ПДВ за період з 22.08.2018 року по 22.08.2019 року та становить 613 560,94 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом п.п.5 п. 7.1 Договору на розподіл встановлено, що оператор системи розподілу має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними Споживачем під час користування електричною енергією.
Відповідно до п. 16 додатку № 4 до Договору на розподіл Споживач сплачує ОСР вартість необлікованої внаслідок порушення Споживачем ПРРЕЕ електричної енергії, розрахованої на підставі акту про порушення не пізніше ЗО календарних днів від дня отримання рахунку.
Згідно з п.5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, серед іншого, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування: не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п. 1.2.1 ПРРЕЕ, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі. Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Учасником ринку у розумінні п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону є також і Споживач.
В ч. 13 розділу XVII Закону зазначено, що ОСР в даному випадку AT «ДТЕК Одеські
Електромережі» є правонаспупником в частині прав та обов'язків пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Так, згідно п.п. 4 ч.2 ст. 77 цього Закону правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р.), ПРРЕЕ є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку і в яких зазначено права, обов'язки та відповідальність учасників роздрібного ринку електричної енергії.
Так, відповідно до п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи
пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до глави 8.4
Згідно п.8.2.5 Правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
З урахуванням вищенаведених норм передбачається, що споживач електроенергії несе
відповідальність згідно із законодавством за порушення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку.
Проаналізувавши встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку про доведеність позивачем вчинення відповідачем порушення п.п. 5 та п.п. 8 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що відображене у акті № 8009815 від 22.08.2019 року. У зв'язку із чим вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань за необліковану електроенергію у розмірі 643 155,98 грн.
Відповідно до ст. 220 ГК України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. З Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Між позивачем та відповідачем було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який є публічним договором приєднання, і який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи розподілу. Відповідно до п. 1.1 Договору, Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є Додатком 1 до цього Договору.
Відповідно до п.1.2 Договору, умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312, та є однаковими для всіх споживачів.
Пунктом 12.2 Договору передбачено, що Договір. Додатки 4, 5, 10 (крім продовження додатка «Вихідні дані для розрахунку»), 11, 12, 13, 15, 16, 17 до цього Договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті Оператора
системи розподілу за адресою: http://dtekdnem.com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків передбачених ПРРЕЕ.
Згідно п. 8.5 Договору, за внесення платежів, передбачених цим Договором, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 до цього Договору, у разі якщо главою 5 цього Договору передбачено, що оплату за послугу з розподілу здійснює Споживач безпосередньо Оператору системи розподілу. Споживач сплачує Оператору системи розподілу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до п.16 Додатку № 4 до Договору, вартість необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, електричної енергії, розрахованої Оператором системи розподілу, на підставі акту про порушення ПРРЕЕ, перераховуються Споживачем на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Споживач має оплатити вказаний в даному пункті рахунок, не пізніше 30 календарних днів від дня його отримання.
Згідно п. 17 Додатку № 4, датою здійснення оплати за виставленим платіжним документом є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу.
Так, пунктом 30 Додатку № 4 передбачено, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.
Судом перевірено та встановлено правильність розрахунку пені, здійсненого позивачем. Так пеня за період з 13.06.2021 року по 09.09.2021 року становить 23 264,89 грн. При цьому суд погоджується із вихідними даними, визначеними позивачем.
Окрім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перевірку та встановлено правильність розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за період з 13.06.2021 року по 09.09.2021 року. Так, 3% річних становить 4 488,24 грн, інфляційні втрати за вказаний період становлять 1841,91 грн.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
За змістом статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
При цьому суд звертає увагу, що важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, який відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України належить до фундаментальних засад господарського судочинства, передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі "Домбо Бехеер проти Нідерландів").
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі №904/2104/19.
У той же час, статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, з'ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем, є більш вірогідними, а заперечення відповідача у ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження, у зв'язку із чим, позовні вимоги акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 9647,34 грн., що вбачається із платіжного доручення №2219987 від 30.09.2021 року.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” у повному обсязі, судовий збір у розмірі 9647,34 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
За правилами ч.ч. 4-7 ст. 127 ГПК України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом досліджено: договір № 49/1012-ООЕ про надання послуг з експертних досліджень від 05.02.2020 року; рахунок № 382 від 18.02.2020 року на сплату послуг з експертного дослідження № 28364 на суму 7 845,12 грн та рахунок № 2895 від 20.12.2019 року на сплату послуг з експертного дослідження № 28363 на суму 16 956,00 грн; платіжне доручення № 10203866 на суму 16 956,00 грн та платіжне доручення № 20210171 від 12.03.2020 року на суму 7845,12 грн.
Таким чином позивачем доведено розмір витрат, пов'язаних з розглядом справи, на суму 24 801,12 грн. При цьому відповідачем не надано пояснень щодо неспівмірності вказаних витрат. У зв'язку із чим, суд приходить до висновку, що вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗКИ” /ЄДРПОУ 32094126, адреса - 65033, м. Одеса, вул. Желябова, 4-Б/5/ на користь акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28-Б, e-mail: kanc@od.energy.gov.ua/ заборгованість за необліковану електроенергію у розмірі 643 155,98 грн /шістсот сорок три тисячі сто п'ятдесят п'ять гривень 98 копійок/, з яких: 613 560,94 грн - недоврахована електрична енергія, 23 264,89 грн. - пеня, 4488,24 грн. - 3 % річних, 1841,91 грн. - інфляційні втрати.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ОЗКИ” /ЄДРПОУ 32094126, адреса - 65033, м. Одеса, вул. Желябова, 4-Б/5/ на користь акціонерного товариства “ДТЕК Одеські електромережі” /ЄДРПОУ 00131713, адреса - 65031, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28-Б, e-mail: kanc@od.energy.gov.ua/ судові витрати у розмірі 34 448,46 грн /тридцять чотири тисячі чотириста сорок вісім гривень 46 копійок/, з яких: 24 801,12 грн - витрати на проведення експертного дослідження; 9 647,34 грн - судовий збір.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження аби прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст складено 15 травня 2023 р.
Суддя Н.Д. Петренко