ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.05.2023Справа №910/1536/23
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"
до Фізичної особи-підприємця Леськів Володимира Ігоровича
про стягнення 71 342,44 грн.,
У січні 2023 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Леськів Володимира Ігоровича про стягнення 71 342,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" вказує про невиконання Фізичною особою-підприємцем Леськів Володимиром Ігоровичем своїх грошових зобов'язань за Договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/8051/426795 від 18.07.2018, у зв'язку з чим станом на 23.11.2022 у відповідача виникла заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 64 900,00 грн. та заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 6 442,44 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 відкрито провадження у справі №910/1536/23; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Вказана ухвала суду від 31.01.2023 була надіслана відповідачу 02.02.2023 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місця проживання відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1, проте відправлення не було вручено Фізичній особі-підприємцю Леськів Володимиру Ігоровичу та було повернуто до суду 14.02.2023 із зазначенням причин повернення на довідці відділення поштового зв'язку від 09.02.2022 - адресат відсутній за вказаною адресою.
Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення Фізичній особі-підприємцю Леськів Володимиру Ігоровичу ухвали суду від 31.01.2023 є 09.02.2023 (день проставлення у довідці відділення поштового зв'язку відмітки про причини повернення поштового відправлення).
Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 31.01.2023 у справі №910/1536/23 встановлено відповідачу строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Отже, Фізична особа-підприємець Леськів Володимир Ігорович повинен був подати відзив на позов у строк до 24.02.2023 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.
За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.
18.07.2018 між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (після зміни організаційно-правової форми та найменування - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк"), як банком, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка Життя", як страховиком, та Фізичною особою-підприємцем Леськів Володимиром Ігоровичем, як клієнтом/страхувальником, було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/051/426795 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору протягом строку дії кредиту банк надає клієнту можливість використання кредитної лінії з поточного рахунку, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, №26005993 (1407183400), МФО 322904 (далі - рахунок) шляхом здійснення платежів в межах поточного ліміту з рахунку у разі відсутності (недостатності) на рахунку грошових коштів. Максимальний ліміт кредиту за Договором складає 250 000,00 грн. В межах максимального ліміту встановлюється поточний ліміт кредиту (далі - поточний ліміт). На дату укладення договору поточний ліміт кредиту складає 45 000,00 грн. В подальшому поточний ліміт встановлюється та визначається відповідно до статті 3 Договору.
Строк дії кредиту - з наступного дня, що слідує за датою укладення договору по 18.07.2020 включно, далі - дата закінчення кредитування (може змінюватися в порядку, передбаченому Договором) (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 2.1. Договору протягом всього строку фактичного користування кредитом клієнт зобов'язаний сплачувати щомісяця банку проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних, крім випадків передбачених п. 2.2. Договору.
Клієнт зобов'язаний протягом дії Договору здійснювати погашення заборгованості в порядку, визначеному Договором, шляхом зарахування на рахунок щомісячного обов'язкового платежу, розрахованого відповідно до умов п. 5.2. Договору, та здійснити повне (остаточне) погашення заборгованості не пізніше дати закінчення кредитування. Під поняттям "погашення заборгованості" сторони розуміють повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісій, штрафів та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням клієнтом умов Договору (п. 5.1. Договору).
Згідно з п. 5.3 Договору клієнт зобов'язується зарахувати на рахунок щомісячний обов'язковий платіж, розрахований у поточному місяці, сума якого збільшена на суму невнесених відповідачем щомісячних обов'язкових платежів попередніх місяців та на суму непогашеного недозволеного овердрафту (підстави виникнення недозволеного овердрафту зазначені в договорі банківського рахунку).
Клієнт зобов'язаний до 10 числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за першою (з дати укладення договору) датою розрахунку процентних платежів, забезпечити на рахунку наявність коштів для сплати шомісячного обов'язкового платежу в сумі не менше 15 відсотків від залишку заборгованості за кредитом на дату розрахунку процентних платежів, але не менше фіксованої суми, встановленої відповідними тарифами банку. При цьому, залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов'язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, зменшену на суму внесеного клієнтом щомісячного обов'язкового платежу попередніх місяців. В разі недостатності на рахунку коштів, належних до сплати клієнтом банку за Договором в термін виконання зобов'язань клієнта за Договором, клієнт вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за Договором (п. 5.2. Договору).
Відповідно до п. 8.1. Договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за Договором, обставин передбачених п. 8.2 Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за Договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками (за наявності) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за договором. Укладення Договору здійснюється в рамках спільної акції, що проводиться банком та страховиком, та є підставою для надання клієнту передбачених Договором спеціальних умов кредитування (п. 13.2 Договору).
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 64 900,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку Відповідача.
29.11.2022 Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до Фізичної особи-підприємця Леськів Володимира Ігоровича з вимогою вих. №114/5-К-269618 про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, в якій позивач вимагав у відповідача протягом не більше як 30 календарних днів з дати цієї вимоги здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 71 342,44 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із твердженнями Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", що Фізична особа-підприємець Леськів Володимир Ігорович не виконав своїх зобов'язань за Договором, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 64 900,00 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 6 442,44 грн.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм § 1 і 2 Глави 71 Цивільного кодексу України.
Статтею 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За приписами ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
При цьому, слід зазначити, що ст. 1069 Цивільного кодексу України визначені умови кредитування рахунку, зокрема, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Позивач виконав свої договірні зобов'язання, надавши Фізичній особі-підприємцю Леськів Володимиру Ігоровичу кредитний ліміт у сумі 45 000,00 грн., який було поступово збільшено до 64 900,00 грн., що підтверджується випискою про рахунку № НОМЕР_1 за період з 18.07.2018 по 23.11.2023.
Так, овердрафтом називають кредитування банком розрахункового рахунку клієнта для оплати ним розрахункових документів при недостачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів. В такому випадку банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів. Овердрафт відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовуються всі суми, що надходять на рахунок клієнта. При цьому, недозволеним овердрафтом є автоматичне надання банком кредиту клієнту у разі виникнення заборгованості за рахунком у зв'язку з перевищенням витратного ліміту та/або ліміту дозволеного овердрафту та ліміту обов'язкового залишку за рахунком, в тому числі у зв'язку з виникненням заборгованості по кредиту.
З наданої позивачем виписки вбачається, що поточний баланс відповідача станом на 23.11.2022 становить - 71 342,44 грн., з яких 64 900,00 грн. - сума дозволено овердрафту, а 6 442,44 грн. - сума недозволеного овердрафту.
Банківська виписка з рахунку позичальника є належним та допустимим доказом у справі, що підтверджує рух коштів по банківському рахунку відповідача, вміщує записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №554/4300/16-ц від 25.05.2021).
Таким чином, у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань у відповідача виникла заборгованість за кредитом у розмірі 71 342,44 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8.1. Договору у разі настання обставини невиконання або неналежного виконання клієнтом своїх зобов'язань (обов'язків) за Договором, обставин передбачених п. 8.2 Договору, а також інших обставин, які свідчать про те, що зобов'язання клієнта за Договором не будуть виконані, банк має безумовне право без необхідності укладення будь-яких додаткових угод (договорів про зміни) відмовити клієнту в наданні кредиту та/або скасувати максимальний ліміт/поточний ліміт та вимагати дострокового погашення заборгованості.
З огляду на припинення належного виконання Договору банк 09.10.2022 в порядку статей 625, 1050 Цивільного кодексу України, звернувся до позичальника із вимогою вих. №114/5-К-269618 про виконання грошових зобов'язань за кредитним договором (у строк не більше ніж 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги), в якій вимагав здійснити погашення кредиту у повному обсязі в сумі 71 342,44 грн.
На підтвердження звернення із вимогою вих. №114/5-К-269618 позивачем подано до суду список згрупованих поштових відправлень "вимоги 30.11.2022" від 01.12.2022 та фіскальний чек від 01.12.2022, відповідно до яких відповідну вимогу відповідачу було направлено 01.12.2022.
Вимогу банку відповідачем отримано 09.01.2023, проте матеріали справи не містять доказів надання відповідачем відповіді на вимогу, погашення заборгованості за кредитним договором або заперечень щодо отримання вказаної вимоги.
Таким чином, звернення позивача до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору.
У такому разі положення абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики поза межами строку дії договору.
Основне зобов'язання сторін не припиняється, однак змінюється щодо предмета та строків виконання, встановлених кредитором, що надає кредитору право вимоги до боржника, у тому числі й шляхом стягнення заборгованості за основним зобов'язанням (тілом кредиту) в повному обсязі та процентів згідно з договором, нарахованих на час звернення до позичальника з вимогою про дострокове виконання кредитного договору.
Отже з огляду на визначений позивачем у вимозі строк (не більше ніж 30 календарних днів з дати одержання цієї вимоги) відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, оскільки свої зобов'язання з повернення коштів (дозволено овердрафту та недозволеного овердрафту) всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, а також умовам Договору боржник не виконав, внаслідок чого у позичальника утворилась прострочена заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі 64 900,00 грн. та заборгованість за недозволеним овердрафтом у розмірі 6 442,44 грн.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов'язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача станом на дату розгляду даної справи наявний прострочений обов'язок з повернення заборгованості за дозволеним овердрафтом у розмірі 64 900,00 грн. та заборгованості за недозволеним овердрафтом у розмірі 6 442,44 грн., а тому суд вважає, що вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" підлягають задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись статтями 13, 74, 123, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Леськів Володимира Ігоровича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 4А; ідентифікаційний код 14305909) борг у розмірі 71 342 (сімдесят одна тисяча триста сорок дві) грн. 44 коп. та судовий збір 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) грн. 00 коп. Видати наказ
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя Р.В. Бойко