ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2023Справа № 910/12690/22
За позовомМіністерства оборони України
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Танос Текнолоджи»
простягнення 143 417 688,50 грн.
Суддя Босий В.П.
секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.
Представники сторін:
від позивача:Хатунцева І.В.
від відповідача:Ольмезов В.А.
Міністерство оборони України звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танос Текнолоджи» (надалі - «Товариство») про стягнення 143 417 688,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором про закупівлю товару №07-03/1 від 07.03.2022, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимоги про повернення передоплати у розмірі 121 437 500,00 грн. та стягнення штрафу у розмірі 21 980 187,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2022 позовну заяву Міністерства оборони України залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали, встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 868 350,00 грн. у встановленому законом порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 29.11.2022, на 30 днів.
06.12.2022 представником Міністерства оборони України подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд накласти арешт на рахунки та на нерухоме майно, що належать Товариству, в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 144 286 038,50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 заяву Міністерства оборони України про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на грошові кошти Товариства, що знаходяться у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, в межах суми позовних вимог у розмірі 143 417 688,50 грн.; в іншій частині в задоволенні заяви Міністерства оборони України відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що Товариством були виконані всі зобов'язання за договором №07-03/1 від 07.03.2022 в частині поставки замовленої партії товару в погоджене в такому договорі місце поставки, проте позивач не вжив відповідних дій щодо його прийняття.
Позивач у відповіді на відзив на позовну заяву проти доводів відповідача заперечує та вказує, що передача у власність на підставі видаткової накладної не відбувалася та відповідна накладна сторонами підписана не була, що свідчить про невиконання саме відповідачем своїх зобов'язань за договором та існування підстав для повернення суми передоплати та сплати штрафних санкцій.
Протокольною ухвалою суду від 17.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.05.2023.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 01.05.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
07.03.2022 між Міністерством оборони України (покупець) та Товариством (продавець) був укладений договір про закупівлю товару №07-03/1 (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого покупець зобов'язується поставити та передати у власність покупця тактичну військову камуфляжну форму (товар), а покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар, визначений в асортименті, якості, та кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток 1), що додається до договору і є його невід'ємною частиною.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що покупець протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору здійснює попередню оплату в розмірі 100% від суми договору згідно виставленого рахунку.
Згідно з п. 5.1 Договору товар має бути поставлений продавцем покупцю протягом 21 робочого дня після здійснення покупцем попередньої оплати згідно п. 4.2 договору.
Додатком №1 до Договору сторони погодили специфікацію №1 від 07.03.2022, відповідно до якої продавець мав поставити товар - тактична військова камуфляжна форма (штани, куртка, капелюх) кількістю 6 000 комплектів на загальну суму 15 678 000,00 грн.
Додатком №2 до Договору сторони погодили специфікацію №2 від 07.03.2022, відповідно до якої продавець мав поставити товар - тактична військова камуфляжна форма (штани, куртка, капелюх) + тактична камуфляжна військова парка кількістю 25 000 комплектів на загальну суму 121 437 500,00 грн.
На виконання умов Договору позивачем перераховано на рахунок відповідача передоплату за товар на загальну суму 137 115 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №286/3/2226 від 07.03.2022.
Відповідачем здійснено поставку на користь позивача оплаченого товару на суму 15 678 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі №123 від 24.03.2022.
У зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки решти оплаченого товару, позивач звернувся до відповідача із претензією №286/2320 від 22.07.2022, в якій вимагав повернути отриману суму попередньої оплати та сплатити штрафні санкції у розмірі 13 479 562,50 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з нездійсненням поставки оплаченого товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про повернення суми здійсненої передоплати.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи (платіжне доручення №286/3/2226 від 07.03.2022) підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача суми передоплати за товар у розмірі 137 115 500,00 грн.
Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Непередання продавцем, який одержав суму попередньої оплати, товару у встановлений строк надає покупцеві право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з п. 5.1 Договору товар має бути поставлений продавцем покупцю протягом 21 робочого дня після здійснення покупцем попередньої оплати згідно п. 4.2 договору.
Відповідно до п. 6.3.1 Договору продавець зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені даним договором.
Відповідачем здійснено поставку на користь позивача оплаченого товару на суму 15 678 000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі №123 від 24.03.2022.
У зв'язку з невиконанням зобов'язання з поставки решти оплаченого товару, позивач звернувся до відповідача із претензією №286/2320 від 22.07.2022, в якій вимагав повернути отриману суму попередньої оплати та сплатити штрафні санкції у розмірі 13 479 562,50 грн.
Пунктом 4.3 Договору передбачений обов'язок продавця повернути авансовий платіж в розмірі 100% не пізніше 3 банківських днів з дати прострочення поставки товару в разі якщо товар не буде поставлений протягом строку, визначеного у п. 5.1 Договору.
Згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Сторонами не заперечується факт того, що поставка партії товару, узгодженої умовами специфікації №2 від 07.03.2022, станом на момент звернення до суду із даним позовом не відбулася.
Твердження відповідача щодо не вчинення позивачем належних дій з прийняття поставленої партії товару судом сприймаються критично, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які претензії та вимоги відповідача до позивача прийняти готовий до передачі товар разом з підписанням первинних бухгалтерських документів (видаткової накладної або акту приймання-передачі).
Більш того, суд зазначає, що згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, аванс - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17.
З урахуванням того, що судом встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, суд приходить до висновку про те, що у відповідача існує зобов'язання з повернення позивачу суми невикористаної переплати у розмірі 121 437 500,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21 980 187,50 грн. за прострочення зобов'язання з поставки товару.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі порушення строків виконання зобов'язань з поставки товару, продавець сплачує штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару за кожен день прострочки.
Суд відзначає, що хоча умовами Договору даний вид неустойки сторони передбачили як штраф, за своєю правовою природою відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відтак, хоча сторонами в п. 7.2 Договору невірно був визначений вид погодженої неустойки, це не позбавляє позивача прав заявити її до стягнення з відповідача за встановлене порушення з виконання зобов'язання.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заявлений розмір штрафу (неустойки), а тому позовні вимоги і в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Міністерства оборони України задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танос Текнолоджи» (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 27; ідентифікаційний код 43885773) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6; ідентифікаційний код 00034022) заборгованість у розмірі 121 437 500 (сто двадцять один мільйон чотириста тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., штраф у розмірі 21 980 187 (двадцять один мільйон дев'ятсот вісімдесят тисяч сто вісімдесят сім) грн. 50 коп. та судовий збір у розмірі 869 590 (вісімсот шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 50 коп. Видати наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.05.2023.
Суддя В.П. Босий