ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
16.05.2023Справа № 910/7518/23
Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши
позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" 79041, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 162
до Акціонерного товариства «Українська залізниця» 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5
про стягнення 51 671,95 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 51 671,95 грн., а саме 50 554,44 грн. основного боргу, 1117,51 грн. втрат від інфляції.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про закупівлю № ЦБРК-22-142 від 18.10.2022 року в частині своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нараховані втрати від інфляції.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
При цьому, вказані правові норми не ставлять обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містять імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" від 05.03.2009 року № 270 (далі - Постанова) розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Натомість, як встановлено судом, жодних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви б/н від 12.05.2023 року та доданих до неї документів позивачем не надано.
Також суд зазначає, що згідно з частинами 5 та 6 статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
В силу положень частини 7 зазначеної статті якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси.
Як встановлено судом, позовна заява сформована позивачем та подана до суду через систему "Електронний суд", проте жодних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи також суду надано не було.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Отже, виходячи зі змісту наданих позовних матеріалів суд позбавлений можливості дійти висновку про надсилання на адресу відповідача копій даної позовної заяви б/н від 12.05.2023 року та всіх доданих до неї документів, що, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідача можливості своєчасно ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Окрім цього вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у статті 162 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до п. 8 ч. 3 вказаної статті позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, дослідивши матеріали позовної заяви судом встановлено, що в порушення приписів ч. 2 ст. 164 ГПК України позивачем не виконано зобов'язання додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме останнім не надано належним чином засвідченої копії Договору про закупівлю № ЦБРК-22-142 від 18.10.2022 року, на підставі якого, як зазначено позивачем, виникли правовідносини сторін, а також не надано копії рахунку № 61 від 28.12.2022 року та письмової рознарядки покупця.
Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За наведених обставин, оскільки подана позивачем позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" без руху.
2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗАСОБИ ПРОМИСЛОВОГО ЗАХИСТУ" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належним чином засвідченої копії Договору про закупівлю № ЦБРК-22-142 від 18.10.2022 року, на підставі якого, як зазначено позивачем, виникли правовідносини сторін, копії рахунку № 61 від 28.12.2022 року та письмової рознарядки покупця;
- подання до суду належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.
Надати суду докази направлення копій вказаних доказів відповідачу.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Селівон